Вплив освітнього контексту на якість початкової освіти. Деякі результати моніторингового дослідження

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив нові дані про результати моніторингового дослідження якості початкової освіти. Ця частина стосується аналізу окремих передумов і факторів, що визначають результати навчання. Водночас, особливу увагу приділено чинникам, які впливають на забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти незалежно від їхнього місця проживання, статків родини та інших умов.

На жаль, один з основних висновків полягає в тому, що на сьогодні такої рівності в нас немає. Зокрема, досліджено велику кількість соціальних, економічних, освітніх, культурних, індивідуальних та інших факторів, які потенційно могли б впливати на успішність учнів. Але складність аналізу полягає в тому, що в багатьох випадках результати зумовлені сумісним впливом кількох факторів, які можуть або посилювати, або послаблювати дію один одного.

Для аналізу впливу освітнього контексту на результати навчання, крім тестування учнів, також анкетували як школярів, так і вчителів. Учнів запитували про матеріальні та соціальні фактори, які можуть впливати на їхнє навчання, дошкільну підготовку і позашкільну активність, виконання домашніх завдань, загальну атмосферу в школі, читацькі й математичні практики.

Анкети для вчителів містили запитання щодо освітнього середовища, професійної самореалізації, педагогічних практик, а також деяких особистих даних (вік, стать, досвід роботи тощо).

Запитання були сформульовані так, щоб перевірити низку робочих гіпотез щодо причин високої чи низької успішності учнів. Частину з них дослідження підтверило, а частина – ні. Загалом було чотири типи анкет – для учнів, які складали тести з математики та читання, і вчителів, які навчали цих учнів. Деякі запитання анкет для різних предметів були спільними, інші враховували специфіку предметів.

Вибірки учнів були репрезентативними з погляду відображення розподілу за типом населеного пункту, типом і розміром закладу загальної середньої освіти. Натомість, вибірка вчителів не була репрезентативною. Втім, якщо йдеться не про загальні характеристики вчительської спільноти, а про вплив педагогічних практик на сформованість читацької та математичної компетентностей учнів, це не мало істотно вплинути на результати дослідження.

Загалом у ньому взяли участь 9 077 учнів (4 535 з читання і 4 542 з математики) та 484 вчителі. Найтиповішими представниками були учні звичайних за розміром загальноосвітніх шкіл, розташованих у містах обласного підпорядкування. Водночас, 23% учнів представляли сільські школи, 9% – малі (від 7 до 15 учнів на паралелі), 24% – спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї та колегіуми.

З інституційних факторів найбільше негативно на результати навчання впливає розташування школи в селі (тільки для математики). Найбільший позитивний вплив має розташування школи в містах обласного підпорядкування (тільки для читання), а також навчання в гімназіях, ліцеях, колегіумах, навчально-виховних комплексах та спеціалізованих школах.

З матеріально-культурних факторів досягненню високих результатів навчання найсильніше сприяють: наявність вдома великої кількості книжок, проведення літніх канікул удома, кількість смартфонів у родині,відвідування підготовчих курсів у дитячому садку або у школі, будь-яка позашкільна активність незалежно від її виду.

Єдиний виняток – значно нижчі, порівняно з іншими, результати з читання в учнів, які відвідують заняття з робототехніки і програмування. Але це може бути зумовлено не власне заняттями, а іншими, не врахованими в дослідженні, характеристиками учнів, що обирають такі гуртки.

Вплив зазначених факторів не є незалежним. Анкетування учнів засвідчило, що ті з них, хто проживають у містах, а також учні гімназій, ліцеїв, колегіумів, навчально-виховних комплексів та спеціалізованих шкіл у середньому мають вдома більше книжок, частіше відвідували чи відвідують підготовчі курси перед вступом до школи та гуртки поза школою.

Наявність у родині смартфонів, ноутбуків, комп’ютерів, автомобілів негативно корелює з кількістю книжок. Можна припустити, що це зумовлено використанням технічних засобів як альтернативних інструментів доступу до інформації. Натомість, ці показники позитивно корелюють з відвідуванням підготовчих курсів і гуртків поза школою, що може бути пов’язано як з кращим матеріальним станом родини, так і з більшою доступністю відповідних послуг у місці її проживання.

Окремі демографічні фактори по-різному впливають на результати тестів з математики і читання. В обох випадках найкращі результати продемонстрували учні середньої вікової групи, які вступали до школи в 6-7 років. Більш пізній вступ істотно погіршує сформованість математичної та читацької компетентностей. Результати хлопчиків з читання значно гірші за результати дівчаток. Натомість, для тестів з математики такої відмінності немає.

Дещо парадоксально те, що учні, які спілкуються вдома українською мовою, продемонстрували гірші результати з читання, незважаючи на те, що тестування відбувалося саме українською. Але це може бути зумовлено не мовою спілкування в родині, а іншими факторами. Зокрема, тим, що таких дітей більше серед учнів сільських шкіл. Натомість, на результати з математики мова спілкування практично не впливає.

Аналіз мотиваційних факторів засвідчив, що складнощі в навчанні значно сильніше впливають на підсумковий бал, ніж зацікавленість у предметі та позитивне ставлення до нього. Такий результат можна вважати природним, оскільки ці складнощі, на відміну від інших факторів, є безпосередньою причиною низьких результатів.

Помірне спілкування з батьками про навчання сприяє покращенню результатів, але надмірна допомога батьків у виконанні домашніх завдань – негативний фактор. Втім, останнє, скоріше, зумовлено не допомогою, як такою, а наявністю в дітей складностей у навчанні. Такий висновок підтверджується кореляцією між часом, який учні витрачають на виконання домашніх завдань, і частотою допомоги батьків для їх виконанні.

ЩО ГОВОРЯТЬ ВЧИТЕЛІ

Результати анкетування вчителів дають змогу проаналізувати, як вони бачать основні проблеми, що впливають на якість освіти в початковій школі. Половина чи більше вчителів вважають, що їхні учні вмотивовані та здатні успішно навчатися, позитивно ставляться до успіхів інших учнів, а їхні батьки допомагають дітям у навчанні, беруть активну участь у шкільних та класних заходах, але мають завищені очікування щодо успіхів своїх дітей.

Водночас, серед основних причин, що ускладнюють їхню роботу, вчителі зазначають пасивність та емоційну байдужість учнів, низький рівень їхніх знань та слабку дошкільну підготовку, залежність від електронних пристроїв, а також неслухняність та гіперактивність. Це не дуже узгоджується з відповідями на попереднє запитання і змушує припустити, що частина вчителів не в усіх відповідях були відвертими.

Більшість вчителів не задоволені матеріально-технічним станом закладів освіти. Зокрема, вони зазначають, що необхідно оновити меблі, зробити ремонт класів та капітальний ремонт шкіл. Їм не вистачає дидактичних матеріалів, зокрема, для застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Тим не менш, більшість учителів загалом задоволені своєю професією, вважають свою роботу суспільно корисною і не хотіли б працювати в іншій школі. Вони вважають, що керівництво школи, батьки та учні високо оцінюють їхню роботу, а оцінки з боку МОН та ЗМІ, на їхню думку, гірші, але загалом теж позитивні.

Вибір учителем тих чи інших методичних прийомів загалом не дуже впливає на результати навчання. Очевидно, важливіше вміння ефективно використовувати ці прийоми, а також інші фактори, що не пов’язані з вибором методичних прийомів.

Загалом можна зазначити, що моніторингове дослідження якості початкової освіти надало великий масив інформації, докладний аналіз якої ще попереду. Втім, уже сьогодні воно надає багато інформації, яку можна використати для підвищення результатів навчання учнів і визначення пріоритетів та черговості вирішення проблем у початковій школі.

Важливо й те, що результати цього дослідження, на відміну від більшості інших даних, є об’єктивною інформацією, що відображає поточний стан початкової освіти і створює основу для ухвалення ефективніших рішень.

Читайте також “Про що свідчать деякі результати моніторингового дослідження з математики” та “Деякі результати моніторингового дослідження з читацької компетентності”.

Володимир Бахрушин, радник міністра освіти і науки України, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти

Усі таблиці взяті зі звіту УЦОЯО

Титульне фото: автор – White77, Pixabay

Матеріали за темою

Обговорення