Як збільшити шанси дитини потрапити на навчання до Європи

Я є прихильником і практиком концепції lifelong learning (навчання протягом життя – ред.). Маю досвід навчання в українських та європейських вишах. Я працюю, проте кожні п’ять років переглядаю та оновлюю свій багаж знань. Зараз отримую четверту освіту – з інтегрованої програми Communication management у Вроцлавському університеті (Польща). Цього року я також виграла грант на навчання за програмою Erasmus+ (реалізується ЄС в Україні) у Masaryk University (Чехія).

Стати учасником міжнародної програми мені допоміг синтез знань, компетентностей та особистих якостей. Базові знання – вміння читати, писати, рахувати, володіти іноземною мовою – я отримала в школі, але цього не достатньо. Аби збільшити шанси дитини потрапити на навчання за кордон, необхідно розвивати в дітях низку інших важливих навичок. Крім того, діти мають знати, що поїхати в Європу – цілком реально, адже існують різноманітні стипендіальні програми. Отже, що можуть зробити вчителі, щоб допомогти дітям?

Опишіть можливості

На моє переконання, головне завдання вчителів – викликати інтерес до предмету та навчання, описати можливості, які відкриває сучасний світ. Вчителі мають розказати дітям про міжнародні програми та гранти, такі як Erasmus+, та допомогти здобути знання і навички, необхідні для навчання за кордоном. Європейські університети – це знання, які мають прикладний характер, атмосфера довіри і співтворчості, сприятливе середовище для досліджень та інновацій. Так, при університетах працюють інноваційні технопарки й потужні науково-дослідні центри.

Навчіть дітей навчатися

Європейські виші акцентують на активному навчанні, а не викладанні. Велику частину програми студенти опрацьовують самостійно. Дитина має заздалегідь освоїти такі навички як самодисципліна, планування, вміння розподіляти час, шукати і обробляти інформацію. Українські школи повинні орієнтуватися не на передавання готових знань, а на розвиток навичок самостійного навчання. Це є дуже важливим у 21 сторіччі, адже світ змінюється неймовірно швидко. Одні професії зникають, інші – з’являються, вимагаючи нових знань та компетентностей.

Ставити запитання

Дитина має вміти ставити запитання до себе та оточення. “Що я люблю?”, “Чому я навчуся?”, “Яку проблему буду вирішувати?”, “Що я створю?”. Відповіді на ці запитання допоможуть підібрати курси, що максимально відповідають потребам та інтересам учня. Запитання як інструмент пізнання грають ключову роль у навчальному процесі в цілому.

Фото: автор – olly18, Depositphotos

Наведу приклад. На курсі “Campaign planning” викладач у загальних рисах описав завдання. Потім об’єднав студентів у групи і виділив кожній 10 хвилин на формулювання запитань.

Група, яка поставила найчіткіші та найякісніші запитання, отримала найбільш повні вихідні данні і змогла запропонувати ефективне рішення.

У ситуації постійного збільшення обсягу знань усе більше навчальних закладів змінюють фокус з “Що ми знаємо” на “Як ми дізнаємося”.

Мислити та вирішувати проблеми

В Європі переважає проблемно-орієнтоване та проектне навчання. Тому важливо розвивати вміння мислити, розуміти зв’язки між окремими елементами, формулювати гіпотези, вирішувати проблеми.

Наведу приклад проблемно-орієнтованого завдання. Студентам курсу “Communication management” доручили знайти спосіб, як популяризувати The International Film Festival Rotterdam серед мешканців польського міста Вроцлав. Цей кінофестиваль має унікальний “живий” формат. Завдяки новим технологіям, прем’єри фільмів відбуваються одночасно на фестивалі в Роттердамі та кінотеатрах-партнерах по всій Європі. Студенти разом з командою кінотеатру-партнера розробляли різні підходи та інструменти digital промо-кампанії. Найкращі ідеї погододили та спільно втілили на практиці.

Також в європейських вишах часто практикують проектний підхід на основі case study (навчання на реальних історіях – ред.).

Ясно висловлювати думки письмово

“Реферат повинен бути не менше 20 сторінок”, – вимагали в наших школах і університетах. Під час оцінки робіт кількість (сторінки) часто переважала над якістю (змістом). Багато дітей стикаються з труднощами або просто не вміють писати ясно, лаконічно розкривати широкі теми через малі письмові форми.

Для вступу на програму Erasmus + і будь-яку іншу потрібно мати високий бал з усіх предметів, але вирішальним є “ЩО” і “ЯК” написано в мотиваційному листі. Без мотиваційного листа для приймальної комісії кандидат – просто набір цифр і фактів: роки навчання, громадянство, результати мовного тесту, середній бал тощо. Хороший мотиваційний лист – той, що дозволяє оцінити щирість, особисті якості, підготовку і мотивацію, наявність цілі та соціальної мети, обґрунтованість вибору вишу і програми, вміння письмово формулювати думки.

Взаємодіяти та працювати в команді

В українських школах та університетах досі переважає індивідуальний формат роботи. Учень планує тільки свій час, не рідко відкладаючи навчальні завдання до останньої хвилини. В європейській системі акцентується на груповій роботі. Відповідальність за досягнення спільної мети залежить від внеску та участі кожного.

У команду проекту входять від 5 до 15 учасників різних національностей, віросповідань, уявлень про світ. Діти повинні знати культурні особливості кожної країни і не піддаватися впливу стереотипів. Вміти розставити межі спілкування, налагодити творчий процес, вести переговори, управляти конфліктами та знаходити win-win рішення (тобто рішення, в яких виграють усі – ред.). Взаємодія через співпрацю дуже важлива, адже на межі різних підходів та культур часто народжуються інновації.

На завершення скажу, що безумовною потребою для навчання в провідних вишах світу є добре володіння іноземними мовами та знання сучасних технологій і програм. Адже студентам доведеться робити презентації в Power Point, знімати та монтувати відео, вести проекти в Slack (онлайн-інструмент для планування роботи і комунікації команди – ред.).

В Європі немає паперових залікових книжок. Взаємодія між університетом та студентом відбувається за допомогою web-платформ. Так, наприклад у польських вишах цю функцію виконує USOSweb. Тут розміщені дані студентів та викладачів, інформація про предмети та оцінки і багато іншого.

Маю надію, що навчання в Європі дозволить українській молоді отримати знання, що виходять за межі локального контексту, почерпнути кращий досвід і привезти його в Україну.

Вероніка Прошута, експерт із стратегічних комунікацій

Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення