Всі теми

Як організувати дистанційне навчання для першачків

Карантин і навіть запровадження надзвичайної ситуації в деяких областях через поширення коронавірусу не залишили вчителям вибору – вони мають терміново, прискорено та екстремально підвищувати свою кваліфікацію і опановувати цифрову грамотність для дистанційного навчання своїх учнів. Тим паче, що розвиток ситуації в інших країнах дає зрозуміти – карантин з великою ймовірністю подовжать.

Один з найбільших викликів – організація дистанційного навчання для найменших школярів. Першачки ще не є достатньо організованими, щоб вчитися самостійно. Для них більшою мірою потрібна залученість батьків – щоб організувати процес.

Вчителька середньої школи №44 м.Кам’янське Дніпропетровської області та тренерка НУШ Ольга Букрєєва вже мала досвід дистанційного навчання – двічі організовувала його для своїх класів під час карантину через сезонне ГРВІ, хоча від неї цього ніхто не вимагав. Той досвід дуже знадобився зараз. Пані Ольга поділилася лайфхаками, як організувати дистанційне навчання в 1-му класі, який навчає зараз. 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1. Важливо розуміти, що більшість батьків не мають досвіду дистанційного навчання та самоорганізації такого рівня. Необхідно підтримувати їх і налаштувати на те, що треба організувати саме самостійне навчання дитини, а не зробити завдання за неї. Але й завдання від вчителів мають бути посильними для самостійного виконання дітьми. Впевненість вчителя, чіткі поради та інструкції, доброзичливість і терпіння – запорука того, що батьки співпрацюватимуть з вами.

2. Цей пункт випливає з попереднього – не очікуйте, що ви миттєво вийдете на рівень всіх уроків за розкладом. Починайте з малого, поступово збільшуючи кількість (чи тривалість занять.

3. Добре, якщо у вас є попередній досвід будь-якого онлайн-спілкування з батьками. Електронні анкети, творчі флешмоби, голосування у вайбері, вирішення загальних питань онлайн замість традиційних батьківських зборів – це все вам знадобиться.

4. Пам’ятайте: готуючи онлайн-уроки, ви маєте дати дітям лише найголовніше. Все другорядне треба відкинути. При цьому, важливо відхронометрувати всі види робіт – скільки реально часу це займе у дитини? Пам’ятайте, що ви не можете спиратися ні на свою харизму, ні на дітей-барометрів (за якими бачиш, що клас починає стомлюватися і треба змінити форму роботи), ні на дітей-виручалочок, які ставлять нестандартні запитання і роблять урок цікавішим. Будуть лише діти і комп’ютер – щоб вони не відволікалися, треба забрати все зайве.

5. Ваш головний помічник – педагогічна свобода. Пам’ятайте, що вона передбачена новими Законами “Про освіту” і “Про повну загальну середню освіту”. Карантин – чудовий час навчитися нею користуватися. Оскільки вам необхідно вибрати найголовніше для дистанційних уроків – подумайте, що саме важливо дати дітям саме зараз? Без чого їхні знання будуть неповними, а від чого можна відмовитися? Переставте теми і спростіть завдання, враховуючи, що вас не буде поряд з дітьми, коли вони їх виконуватимуть.

6. Сучасні онлайн-інструменти – дуже інтуїтивні, тому навчитися ними користуватися можна легко і швидко. Якщо ви відкинете традиційний вчительський страх “Я не вмію” чи “Я ж не чула про це лекцій і не вчила цього в інституті” і повірите в себе – вам все вдасться.

7. На початку навчального року я провела опитування батьків, і в анкеті було питання “Чи маєте ви можливість в разі потреби забезпечити дистанційне навчання дитини з дому (комп’ютер чи планшет, доступ до інтернету)?”. Всі батьки відповіли ствердно. Водночас, зараз у класі є кілька дітей, яких відвезли до бабусь, і там немає можливості займатися онлайн. Для таких батьків я дублюю завдання у вайбер  – сторінки підручника і завдання в робочому зошиті, бо це єдиний вихід.

8. Я не ставила чітких дедлайнів, коли учні мають розпочати чи закінчити виконувати уроки. Лиш домовились, що всі завдання мають бути виконані до завершення карантину. Попросила батьків налаштувати комп’ютери і організувати робоче місце дитини, а також бути неподалік, щоб підтримати дитину, підказати, якщо щось не працюватиме, доброзичливо повернути її до роботи, якщо відволікатиметься, за потреби - нагадати, що час відпочити.

9. Водночас, для контролю виконання завдань в батьківській групі у Вайбері створила голосування:

  • виконали всі 3 завдання (уроки 13-го, 16-го, 17-го березня);
  • поки виконали 2;
  • виконали лише 1;
  • ще не починали;
  • немає можливості розпочати або продовжувати (хворіємо).

Батьки голосують і водночас бачать середню картину по класу. Я не тисну на них нагадуваннями, але вони усвідомлюють свою відповідальність. Станом на 17 березня однакова кількість дітей виконали по три і по два завдання, двоє – лише одне завдання.

СТВОРЕННЯ ОНЛАЙН-УРОКІВ

Ще раз нагадаю: всі сучасні онлайн-інструменти дуже інтуїтивні. Довіртесь собі, щоб розібратися. Якщо не виходить – пишіть в пошуку Google “як користуватися (назва платформи чи сервісу)” і ви одразу знайдете покрокову (найчастіше з відео) інструкцію.

1. Для своїх уроків я використовую персональний блог.

Років чотири тому я створила його для рукоділля, потім закинула, а два роки тому він знадобився мені для дистанційного навчання з третьокласниками під час карантину через грип.

2. Я готувала уроки, орієнтуючись на розклад. На 16 березня зробила “Я досліджую світ”, “Українську мову” та “Математику”. Ми працюємо за програмою НУШ-2 і в цей день (понеділок) у нас інтегрований тематичний день. На 17 березня – “Українська мова” та “Математика”. І так само на 18 березня.

3. Готуватися довелося довше, ніж до звичайних занять, враховуючи, що мене не буде поруч з дітьми. Кожен урок містить:

  • короткі відео з поясненнями (знайдені в інтернеті або записані мною і завантажені на мій канал Youtube, який також був у мене давно створений і закинутий, але тепер знадобився. Навчилася це робити за два дні. Найпростіше – заливаєте на свій канал озвучену презентацію в PowerPoint. Всі відео – не довше 10 хвилин. Краще – менше;
  • завдання з підручників, за якими ми працюємо (розміщувала скрін сторінки, щоб дітям було легше знайти в друкованій книжці або ж прочитати завдання на комп’ютері – як буде зручніше);
  • інтерактивне ігрове завдання;
  • виконання завдань в робочому зошиті (насамперед, прописування нових букв, в нашому випадку Є і Щ) або виконання завдань в Google-формі;
  • в окремих випадках залишала інструкції для батьків, що варто пояснити чи допомогти дітям. Але до 3-го уроку звела участь батьків до мінімуму;
  • обов’язкові пункти про необхідність відпочити 5-10 хвилин, попити води, порухатись – залишала відео з нейрогімнастичними вправами;
  • на закінчення пропонувала щось зробити руками (наприклад, зліпити тигрика чи єнота – нашого головного провідника в світ написання букви Є, і попросила батьків викласти фото робіт у Вайбері). Як зробити фігурку – покрокові інструкції додавалися;
  • на третій день додала математичний диктант, який також записала на свій канал в Youtube. Уважно хронометруйте подібні завдання – я зробила на 5 хвилин сам диктант і на 5 хвилин його розбір та пояснення. Попросіть батьків навчити дітей зупиняти і знову відтворювати відео за потреби.

ОЦІНЮВАННЯ

З 23 березня в нашій школі починаються канікули. Я не ставила вимоги виконувати всі завдання день в день, попросила лиш, щоб все було виконано до 3 квітня – орієнтовного дня закінчення карантину. На канікули (з 23-го по 30 березня) є лише одне завдання – читати щодня. Самі канікули використаю для розробки нових уроків і освоєння технологій онлайн-конференцій, щоб проводити навчання в реальному часі.

Батьки кажуть, що діти сумують без спілкування з друзями. Тому хочу організувати його онлайн. А після виходу з карантину обов’язково з дітьми зробимо проєкт “Як я навчався самостійно” – щоб всі могли поділитися результатами своїх робіт: реальними чи хоча б на фото. І обмінятися знахідками і лайфхаками.

ДВА ПОБАЖАННЯ ВІД ОЛЬГИ БУКРЄЄВОЇ

Не бійтеся експериментувати. Пробуйте різні види завдань. Тільки через спроби можна зрозуміти, що підходить саме вашим учням.

Довіряйте батькам. Але щоб вони вам довіряли, вони повинні знати і розуміти, що і чому ви робите. Пояснюйте їм свою позицію, чому ви, наприклад, міняєте теми чи чому зараз даєте саме цей матеріал. Чому важливо організувати фотозвіт творчих робіт – бо тільки так дитина бачить цінність своєї роботи. Тільки відверта розмова і домовленість допоможуть створити середовище довіри і співпраці у вашому класі.

Іванна Коберник, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення