28 Жовтня 2017

Як оплачувана робота впливає на успішність дітей у школі – дослідження PISA

Учні, які працюють у вільний час, можуть отримати новий досвід та знання і заробити грошей, проте через це вони також можуть витрачати менше часу на навчання та дозвілля.

Про це свідчать результати дослідження “PISA 2015 Results (Volume III): Students” Well-Being”, проведеного серед країн, які складали тестування PISA у 2015 році (наразі останнє таке тестування).

Оплачувана робота або робота вдома – звична справа для підлітків. У середньому, у країнах OECD (Організація Економічного Співробітництва та Розвитку, яка проводить тестування PISA) близько 23% учнів зазначили, що мають оплачувану робту, і 73% – що допомагають у домашніх справах перед або після школи.

 

У середньому, у країнах OECD на 6% більше дітей з бідних сімей працюють за гроші, ніж дітей із родин з більш високим достатком (26% проти 20%). Найбільший зв’язок між соціально-економічним становищем учня та оплачуваною роботою виявили в Перу (там на 29% менше дітей більш заможних родин мають оплачувану роботу).

У 16-ти країнах учні з менш заможних сімей частіше допомагають вдома, ніж учні із заможних родин. У П-Ш-Ц-Г (Пекін – Шанхай – Цзянсу – Гуандун) (Китай), Колумбії, Перу, Катарі та Арабських Еміратах до домашньої роботи більш залучені як хлопці, так і дівчата. Та розрив у 10% та більше між дівчатами та хлопцями є в П-Ш-Ц-Г (Китай), Колумбії, Коста Ріці, Греції, Угорщині, Перу, Катарі, Сінгапурі та Арабських Еміратах.

Водночас у середньому в країнах OECD та в усіх скандинавських країнах (окрім Ісландії) діти із заможних родин частіше допомагають вдома, ніж учні з менш заможних сімей.

Наявність великої кількості братів та сестер, проживання з кимось одним з батьків або з представниками кількох поколінь впливають на посилення попиту на роботу серед підлітків. Також немає сильної кореляції між рівнем економіки країни, ВВП на душу населення та середньою часткою учнів, які допомагають вдома або мають оплачувану роботу.

На 11% більше хлопців працюють за гроші, ніж дівчата, водночас вони рідше виконують неоплачувану домашню роботу.

Також дослідники дослідили, що в 16 країнах Африки та Азії, що розвиваються, дівчата, які мають братів, частіше допомагають вдома, ніж хлопці. Особливо це відчутно в азійських країнах.

Дослідники вважаь, що в країнах, які роздліляють хлопців та дівчат для виконання різних завдань, ця різниця, скоріш за все, є результатом обмежених можливостей професійно-технічної освіти для дівчат, у порівнянні з хлопцями.

Учні, які мають оплачувану роботу або працюють вдома, показують нижчі резульатати в науковій сфері. Різниця в результатах більша серед тих, хто працює за гроші. У середньому, серед країн OECD різниця в наукових результатах між тими, хто допомагає вдома, і тими, хто цього не робить – 13 балів. Різниця між учням, які працюють за гроші, та тими, хто ні – 55 балів.

Частина цих результатів може залежати від особистого вибору кожного учня, – пишуть дослідники. Зокрема, якщо дитина входить у підлітковий вік зі стійкими академічними інтересами та цілями, то вона може обирати менше працювати , поки вчиться в школі. Навіть якщо вона має роботу, то обмежуює її тривалість, аби не ризикувати оцінками.

Ті ж, хто обирають тривалу роботу (протягом багатьох годин), частіше не бачать сенсу в приналежності до школи, вдаються до деструктивної поведінки та отримують нижчі оцінки. Для багатьох учнів, які не залучені до школи, робота – це передвісник того, що учень піде зі школи. З цього погяду, зайнятість прямо не заважає успіхам у школі.  Це дії, яких дотримуються учні, які вже не прагнуть академічної успішності або не бажають здобути високий рівень освіти.

Негативне відношення між робочим статусом студентів та академічною успішністю більш сильне серед дітей з заможних родин, ніж з бідних. У середньому серед країн OECD, учні із заможних сімей, які працюють за гроші, показали на 68 бали нижчі результати, ніж діти з заможних родин, які не працюють (найбільший розрив зафіксовано в Південній Кореї – 122 бали). Серед дітей з незаможних родин цей розрив складає 49 балів.

Проте дослідники пишуть, що їм потрібно більше даних, аби повністю зрозуміти мотивацію учнів до роботи або до обмеження її інтенсивності. Малоймовірно, що учні з заможних сімей обирають працювати, тому що зобов’язані це робити.

Допомога в домашніх справах має менш сильний зв’язок з успішністю в школі. У середньому, серед країн OECD хлопці, які відповіли, що допомагають вдома, отримали на 14 балів менше. Серед дівчат ця різниця становить 10 балів.

Оплачувана праця може вимагати більше годин роботи та більш регулярних зобов’язань, ніж робота вдома – роблять висновки дослідники.

Учні, які мають оплачувану роботу, показали майже таку ж вдоволеність життям, як і ті, хто не працюють. Різниця становить лише 0,2 бали за 10-бальною шкалою, у середньому в OECD-країнах.

Проте на 5% більше учнів, які працюють, показали, що вони відчувають себе аутсайдерами в школі. Також серед них на 11% більше учнів, які збираються полишити формальну освіту після закінчення середньої школи, на 9% більше таких, які запізнюються в школу, та на 4% більше тих, хто часто прогулює.

Водночас домашня робота має слабший зв’язок з негативними відчуттями учня до школи.

Опитувальник PISA не захоплював деталі щодо тривалості, частоти повторювання та типу роботи, до якої були залучені учні. Дослідники наголошують, що дані забезпечують лише побіжне враження щодо роботи серед 15-річних школярів та залежності роботи та благополуччя.

Титульне фото: автор – Corinne Kutz, Unsplash


Обговорення