“Зараз стільки можливостей”. Директорка, яка не боїться змін і вірить у своїх колег

Учні просять ще одну ніч читання, завойовують призові місця на міський турнірах з туризму, проводять тематичні дні й місяці, влаштовують конкурси і батли. 

Звичайна школа на околицях Мелітополя, де навчаються 700 учнів, б’є рекорди за кількістю проєктів.

Як директорка школи гуртує і мотивує – дізнавалася журналістка “Нової української школи”.

ЖОВТИЙ ДЕНЬ

“Вони будуть танцювати, навіть коли вимкнути музику”. 

Педагог-організатор школи №8 Анастасія Попенко поправляє жовтого бантика і біжить домовлятися зі старшокласниками, яку музику вони вмикатимуть на наступній перерві.

У тематичні дні у школі на перервах гучно, ритмічно і танцювально-весело. Це вже традиція – на перервах лунає музика, учні-діджеї самі складають плейлист.

“Ми музику прослуховуємо, але діти наполегливо відстоюють обрані ними пісні. Кажуть – це дуже модно, ви нічого не розумієте”, – сміється пані Настя.

На початку жовтня – якраз один із тематичних днів. Відтінки жовтого в одязі майже в кожного – від першокласників до випускників.

Відтінки жовтого в одязі майже в кожного – від першокласників до випускників.

“Вони будуть танцювати, навіть коли вимкнути музику”

Педагог-організатор школи №8 Анастасія Попенко

Костюм покемона теж відповідає “дрескоду”.

Костюм покемона прекрасно підходить до дрескоду

Школярі вже мізкують, як і коли провести паті на Хелловін. Свято припадає на осінні канікули, а полякати вчителів, як минулого року, – хочеться.

Танцюють у цій школі весь час. Напередодні дня вишиванки влаштували танцювальний батл. Класи-переможці виступили перед батьками на святі. “А цього 1 вересня танцювали вчителі, – розповідає директорка школи Олена Заменягре.

Був час, коли гурток з хореографії вела старшокласниця, але поїхала до Києва навчатися.

“Нам не вистачає ставок на позакласну діяльність, тому поки що немає гуртка сучасного танцю”, – говорить директорка. Викручуються такими розвагами на перервах.

“Поки що” – одне з ключових словосполучень пані Олени.

директорка школи Олена Заменягре

Ще рік тому про кімнату самоврядування для учнів ніхто і не згадував. Знайти вільне приміщення в понад 40-літній школі, яку звели без актового і спортивного залів і в якій навчаються у дві зміни, майже неможливо.

“Ми своїми силами зруйнували стіну, щоб зробити кімнату самоврядування більшою”, – розповідає заступниця директора Світлана Лісіцина. Цього року відбулися вибори президента школи. З п’яти претендентів перемогла дев’ятикласниця.

Є ще корпус з майстернями для трудового навчання. Будівля стара. Тут, крім трудового навчання, займається група подовженого дня. Коли пані Олена стала директором, вікна були побиті і всередині було – холодно. Зараз вікна засклені, батареї підвезли її друзі. Школярі планують майструвати меблі з дерев’яних палетів.

ВІДКРИТА ШКОЛА

Спортивну залу добудували пізніше, ніж звели будівлю школи. Однак, саме звідси хочуть почати ремонт, оскільки дах часто протікає. А поки школа здає залу в оренду для секції з флорболу.

“Коли я ще вчилася, то уроки з фізичного виховання в нас відбувалися в коридорі”, – пригадує пані Олена. І додає, що місцева влада обіцяє школі капітальний ремонт уже наступного року.

“Влітку ми заповнювали таблиці – що нам треба. Не тільки щодо ремонтних робіт, а й щодо облаштування. Ми детально продумали, де яка зона в нас буде, щоб функціонально використати кожен квадратний метр”.

Допомагають і батьки. Одна мама розмалювала стіни.

“Якби не вона, то жодного, навіть косметичного, ремонту школа б не потягла”, – зазначає директорка. Інший тато консультує шкільну адміністрацію з юридичних питань.

Батьків запрошують на неформальні зустрічі, навіть танцювали разом.

“У нас і вчителі, і батьки проводять майстер-класи на різних заходах – дихальні вправи, кулінарія, плетіння. Після такого невимушеного спілкування батьки подивилися на вчителів іншими очима, – каже пан Олена.

У школі вітають батьківські ініціативи.

“У нас так Пласт з’явився. Мама учня запропонувала, і вже три гуртки діють на базі нашої школи”, – розповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Юлія Литвиненко.

Школа розташована на околиці Мелітополя.

“У нас проблема – це доріжки біля школи. Ми самі це не подужаємо”, – жаліється директорка. Тому школа – постійний учасник бюджету громадських ініціатив.

2014 року на кошти першого – а це 200 тисяч гривень – встановили ігровий майданчик із тренажерами.

“Коли я почала працювати директором, на цьому місці були зарості бузку, якісь плити, – розповідає пані Олена. – Мені багато хто казали: “Тут неможливо щось змінити. Але ми звернулися до депутатів – нам допомогли зачистити цей майданчик. А потім виграли бюджет громадських ініціатив”.

Долучилися школярі і батьки. Ще до запуску проєкту розмалювали паркан навколо майданчика на тему “Мрії про спорт”.

Наступний проєкт громадського бюджету – майданчик дозвілля. На вимощеній плиткою площадці під розкішним деревом поставили лавочки.

“Я тут подекуди проводжу уроки української мови. Востаннє ми з дітьми шукали тут частини мови в тексті”, – описує урок директорка.

Згодом у школи з’явилося футбольне поле.

“Це для нас важливий бонус. Міська влада реалізувала спеціальний проєкт для шкіл на околицях. Раніше діти бігали просто в полі в рип’яхах”.

Цього року школа подавала заявку на два проєкти. Виграла один – на ігровому майданчику домонтують нові тренажери. Пані Олена засмучується, що не вдалося зібрати необхідну кількість голосів на більший проєкт – концертний майданчик.

“Ми хотіли встановити відкриту сцену. Тут гарне місце – мальовнича панорама. І ми б тут проводили заходи для всього мікрорайону. Але не вдалося… Поки що”.

СУМНІВИ, ЯКІ НЕ ДАЮТЬ ЗУПИНИТИСЯ

“Я і досі сумніваюся, що всі зміни на краще. Чи правильно я роблю, що беруся одразу за велику кількість справ?”. 

Пані Олена починала працювати у цій школі піонервожатою. Потім були роки роботи у міському відділі освіти та інших школах.

“Погодилася на цю посаду не дуже легко. Сама себе вмовила, сама з собою домовилася. Чоловік мене підтримав”, – розповідає.

За п’ять років колектив змінився на 50%. Багато вчителів пішли на пенсію, хтось кудись поїхав, хтось у декрет.

“Мені здається, що в мене зараз більше проблем, ніж тоді, коли я прийшла. Коли ти щось робиш – це вже проблема”. Але не робити Олена Заменягре не може. Проте каже, що не завжди треба ставити перед собою лише високі цілі.

А ще – треба не звертати увагу на негатив. “Про нас багато пишуть, а це не всім подобається. Не всі сприймають нове. Коли я вперше прочитала негативний коментар, мені було болісно. А потім перестала звертати на це увагу”.

ШКОЛА ПРОЄКТІВ

Проєкти школи – це її родзинки, розповідає Катерина Зінченко, заступниця директора з методичної роботи, яка керує проєктами школи.

Саме вона відповідає за організаційну роботу. Та й загалом команда заступників активна, мотивує вчителів не сидіти на місці.

Зліва направо: Катеринка Зінченко, Юлія Литвиненко, Світлана Лісіцина

Двічі школа проводила (не)конференцію ЕдКемп, цього року школа почне пілотувати навчальну програму SeeLearning – для розвитку м’яких навичок і емоційного інтелекту. У ній беруть участь 26 українських шкіл.

Стартап минулого року – ніч читання. Щоб потрапити, діти читали книги, проходили тест онлайн. На футбольному полі влаштували читацьку залу, потім ночували у школі. Зараз школярі просять повторити акцію.

“Ми вже випускники демократичної школи (проєкт для розвитку демократичного стилю управління – ред.), – додає пані Катерина. – Минулого року ввійшли до фіналу програми Healthy Schools (трирічна програма, в якій учнів навчають здорового способу життя та збалансованого харчування – ред.). Тоді 40 шкіл запрошували в Київ на презентацію”.

Вчителі так захопилися, що навіть влаштували між собою челендж здорового харчування.

“Кожного ранку ми виставляли свою здорову їжу. Я почала з вівсянки з яблуками”, – каже пані Олена.

Школа також входить до проєкту “150 клубів фінансової грамотності”. У них учнів навчають планувати бюджет та надають базові фінансові знання, що знадобляться їм у дорослому житті.

“Наша школа серед 17-ти навчальних закладів України, які отримали сертифікат, що надає право проводити турніри з фінансової грамотності для інших шкіл”, – розповідає директорка.

У школі облаштовано також кабінет німецької мови – перемога у програмі GIZ “Здоровий спосіб життя, профілактика СНІД на робочому місці”. Школа виграла тренінговий кабінет – з мобільними партами, стільцями, шафами, проектором, ноутбуком та екраном.

“Ми готували листи, розказували, чому ми маємо виграти. Потім батьки зробили тут ремонт”, – каже пані Олена.

Саме в цьому класі відбуваються зустрічі з батьками. А минулоріч у межах благодійного збору коштів на лікування онкохворих дітей тут влаштували вечірній кінозал.

Ще один напрям роботи мелітопольської школи – екологічний. Тут є прес для пластикових пляшок. Шкільна команда, пройшовши екотренінг у Києві, вже вдома проводила такі ж для батьків і учнів.

Невдовзі планують встановити ще лавочки поблизу футбольного поля і біля самої школи – щоб батькам було зручніше зустрічати дітей після занять.

ВЧИТЕЛІ, В ЯКИХ Є ЧОГО ПОВЧИТИСЯ

У школі 45 вчителів, чимало – її випускники. “Аж троє вчителів – чоловіки”, – сміється пані Олена.

“Коли я беру вчителів на роботу, то кажу, що ми одна із перших шкіл у місті, яка почала впроваджувати Гугл-сервіси. І тому цікавлюсь, чи вміє людина працювати у них, чим живе і цікавиться, які новації хоче запроваджувати, якими вміннями і навичками готова поділитися”, – ділиться директорка.

Вчителька 1 класу НУШ Ольга Гамаюнова перейшла зі своїми дітками із садочку. Зараз навчається за спеціальністю “Початкова школа”:

“Діти жартують: “Може, ви підете далі з нами в середню школу?”. Тому треба вчитися весь час”.

Олена Заменягре впевнена: треба вірити в себе:

“Не треба боятися змін. Не всі зміни приємні. І ти повинна бути готова, що не все буде виходити.

Коли я тільки прийшла до школи, усе робила сама. Так було півроку. Потім подумала: треба більше довіряти.

Я зрозуміла, що можу поділитися своїми ідеями, знайти однодумців для їхнього втілення. Треба вірити у свою команду”.

Якщо хочете використати ідеї цієї школи, можете нагадати собі основні з них тут:

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Усі фото: Олександра Аліфіренко

Матеріал також доступний на УП.Життя

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення