МОН готове дати мовну статтю закону “Про освіту” на експертизу Ради Європи

Україна готова надати для експертизи 7 статтю закону “Про освіту”, яка регламентує мовне питання.

Про це 15 вересня після зустрічі з представниками дипломатичних місій сказала міністр освіти Лілія Гриневич, повідомляє “Українська правда. Життя” з посиланням на Укрінформ.

Вона додала, що українська сторона буде наполягати на поточній редакції статті закону.

“По-перше, ми готові надати до Ради Європи 7 статтю закону для експертизи. Ця стаття не порушує тих міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна. Ми переконані, що на даному етапі розвитку нашої держави і зважаючи на розширення освітніх прав дітей з національних меншин, ми робимо крок, щоб розширити використання української державної мови в системі освіти”, – сказала Гриневич.

За її словами, українська сторона готова працювати в спільних робочих групах та проводити консультації з мовного питання з країнами-партнерами.

Гриневич зауважила, що поки невідомо скільки триватиме експертиза, але це не має впливати на процеси реформ в Україні.

Як повідомила міністр, пропозиція провести експертизу була надана на зустрічі представником Ради Європи. Водночас українська сторона, за її словами, наполягатиме на проведенні відкритих консультацій з цього питання.

На зустрічі були присутні представники 11 країн, Ради Європи, ОБСЄ.

Раніше повідомлялося, що міністерство закордонних справ Росії виступило із заявою, що основною метою закону “Про освіту” є встановлення в Україні “моноетнічного мовного режиму”.

Крім того, міністри закордонних справ Болгарії, Румунії, Греції та Угорщини звернулися з листом до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, а також генсека Ради Європи Торбьйорна Ягланда та Верховного комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заннієру, в якому закликали Україну не вводити мовні обмеження на освіту.

Як вже писала “Нова Українська школа”, редакція статті 7 Закону України “Про освіту” відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин зокрема.

На сьогодні, згідно з офіційною статистикою в Україні, мовами національних меншин навчаються близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах українська мова вивчається винятково як предмет.

За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році більше 36% випускників Закарпаття склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 

При цьому найгірші результати ЗНО з української мови у 2016 році отримали випускники з Берегівського району, де компактно проживає угорська громада. Так, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою з ЗНО з українською мови. 

Згідно з новим законом про освіту, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.

Якщо мова національної меншини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї національної меншини.

Щоб застерегти права дітей, які вступили на навчання до 01 вересня 2018 року та які зараз навчаються мовами національних меншин і з об’єктивних причин не готові до різкого переходу на навчання державною мовою, Законом передбачено перехідний період до 1 вересня 2020 року.

Ці діти здобуватимуть загальну середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою, а з 2020-го року мають перейти на навчання державною мовою.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. За таке рішення проголосували 255 депутатів.

Стаття 7 нового закону “Про освіту” закріплює українську мову (державну мову) як основну мову навчання та дозволяє представникам національних меншин навчатися своєю мовою поряд з державною в початковій школі, що реалізується через окремі класи чи групи. Також представникам національних меншин гарантується право вивчення рідної мови в школах чи культурних товариствах.

Повний текст Статті 7 можна прочитати тут.

Фото на титулі - зі сторінки у Facebook Міністерства освіти і науки України