Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики

Науковці/-иці давно намагаються зрозуміти, як саме люди вивчають іноземні мови. Багато вчених вважають, що один із способів добре вивчити мову – це так звана “exposure”, тобто коли людина чує чи читає без мети вивчити мову. Таким чином, учні/-иці “підбирають мову” (“pick up the language”) автоматично, не усвідомлюючи цього. Це, звичайно, є основним способом, як діти вивчають рідну мову.

Ми вивчаємо іноземну мову в три способи:

  • “перейманням” (“acquisition”). Це саме той випадок, коли учні “pick up the language”. Для цього потрібно зануритися в мовлення, постійно його чути – перебувати у відповідному мовному середовищі. У такий спосіб учень/-иця має чути багату, гарну мову, що трохи вище його/її власного рівня, але не засильно. Учень/-иця слухає чи читає слова, які йому/їй не знайомі, та запам’ятовує їх (silent period), згодом несвідомо з’ясовуючи їх значення;
  • також мовою можна оволодіти через взаємодію з іншими людьми. Під час спілкування ми формулюємо речення, підбираємо слова – а співрозмовник/-ця прямо чи непрямо дає певні знаки, чи зрозуміло ми говоримо. Якщо незрозуміло – то ми будемо намагатися переформулювати (paraphrase) сказане доти, доки не досягнемо мети – розуміння. Саме цей процес із усіма його складнощами допомагає учням/-цям експериментувати з мовою, примушуючи їх використовувати різні стійкі словосполучення та лексику, якою вони вже володіють, щоб побачити, чи зможуть вони успішно взаємодіяти із співрозмовником;
  • нарешті, необхідно брати до уваги мовні форми – концентруватися не лише на значенні, а й на вимові, порядку слів, афіксах, написанні, граматичних структурах тощо.

Сьогодні вважають, що, залежно від віку та “стилю вивчення”, краще за все вивчати мову саме через pick up та фокусуючись на формі. Тому нам добре відомі граматико-перекладний метод вивчення мови (вивчення лише мовних форм через переклад тексти), структурний (лише через заучування фраз та структур) та комунікативний (лише через вільне використання).

Значну роль у вивченні відіграє мета навчання. Наприклад, аудіо-лінгвальний метод розвинувся протягом Другої світової війни, коли уряди країн потребували багато людей, які могли б перекладати усне мовлення, оперуючи багатьма мовами. Однак, у той час усі навчальні засоби акцентували увагу на читанні, тож потрібно було знаходити нові методи. Наприклад, спеціалізований військовий підрозділ армії США розробив спеціальну програму, де учнівство тільки спілкувалось з носіями мови, запозичуючи і лексику, і граматику. Цей метод був надзвичайно ефективним також через те, що передбачав малі класи та умотивованих учнів.

Проте дослідження тривають, і ми не розуміємо до кінця, як все ж таки люди вивчають іноземні мови.

Що потрібно робити у класі

Фото: автор – ZouZou, Depositphotos

  • для того, щоб перейняти мову, учнівству потрібно часто читати чи чути мовлення необхідного їм рівня. Вони мають бути занурені в мову як у класі, так і поза ним. Необов’язковим є виконання вправ – учні/-иці можуть просто слухати/читати (не використовуючи словники для перекладу);
  • для того, щоб перейняти мову, недостатньо просто слухати та читати – матеріали мають бути трохи вищого рівня, аніж рівень учня. Наприклад, у тексті мають бути незнайомі слова (до 5-10%). Саме так рівень володіння мовою підвищується;
  • учням/-ицям потрібен час для того, щоб перейняти мову. Можливо, у них буде так званий “період мовчання” (silent period) до того, як почати продукувати якесь мовлення – ніхто не очікує, що людин одраазу заговорить іноземною. Навчання – складний та повільний процес, що обов’язково включає в себе помилки;
  • учнівство має використовувати мову для взаємодії. У класі це може бути взаємодія між учнями/-ицями або між учнівством і вчителем/-кою. Це дає їм можливість експериментувати та фіксувати, наскільки співрозмовник/-ця їх розуміє;
  • учнівство має також звертати увагу на мовні форми. Учитель/-ка може акцентувати увагу учнів/-ниць на цих формах багатьма способами, наприклад, пропонуючи їм знайти певні граматичні структури в текстах для читання чи аудіювання. Також це можливо зробити, окремо привертаючи увагу до широко вживаної лексики після виконання вправ;
  • вчитель/-ка має розуміти, що різним учням/-ицям може бути зручно вивчати мову по-різному. Наприклад, прохання вчителя/-ки виділити сполучники в тексті буде ефективнимішим зі старшокласниками/-цями, аніж з молодшими школярами/-ками;
  • за використання таких технологій важливим також є виховання мультикультурності, адже перегляд фільмів чи прослухування/читання текстів неодмінно сприятимуть підвищенню рівня ерудованості та загальному розвитку учнівства.

Сьогодні вчителі/-ки іноземних мов мають надзвичайно багато ресурсів для успішної реалізації комунікативного підходу – як звичайні фільми/відео з мережі, так і спеціалізовані ресурси (British Council, усі іноземні підручники, які мають відповідний супровід).

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови

Титульне фото: автор – olly18, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення