Головний секрет, як потрапити на проект Еразмус+

Розповідь учасника обмінів Еразмус+

Все своє життя я шукав пригод, нових вражень та знайомств з новими людьми. І ось одного разу я почув про міжнародні проекти від ERASMUS+. Перше моє запитання було: “Як? Невже можна поїхати в іншу країну і вчитися там неформальній освіті повністю безкоштовно?”. Я був приємно здивований і вирішив взяти участь у таких обмінах.

Мій перший міжнародний проект був у Хорватії в березні 2018 року. Це було щось нове для мене. Назва проекту – “It starts with you(th)” (Усе починається з тебе (молоді); у назві використана гра слів: “you” означає “ти”, youth – молодь, – ред.). Коли я тільки побачив цю назву, одразу зацікавився, а коли прочитав тему – відразу подав заявку на участь. Адже тема проекту була, як зробити цей світ кращим.

На проекті ми розглядали світові проблеми, вигадували, як можна їх вирішити, грали в симуляційні ігри, застосовували різні методи навчання та багато інших крутих речей.

Після Хорватії, я зрозумів, що не хочу зупинятись на цьому, а хочу подорожувати й надалі брати участь у проектах. І я почав подавати заявки на всі проекти, які тільки зустрічав у групах про можливості для молоді. Я подавався на все: на проекти, пов’язані зі спортом, культурою, екологію тощо. І ви не повірите: я пройшов абсолютно на всі проекти, на які подавався, без винятку 🙂

Не повірили? І правильно, насправді, я не пройшов на жоден з них. І кожен раз, коли отримував відмову, був трохи розчарований і думав: “Я втратив таку можливість поїхати в Іспанію, або в Португалію, або в Ісландію, або…” і так далі. Моя головна мета була – не здобути нові знання, а відвідати якнайбільше країн для галочки у своєму списку.

І це було, звичайно, помилкою. Неважливо, в яку країну ти поїдеш на проект, не важливо, що ти побачиш, коли вийдеш з аеропорту або вокзалу, а важливо те, чого ти навчишся на тому проекті і яку це дасть тобі користь у майбутньому.

Коли я це зрозумів, почав шукати тільки ті проекти, тема яких мене найбільше зацікавлювала. Тож я натрапив на проект, який мене привабив не країною, а своєю темою. Це був дивовижний проект у Франції “Share your story”, основна мета якого – навчити учасників розповідати історії впевнено, різними методами, як справжні оратори.

І ось я, не вагаючись, почав заповнювати заявку на цей проект. Мотиваційний лист писав на одному диханні, тому що ця тема була справді моєю і все, що я писав, йшло від мого серця. Я не думав про те, в яку країну поїду, а тільки про те, щоб здобути можливість навчитися.

Я працюю в громадській організації, і у мене є досвід відбирання учасників на міжнародні проекти. Насправді, дуже важко відібрати 3-4 учасника з 300 людей. Адже коли читаєш мотиваційні листи, розумієш, що всі заслуговують поїхати, але, на жаль, не всі зможуть. Та деколи натрапляєш на такі мотиваційні листи, в які люди вкладають свою душу. Ти одразу бачиш, що для цієї людини певна тема дійсно важлива. Таких учасників завжди відбирають.

І навіть на останній міжнародний проект в Україні (у Харкові) я потрапив саме завдяки цьому. Адже тема була справді крутою. І знаєте, проект у Харкові був одним з найкращих у моєму житті.

Моя теорія підтвердилась знову: неважливо, в якій ти країні, важливо те – з ким ти і що ти робиш. Адже коли ти робиш те, що тобі подобається, більше нічого не потрібно.

Всього я взяв участь у чотирьох міжнародних проектах. І на всі проекти їхав заради теми. Не забувайте: у нас є багато можливостей. Зараз з України літають багато лоукостів, і ми можемо полетіти за кордон за копійки. Подавайтесь тільки на ті проекти, про які ви, прочитавши тему, зрозумієте – “це моє!”. І якщо з першого разу не візьмуть, не падайте духом, адже якщо у вас є бажання і мотивація, для вас немає нічого неможливого.

Руслан Гайдук, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – yanlev, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення