Українська мова та література

Перед вами — перший курс “Українська мова та література”. Ми розглянемо основні розділи мовознавства, знати які необхідно для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу. Вивчення фонетики навчить правильно вимовляти слова. Графіки — відображати їхню вимову на письмі. Орфографії — не робити помилок у такому відображенні. Будови слова та словотвору — утворювати нові слова та розкладати ті, що існують, на окремі частини. Вивчення лексикології познайомить з багатством української мови і навчить його використовувати за призначенням. А фразеологія дозволить зробити ваше мовлення яскравішим. Половина курсу присвячена морфології, без вивчення якої не можна знати жодної мови.

Для учнів 9-11 класів, які прагнуть вчитися на відмінно. Для майбутніх абітурієнтів, які хочуть добре скласти ЗНО та вступити в провідні вищі навчальні заклади країни. Для студентів всіх спеціальностей, яким замало занять з української мови в університеті. Для дорослих, які хочуть поновити шкільні знання.

ПРОГРАМА ТА ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

  1. 1. Фонетика | Графiка
    • Фонетика. Голоснi й приголоснi звуки. Приголоснi твердi i м’якi, дзвiнкi й глухi. Графiка. Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Фонетична транскрипцiя. Склад. Складоподiл. Наголос
    • Уподiбнення приголосних звукiв. Найпоширенiшi випадки чергування голосних i приголосних звукiв. Основнi випадки чергування у-в, i-й.
  2. 2. Лексикологiя | Фразеологiя | Будова слова | Словотвiр
    • Лексичне значення слова. Багатозначнi й однозначнi слова. Пряме та переносне значення слова. Омонiми. Синонiми. Антонiми. Лексика за походженням. Власне українська лексика. Лексичнi запозичення з iнших мов. Загальновживанi слова. Професiйна, дiалектна, розмовна лексика. Термiни. Застарiлi й новi слова (неологiзми). Нейтральна й емоцiйно забарвлена лексика. Фразеологiзми. Приказки, прислiв’я, афоризми.
    • Будова слова. Основа слова й закiнчення. Значущi частини слова: корiнь, префiкс, суфiкс, закiнчення. Словотвiр. Твiрнi основи при словотвореннi. Основа похiдна й непохiдна. Основнi способи словотворення. Складнi слова. Способи їх творення. Сполучнi голоснi у складних словах.
  3. Проміжний екзамен
  4. 3. Морфологiя I | Iменник | Прикметник
    • Морфологiя. Iменник як частина мови. Iменники власнi та загальнi, iстоти й неiстоти. Рiд iменникiв: чоловiчий, жiночий, середнiй. Iменники спiльного роду. Число iменникiв. Вiдмiнки iменникiв. Написання i вiдмiнювання чоловiчих i жiночих iмен по батьковi. Правопис iменникiв.
    • Вiдмiни iменникiв: перша, друга, третя, четверта. Подiл iменникiв на групи. Особливостi вживання та написання вiдмiнкових форм.
    • Прикметник як частина мови. Розряди прикметникiв за значенням: якiснi, вiдноснi та присвiйнi. Ступенi порiвняння якiсних прикметникiв: вищий i найвищий, способи їх творення. Правопис прикметникiв.
  5. 4. Морфологiя II | Числiвник | Займенник | Прислiвник
    • Числiвник як частина мови. Розряди числiвникiв за значенням: кiлькiснi (на позначення цiлих чисел, дробовi, збiрнi) й порядковi. Групи числiвникiв за будовою: простi й складенi. Вiдмiнювання числiвникiв. Узгодження числiвникiв з iменниками. Особливостi правопису. Позначення часу.
    • Займенник як частина мови. Розряди займенникiв за значенням: особовi, зворотний, присвiйнi, вказiвнi, означальнi, питальнi, вiдноснi, неозначенi, заперечнi. Особливостi їх вiдмiнювання. Правопис займенникiв.
    • Прислiвник як частина мови. Розряди прислiвникiв за значенням. Ступенi порiвняння прислiвникiв: вищий i найвищий. Правопис прислiвникiв.
  6. 5. Морфологiя III | Дiєслово | Дiєприкметник | Дiєприслiвник | Службовi частини мови та вигук
    • Дiєслово як частина мови. Форми дiєслова. Безособовi дiєслова. Види дiєслiв: доконаний i недоконаний. Часи дiєслова. Способи дiєслова. Дiєвiдмiни дiєслiв. Чергування приголосних за дiєвiдмiнюванням. Правопис дiєслiв. Дiєприкметник. Активнi та пасивнi дiєприкметники. Вiдмiнювання дiєприкметникiв. Дiєприкметниковий зворот. Безособовi форми на -но, -то. Дiєприслiвник. Дiєприслiвники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дiєприслiвниковий зворот.
    • Прийменник як службова частина мови. Групи прийменникiв за походженням: непохiднi й похiднi. Групи прийменникiв за будовою: простi, складнi й складенi. Правопис прийменникiв. Сполучник як службова частина мови. Групи сполучникiв за значенням: суряднi й пiдряднi. Групи сполучникiв за вживанням та за будовою. Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням i вживанням: формотворчi, словотворчi, модальнi. Правопис часток. Вигук. Групи вигукiв.
  7. 6. Орфографiя
    • Правопис лiтер, що позначають ненаголошенi голоснi [е][и][о] в коренях слiв. Спрощення в групах приголосних. Змiни приголосних за творення слiв.
    • Сполучення йоьо. Правила вживання м’якого знака. Правила вживання апострофа.
    • Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних i збiгу однакових приголосних звукiв. Правопис префiксiв i суфiксiв. Правопис великої лiтери. Лапки у власних назвах.

Джерело: courses.ed-era.com

Матеріали за темою

Обговорення