Як у Скандинавії оцінюють роботу вчителів

Україна розпочала перехід від інспектування шкіл до системи забезпечення якості шкільної освіти. Створена у 2017 році Державна служба якості освіти та її територіальні підрозділи будуть здійснювати зовнішнє оцінювання якості закладів освіти – інституційний аудит.

Поки триває розроблення процедур, стандартів та рекомендацій із забезпечення якості шкільної освіти та проведення інституційного аудиту, ми будемо знайомити вас із різними підходами до оцінювання якості шкіл у Європі та світі.  Для цього тексту ми обрали новий фокус – як у Фінляндії, Швеції, Данії та Норвегії оцінюють педагогів, а не школи загалом. Адже саме від учителів чи не найбільше залежить якість освіти, отже і допомога залишатись їм у професійному тонусі заслуговує на окрему увагу.

Читайте також чотири попередні тексти – про БельгіюНорвегіюЧехію і Литву.

У скандинавських країнах усю відповідальність за оцінку якості освіти покладають на місцеву владу – вона має самостійно вирішити що, яким чином і як часто оцінювати. Контроль із центру зведено до мінімуму, що дає можливість кожному муніципалітету підбирати власні інструменти та підходи до оцінки шкіл, зокрема і до оцінки педагогів.

Наприклад, у Швеції майже 300 муніципалітетів, і кожен з них має свої критерії якості та ухвалює власні рішення щодо оцінки роботи вчителів у муніципальних школах.

Щоправда, у деяких країнах усе ж створили орієнтири для місцевої влади. Так, у Фінляндії у 2009 році Міністерство освіти та культури розробило критерії якості, на основі яких муніципалітети можуть створювати власні системи оцінювання.

Звіти та довіра

У Фінляндії вчителями стають найкращі з найкращих, тому на оцінку якості їхньої роботи витрачають менше зусиль, ніж деінде. Їм довіряють і на них покладаються, бо це професіонали з вищою освітою, яких обрали із топ 10% вступників до фінських вишів. У Норвегії, як і у Фінляндії, довіра до вчителів настільки висока, що тут немає чітких критеріїв якості їхньої роботи. Норвежці пояснюють це тим, що контроль за вчителями може мати загрозу їхній традиційній автономії, яку так поважають у цій країні.

Автономію вчителів поважають і в Швеції. Щороку тут проводять національні тестування учнів з різних предметів, оцінки за які мають збігатися з оцінками, виставленими педагогами. Важливо, що результати національних тестувань перевіряють місцеві вчителі – тобто ті ж самі, які й навчали дітей. Бачимо, що децентралізація у Швеції торкнулася і цього аспекту, вкотре підтверджуючи високий рівень довіри до вчителя.

Як у Скандинавії оцінюють роботу вчителів

Фото: автор – bruce mars, Pexels

Раніше до шведських шкіл була вимога здавати щорічні звіти якості на основі самооцінки. Проте, особливого впливу та користі від звітів не було, тож від них вирішили відмовитися. Аргументували це також тим, що вчителі витрачають забагато часу на паперову роботу замість того, щоб присвятити її роботі з учнями. Зараз тут покладаються на внутрішнє оцінювання якості шкіл, результатами якого діляться із засновником. А до центрального органу – Національної служби освіти – відправляють тільки результати національних тестувань та випускних екзаменів учнів.

У Норвегії та Данії звіти про самооцінку школи все ще здають. Зокрема, у Норвегії школи самостійно оцінюють свою якість і передають результати муніципалітету.

У Данії ж кожні два роки місцева влада оприлюднює звіти, пояснюючи стан справ в освіті: рівень якості шкіл, як їх оцінювали, які результати здобули і що зроблено для підвищення якості. Шкільна реформа, проведена у Данії 4 роки тому, змінила підхід до оцінювання. Тепер звіт має бути інструментом для покращення якості та академічних результатів учнів через діалог. Цей діалог має відбуватися між адміністраторами муніципалітету та шкільними директорами, так само як і в самому колективі навчального закладу.

Особливості шведського аудиту

Про Швецію пишуть, як про державу, що може навчити навіть своїх скандинавських сусідів, як це – “управляти з-за спини”. Йдеться про систему, яка створює враження повної автономії педагогів, але тим не менше, завдяки своїй злагодженості та ефективності, добре функціонує.

Раз на три роки Національна служба освіти у Швеції на муніципальному рівні проводить опитування серед учнів та батьків. В опитувальниках можна знайти запитання про безпеку і комфорт у школі, розвиток навичок, відсутність принижень та цькувань і важливо – можливості учнів впливати на процеси в школі.

Учні, до речі, можуть впливати не лише на освітні процеси, але й на зарплатню вчителів. У кількох муніципалітетах на основі оцінок учнів формується зарплатня педагогів. Така система видається цілком органічною, якщо враховувати, що розробляли її разом із спілками вчителів, а за основу брали шведські демократичні цінності: здатність кожного мати вплив, брати відповідальність та бути залученим.

Результати опитування Нацслужба передає Міністерству освіти та досліджень. Міністерство, натомість, може надати Нацслужбі повноваження допомогти конкретній школі експертизою чи додатковою інформацією для покращення результатів.

Шведські школи для оцінювання роботи педагогів можуть користуватися такими інструментами як Quality Score Cards та Qualis, а вчителі можуть оцінити самі себе за допомогою інструмента BRUK. Ці інструменти розроблені Шведським Інститутом Якості спеціально для шкіл.

Проте, скільки муніципалітетів та незалежних шкіл реально послуговуються ними – невідомо. Централізованої системи звітності не існує, а інструменти доступні, але не обов’язкові для використання.

У Швеції практикують візити вчителів до своїх колег на перевірку в інший муніципалітет. Підготовку такі зовнішні оцінювачі не проходять – отримують лише короткі інструкції, але жодного тренінгу з оцінки якості. Фактично, це означає неформальність оцінювання, яке є скоріше обміном досвідом та дружніми рекомендаціями, ніж строгими настановами.

Як у Скандинавії оцінюють роботу вчителів

Фото: Pixabay

Контроль на місцях

Коли йдеться про оцінку якості роботи педагогів, то в усіх скандинавських країнах використовують дані, які подає директор навчального закладу. У Фінляндії його також називають “педагогічним лідером школи”. Що саме і як оцінювати, вирішує або керівництво школи, або місцева влада. Остання може самостійно визначати критерії якості, враховуючи місцевий контекст та цілі розвитку. Крім того, у школах відбуваються регулярні зустрічі всього колективу, на яких також порушують питання якості та прогресу школи.

У Швеції теж директор відповідає за оцінку роботи вчителя і вживання заходів для її покращення. Якщо робота вчителя на дуже низькому рівні, то знайти рішення – обов’язок директора. Водночас, звільнення – рідкість у шведських школах. Трапитися таке може, тільки якщо вчитель скоїв якийсь злочин. Якщо ж йому бракує компетентностей для якіснішого викладання, то директор разом з відділом кадрів муніципалітету підберуть іншу позицію у тій же школі, де він, ймовірно, зможе показати кращі результати.

Ідеальний скандинавський учитель

Хоч у Фінляндії немає чітких критеріїв оцінювання якості роботи педагогів, є риси, які в них цінують і мають бути їм притаманні. Наприклад, береться до уваги те, як учитель організовує і модерує роботу шкільних клубів. Йдеться про різні гуртки за інтересами, завдяки яким учитель розкриває потенціал учнів, будує з ними довірливі стосунки і отримує інформацію про їхні здібності для планування уроків.

Три основні вимоги до хорошого вчителя у Фінляндії: вміння працювати з різними дітьми і знаходити підхід до кожного, постійний професійний саморозвиток і позиція вчителя як наставника. У гарного педагога має бути налагоджена співпраця з колегами та учнями, він добре розуміється на інклюзії, виховує в дітях толерантність і розширює їхні культурні межі.

Фінський учитель має сприяти кооперативному і відповідальному навчанню у класі й поза ним. Він повинен використовувати весь свій багаж знань і життєвого досвіду, щоб заохочувати дітей стати командою – одним цілим, в якому всі рівні і немає місця булінгу. Також важливим аспектом є розвиток в учнів усвідомлення, що вони несуть відповідальність за свій освітній простір. Те, наскільки безпечним і гармонійним він буде, залежить від них самих.

Тож цілком слушним буде таке запитання з уст директора під час оцінки якості роботи педагога: “Що конкретно ви зробили разом зі своїми учнями, щоб підтримувати здорове і безпечне середовище в нашій школі?”.

У Норвегії вчителі також мають бути добрими наставниками, які нікого не змушують, не підганяють і не вимагають. Навпаки, завдання хорошого вчителя – проявляти емпатію, розуміючи можливості кожного, і планувати навчальний процес відповідно до цього. Тут наголошують на важливості залучення кожного учня до процесу навчання. Учитель має адаптувати свій матеріал до віку, зрілості зокрема кожного і здібностей усіх учнів загалом. У розробці уроків необхідно враховувати те, що в кожного учня є особливості та ритм навчання.

Учитель повинен бути добрим сторітеллером, який дбає про свого слухача і адаптує до нього матеріал, вважають у Норвегії. Нові сприйняття мають будуватися на тому, що учні вже знають і добре засвоїли. Тільки в такому разі нові знання і навички міцно вкоріняться у їхній пам’яті. Тож вчителям тут радять шукати щось близьке й зрозуміле учням і на основі цього, використовуючи картинки, асоціації, метафори та життєві приклади, доносити матеріал.

Ця здатність – підшуковувати приклади і адаптовувати їх до кожного учня, вимагає від учителя не лише знання свого предмету, але й широкого свтіогляду і оперування знаннями з різних сфер.

Фото: автор – serrnovik, Depositphotos

Норвежці у своїх вчителях також цінують здатність вирішувати проблеми девіантної поведінки, зараджувати труднощам, з якими можуть зіткнутися учні – не лише в навчанні, але й у спілкуванні з однолітками чи керуванні та розумінні власних емоцій. А найважливішим завданням для вчителя, згідно з основним навчальним планом, є розвиток в учнів довіри до самих себе, розуміння того, що вони постійно рухаються вперед, незважаючи на швидкість чи обставини цього руху.

Шведський учитель вільний у виборі методів, підходів та інструментів. Але чим старшими та зрілішими стають учні, тим більше вони самі мають брати відповідальність за власну роботу в школі. Загалом у Швеції, як і в інших скандинавських країнах, є тенденція до індивідуалізації – тобто за освітні результати відповідальні скоріше учні, ніж учителі. Вчителю відводиться роль наставника, який направляє і дає свободу учням шукати власні методи, підходи, співпрацювати і висловлюватися.

У Швеції, як і в Норвегії,  наголошують, що не стільки важливо як вчитель володіє своїм предметом, як те, чи може його донести до учнів. Які методи він обирає, як пояснює, які аналогії проводить, чи використовує інформаційні технології в освітньому процесі – усе це впливає на якість його роботи і засвоєних учнями знань. Тож тут, як і у Фінляндії і Норвегії, підкреслюють необхідність підвищення кваліфікації та безперервного саморозвитку вчителів.

Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)

Фото: автор – pressmaster, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення