1 Березня 2019

Найбільшими противниками мовної статті є національно-культурні товариства, а не учні, батьки та вчителі – дослідження

Найбільший супротив змінам, які впроваджує мовна стаття закону “Про освіту”, чинять національно-культурні товариства, а не учні, батьки та вчителі.

Про це йдеться в дослідженні для аналітичній роботі “Якою мовою вчити в школі?”.

Дослідження провели в Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях.

Найбільш непримиримими противниками запровадження викладання українською мовою в школах національних меншин є національно-культурні товариства Чернівецької та Закарпатської областей.

Вони не готові йти на компроміс і виступають за повне скасування змін або за їхнє відтермінування на тривалий час. Національно-культурні товариства є найбільш організованою зацікавленою стороною, їхню позицію часто можна почути в медіа та під час публічних заходів”, – зазначають автори дослідження.

Водночас, думки учнів, вчителів та батьки суттєво різняться з цією позицією. Учителі в основному прихильно ставляться до змін, говорять про їхню необхідність. Проте педагоги застерігають від поспіху змін.

Батьки також переважно підтримують зміни, розуміють важливість володіння українською мовою для майбутнього своїх дітей і закликають поліпшувати загальну якість освіти в Україні.

Учні Чернівецької та Одеської областей розуміють необхідність володіння українською мовою. Втім вони переоцінюють свої знання, що показала відмінність оцінок учнів шкіл та студентів.

Школярі ж на Закарпатті не підтримують законодавчі зміни та не бачать необхідності вчити українську мову. Це при тому, що дві третини з них планують продовжувати навчання в Україні.

Дослідження проводилось з допомогою анкетування з батьків учнів (шкіл національних меншин та шкіл з українською мовою навчання), учнів старших класів загальноосвітніх шкіл (з мовою навчання меншин та з українською мовою навчання) та студентів. Таким чином опитали 770 осіб. Також для дослідження проводили глибинні інтерв’ю.

Детальніше про дослідження та його результати можна дізнатись у документі нижче.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, 11 грудня 2017 року Венеціанська комісія ухвалила рішення щодо статті 7 закону “Про освіту”. Ми опублікували повний текст висновків “Венеціанки” англійською мовою та переклад її заключної частини.

Міністерство освіти і науки оприлюднило свою позицію стосовно цих висновків. Там, зокрема, наголошується, що МОН готове прийняти рекомендацію комісії щодо подовження перехідного періоду впровадження мовної статті.

Також МОН показало три моделі впровадження мовної статті та заявило, що готове звільнити від мовних вимог приватні школи. Згодом МОН розробило Дорожню карту імплементації мовної статті.

Нещодавно НАТО висловило солідарність з Угорщиною, що Україна повинна впровадити рекомендації Венеціанської комісії щодо мовної статті закону “Про освіту”.

Аналітичну роботу “Якою мовою вчити в школі?” написали в межах проекту “Просування реформ в регіони”, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і “Європейською правдою” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження”.

“Нова українська школа”

Фото: Pixabay


Обговорення