eTwinning: як українські учні робили проекти зі школами з-за кордону

Виростити бобові у горщиках, поїхати до Брюсселя, поділитись українськими рецептами з німцями та написати власну книгу онлайн – усе це і не тільки вже зробили українські учні, які долучились до eTwinning.

eTwinning – це навчальна програма Європейської Комісії, що працює з 2005 року. Її мета – розвиток співпраці між європейськими школами. Вчителі та учні, зареєстровані в мережі eTwinning, мають можливість реалізовувати спільні проекти з іншими європейськими школами.

Нині до програми залучені 44 країни-учасниці, 192 тисячі​ шкіл та понад 581 тисяча вчителів. Серед них - 737 українських шкіл.  

Ми поговорили з вчителями шкіл-учасниць про те, як відбувається робота в eTwinning, в чому полягають спільні проекти та як змінюються їхні учні.

Як у київській гімназії намагались побороти голод на Землі

У Київській гімназії № 191 ім. П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов у програмі eTwinning надають перевагу STEM-проектам, де є зв’язок між предметами. Їх можна реалізовувати в межах навчальної програми.

Олена Лук’янець, вчителька англійської мови, розповідає, що минулий рік в межах Програми присвятили бобовим рослинам. Ідея полягала в тому, що багато країн потерпають від нестачі їжі, а бобові можуть замінити м’ясо.

На уроках з біології учні досліджували, як можна виростити такі рослини, а з основ здоров’я – складали дієту на основі бобових.

Цей проект київська гімназія впроваджувала разом з Італією та Португалією.

“Діти з цих країн на своїх ділянках виростили бобові, зібрали насіння і надіслали нам. Ми на початку жовтня отримали це насіння. На жаль, ми не маємо теплиці, тому посадили їх у горщиках. Але це не завадило експерименту. Спілкуючись з дітками з інших країн, учні розуміли, що є різні кліматичні умови. До того ж, ми досліджували, з чого складається насіння, який потрібен догляд”, – розповідає пані Олена.

Учні вели щоденник, куди записували власні спостереження. Майже всі проекти в межах Програми реалізовуються англійською.

Якщо проект, розрахований на академічний рік, то обов’язковою умовою Програми є проміжні підсумки. Учні самі заповнюють інтерактивні журнали або працюють з інтерактивною дошкою, де демонструють результати роботи. Може також бути спільна презентація.

Також школа проводила спільні відеоконференції в межах різних проектів. Відтак, вчителька з Греції викладала київським гімназистам основи біології. А кияни навчали учнів з Греції.

На відеозв’язок з різними школами можна виходити через додаток TwinSpace у системі eTwinning.

“Участь у Програмі дозволяє дітям подолати кордони. Учні можуть порозумітись, живучи так далеко одне від одного. До того ж, батьки неодноразово розповідали нам, що коли їдуть з дітьми до інших країн, то ті зовсім не бояться говорити англійською. Мовні бар’єри теж щезають”, – каже Олена Лук’янець.

Як Франція, Іспанія, Англія та Івано-Франківщина співали разом пісню

“Коли ми долучились до eTwinning, усе це здавалось чимось неосяжним. Особливо, коли нам розповідали про те, що зможемо з дітьми виїжджати за кордон з навчальною метою”, – розповідає Єлизавета Овчаренко, вчителька Долинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням предметів, що на Івано-Франківщині.

Один з перших і найуспішніших проектів школи – “FUSE”. З ним Єлизавета з дітьми їздили до Брюсселя на церемонію нагородження 15-ти найкращих проектів Європи. До проекту долучилися Франція, Іспанія, Україна та Англія.

Учні та вчителі цих країн створювали інтернаціональну пісню про eTwinning. Кожна країна мала скласти куплет власною мовою, але наприкінці – співати куплет іншою. Французи співали українською, долиняни – англійською. Таким чином учні вивчали різні мови.

Україна може долучатись до тих проектів, що вже існують, або ж створювати власні. Робити це можна не тільки англійською. Втім, треба знайти партнерів, яких зацікавить ідея, в межах країни або за кордоном.

Ще один проект, до якого долучилась ця школа, – “Tasteful tours”. Це – подорож кухнями різних країн. Його реалізовували старші класи Єлизавети.

Учні вивчали культуру інших країн, готували албанські та німецькі страва, обмінювались досвідом та рецептами. Наприкінці створили електронну книжку рецептів країн, які були долучені.

З молодшими класами вчителька брала участь у проекті “Від народження до смерті”. Йшлося про природу. Учасники досліджували рослини.

Кожна країна обирала два дерева (одне, яке постійно залишається зеленим, інше – ні). Учні фотографувались біля рослин і так слідкували за змінами пір року. Таким чином, вони вчили нові слова англійською з теми та робили вироби на трудовому навчанні.

“Дітки другого класу могли розповісти про своє улюблене дерево та улюблену пору року. Ми знімали це на відео та завантажували до системи. Так само – інші країни”, – пригадує Єлизавета.

У системі є чат, де зареєстровані старші учні, молодшим допомагають вчителі. Учасники можуть спілкуватись там зі своїми новими друзями, обговорювати проекти.

Існує можливість спілкуватись і на загал, і у приватних повідомленнях. Вчитель також має доступ до перевірки приватних повідомлень. Окрім цього, може зробити лідера класу або старосту адміністратором, який допомагатиме з завантаженням матеріалів на сайт.

“З цього всього вчителі отримують педагогічний досвід, діляться власним, учні тренують мову, знаходять нових друзів. Розумієте, діти у процесі ігор та спілкування навчаються, навіть не усвідомлюючи цього. Окрім цього, тренують вміння працювати в команді та дотримуватись дедлайнів, бо у кожного проекту є план. Це організовує”, – говорить Єлизавета.

Як у Харкові створювали острів миру

“У нас вже утворилась надійна команда, з якою ми співпрацюємо третій рік поспіль, – це вчителі з Італії та Туреччини. Наш проект навіть переміг у номінації “Проект місяця”. “Захисники миру” – це історія про сестер миру, який розгубив їх по всьому світу. Сестри – повага, чесність і решта чеснот. Цей проект ми реалізовували з учнями 5-го класу”, – каже Оксана Штих, вчителька Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 91.

Усе почалося з того, що вчителі з учнями грецької школи вигадали гру на тему проекту і надіслали посилку з нею далі по світу. Наступна школа мала пограти в гру, додати до посилки свою гру і надіслати до іншої країни.

Посилка об’їхала 8 шкіл різних країн, повернувшись до школи, з якої усе почалось. Також кожна школа створювала власний уявний острів миру. Оксана з 5-класниками конструювали макет острову. Там були вулиця Поваги, дорога Честі тощо.

Далі – разом з усіма школами склали спільний гімн. На фінальній онлайн-конференції країни співали його разом. До того ж, кожна школа обирала президента острова. Це була імітація справжніх виборів. Кожен учень, який хотів бути президентом, писав програму.

Кандидати захищали програми, інші учні (виборці) ставили їм запитання. Коли кожна школа обрала президента свого острову, розпочалося голосування за президента спільного острову. Тоді перемогла учениця харківської школи.

Другий проект – Паддінгтонський ведмедик (герой фільму “Пригоди Паддінгтона”, – авт.).

“Хтось з учнів приніс з дому ведмедика, разом з батьками пошили такий одяг, як у героя. Кожен міг взяти його додому, аби той жив у нього. Учні писали відгук про те, як вони з ним гралися, які ігри вигадували. Проект уже давно минув, а ведмедик досі живе у нас у класі, ми навіть беремо його з собою на екскурсії”, – говорить Оксана.

Як у Ковелі учні написали книжку

Вчителька Ковельської міської гімназії Вікторія Гарбуз минулоріч у межах eTwinning літала з учнями старшої школи в Туреччину. Українці відвідували турецьку школу, спілкувались там англійською, вивчали культуру цієї країни. Тепер мають підписати договір про партнерство між школами.

Минулого року 9-класники ковельської гімназії долучились до проекту “Глобальні цілі сталого розвитку”. У цьому контексті обрали тему “Важливість води”, учні писали оповідання і оформили їх у книжку, використовуючи інструмент “Story Jumper“. Також Вікторія підключила менших дітей – вони ілюстрували історію.

“Діти у таких проектах можуть зрозуміти, що їм найбільше до вподоби, вже замислюючись про вибір майбутньої професії. Скажімо, в дитини добре виходить писати – вона може бути журналістом, хтось любить малювати – займається ілюстрацією, хтось шукає матеріали, хтось вигадує дизайн, хтось добре володіє комп’ютером – може змонтувати відео”, – говорить Вікторія.

Окрім цього, Вікторія вивчає з учнями корисні онлайн-інструменти. Наприклад, Padlet – інтерактивна дошка онлайн, Prezi та Explain Everything – для створення онлайн-презентацій. Каже, аби відійти від більш традиційного навчання – дошка, книжка, іноді якесь відео.

Ще один реалізований проект – “Aromatic Garden”. Це інтегрований проект з англійської мови, біології, образотворчого мистецтва та трудового навчання. За проектом, учасники виготовляли спільний альбом, передаючи його з країни в країну.

“В альбомі ми описували ароматні рослини, малювали їх, створювали цікаві закладки. Команда з Туреччини надсилала нам м’яту, базилік. Ми описували кріп та чорнобривці. Ми мали передати це до Польщі. Нам допомогли батьки. Виявилось, щоб надіслати цей альбом поштою, треба було витратити 500 гривень. Батьки, які збирались до Польщі, запропонували відправили його звідти – там ми за це заплатили 200 гривень”, – розповідає Вікторія.

Також учні 9-х класів мали онлайн-зустріч з американською письменницею Шеллі Санчес Террелл, яка розповідала, як правильно написати оповідання, як описувати персонажів та події.

Вікторія також говорить, що на eTwinning можна організувати цікаве знайомство. До прикладу, одного разу ковельчани разом з командою з іншої країни створили форум. Там діти писали дві правди і одну неправду про себе. Інші діти відгадували, знайомились, реагували, тренували письмову англійську.

Програма також корисна для вчительського професійного розвитку. На платформі eTwinning є функція “Рrofessional development”, яка включає відвідування курсів та онлайн-подій, вебінарів. Можна бути також учасником якоїсь локальної групи, де вчителі діляться досвідом, обговорюють ідеї.

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Інші фото надали школи

Матеріали за темою

Обговорення