Кен Робінсон про співпрацю батьків і шкіл у США

Співпраця між батьками і школами – запорука кращої успішності учнів, переконаний відомий освітянин та автор книги “Школа майбутнього” Кен Робінсон. Він наводить приклади шкіл, які налагодили зв’язок із батьками, та організацй, що допомагають школам у цьому. Тож, у чому секрет вдалої співпраці з батьками?

Як батьки можуть допомогти дітям бути більш успішними?

Найперша порада, яку дає Робінсон батькам,бачити у своїй дитині особистіть. Чимало дітей мають проблеми зі школою, бо батьки не зважають на їхні таланти та не підтримують їх. Проте уважні батьки можуть допомогти школі краще зрозуміти своїх дітей та зосередитись на певних здібностях.

Окрім цього, Робінсон радить допомогти своїм дітям розвивати загальні навички уміння вчитись, креативність, здатність приймати рішення тощо. Це допоможе їм орієнтуватись та бути конкурентноспроможними у світі, що швидко змінюється.

Третя порада Робінсона стосується залученості батьків в освітній процес. Він каже, що активна участь батьків в освітньому процесі впливає на успішність їхніх дітей. Згідно з доповіддю “Нова хвиля доказів” (“A New Wave of Evedence”), якщо батьки говорять зі своїми дітьми про навчання, допомагають їм підготуватись до вступу в коледж та сподіваються від них гарних результатів, діти краще вчаться в школі.

Та все добре в міру. Кен Робінсон застерігає батьків від надмірної опіки своїх дітей. Шкідливо контролювати кожен крок дитини, вирішувати за неї всі проблеми, вимагати у вчителя кращих оцінок, виправдовувати всі проступки дитини та не помічати проблемної поведінки, якщо є докази протилежного.

Діти таких батьків не вміють вирішувати свої проблеми самостійно, не впевнені у своїх здібностях та вміннях. Вони не мусять ні за що боротись, тому не знають, що таке поразка, вони просто бояться зазнати невдачі.

Чому школам вигідно співпрацювати з батьками?

Батьки – це джерело інформації для вчителів. Саме батьки найкраще знають своїх дітей і можуть допомогти вчителям краще зрозуміти характери та інтереси школярів. Вони також – джерело для удосконалення школи. Якщо навчальні заклади дослухаються до думок та зауважень щодо навчального процесу, то творять кращу освіту.

Окрім того, батьків можна залучати до викладання на додаткових заняттях або запрошувати на уроки як представників певних професій. Це урізноманітнює методи навчання та робить його цікавішим.

Говорячи про співпрацю шкіл та батьків, Робінсон має на увазі не лише зв’язок “батьки-вчителі”, а й зв’язок між школою та місцевою громадою загалом. Зокрема, у вже згаданому дослідженні “Нова хвиля доказів” сказано, що коли школи, сім’ї та місцева громада співпрацюють, учні менше прогулюють заняття й частіше вступають до вишів.

Також у 2010 році Чиказький університет оприлюднив результати 7-річного дослідження щодо покращення освіти в малобюджетних початкових школах Чикаго. Виявилось, що учні шкіл, які тісно співпрацювали з батьками, мали в 10 разів вищі шанси покращити свої показники з математики й у 4 рази – з читання, порівняно з учнями шкіл, які цього не робили.

“Рецепти” вдалої співпраці

Блу Скул (Blue School)

Це нью-йоркська школа, заснована музичною групою Blue Man Group. Тут батьки беруть участь у роботі школи впродовж усього року – і не лише як батьки, а і як учні. Батьки, школярі, вчителі та адміністрація збираються, аби повчитись та налагодити зв’язок. Щороку школа робить сімейні заходи: дискусійні клуби, круглі столи та неформальні зустрічі.

Школа визначає такі цілі подібних заходів:

– підтримати освітню місію й цілі “Блу Скул”;

– зміцнити зв’язок між сім’єю і школою;

– допомогти батькам залишатися активними учасниками шкільної спільноти;

– збудувати згуртовану громаду серед родин школярів;

– сприяти ефективній взаємодії між усіма учасниками спільноти “Блу Скул”;

– гарантувати глибоке розуміння освітнього підходу “Блу Скул”.

Національна асоціація батьків і вчителів (PTA)

Це найбільша організація в США, яка виступає за захист дітей під час навчання. Вона виробила Національні стандарти для шкіл та батьків, що показують, які дії сприяють успішності дітей.

1. Залучення всіх родин до шкільної громади. Сім’ї – активні, бажані, важливі учасники шкільного життя, які взаємодіють між собою й зі шкільними працівниками та впливають на те, що учні вивчають і роблять у класі.

2. Ефективне спілкування. Сім’ї і працівники школи налагоджують регулярний двосторонній змістовний діалог на тему навчання.

3. Підтримка успіху школярів. Сім’ї і шкільний персонал постійно співпрацюють, щоб сприяти навчанню й здоровому розвиткові учнів удома і в школі, а також дають їм можливості поглибити знання й поліпшити навички, щоб робити це ефективно.

4. Захист кожної дитини. Сім’ї мають право виступити на захист своєї дитини чи інших дітей, щоб гарантувати, що до учнів справедливо ставляться, і що ті мають доступ до освітніх можливостей, які допоможуть їм досягнути успіху.

5. Розподіл повноважень. Сім’я і школа – рівноправні партнери, коли йдеться про ухвалення рішень, що стосуються дітей; вони разом творять і змінюють правила, методи й програми.

6. Співпраця з місцевою громадою. Сім’ї та шкільні працівники співпрацюють з учасниками місцевої громади, щоб гарантувати учням, родинам і працівникам додаткові освітні можливості, доступ до місцевих ініціатив та участь у житті громади.

За словами керівника Асоціації Оти Торнтона, участь батьків в освітньому процесі своїх дітей не має обмежуватись допомогою з домашніми завданнями, розмовами з вчителем та відвідуванням батьківських зборів. Це ще й робота зі шкільними радами, державною та місцевою владою.

“Едутопія” (Edutopia)

Це організація, заснована освітнім фондом Джорджа Лукаса. У ній сформулювали 10 порад, як освітяни можуть зробити свою школу привабливішою:

1. Йдіть за батьками. Користуйтеся соціальними мережами на кшталт Facebook, Twitter та Pinterest, щоб інформувати батьків про шкільні справи й залучати їх до співпраці.

2. Радійте кожному. Усвідомте, що для багатьох родин у вашій громаді англійська – друга мова (ця порада актуальна для шкіл, які працюють з представниками нацменшин – ред.), й використовуйте сучасні технології, щоб спілкуватися з ними.

3. Запросіть їх до себе віртуально. Користуйтесь онлайн-інструментами, щоб відчинити “віртуальні вікна до класу”. “Едутопія” рекомендує освітню соціальну мережу Edmodo й платформу-віртуальне середовище для навчання Blackboard Learn.

4. “Розумні” телефони – “розумні” школи.Едутопія” закликає використовувати смартфони, щоб залучити сім’ї до співпраці: надсилати текстові повідомлення й користуватися різноманітними додатками.

5. Піймайте медійний момент. Використовуйте сучасні медіа (наприклад, вихід нової книжки чи фільму на тему освіти) як привід для створення відкритого майданчика, де можна обговорювати шкільні заходи й освітню реформу.

6. Зробіть читання сімейним дозвіллям. Користуйтеся програмами на кшталт Read Across America, First Book та Experience Corps (організації та проекти, покликані збільшити рівень читання в громадян США – ред.), щоб пропагувати читання у сімейному колі.

7. Розмовляйте в дітей удома. Зробіть навпаки: нехай учитель відвідує домівки учнів, щоб порозмовляти з батьками, а не запрошує їх до школи.

8. Батьківські збори під проводом учнів. Нехай на батьківських зборах головують учні – презентують результати своєї праці й розкажуть про свої сильні сторони, проблеми й цілі.

Фото: автор – Jessica Ruscello, Unsplash

“Сім’ї в школі” (Families in Schools)

Ця ініціатива зародилася в 1990-х роках як відповідь на те, що батьки в бідних районах Лос-Анджелеса не залучені до навчання своїх дітей. Багато батьків з цих районів мали декілька робіт, тому не встигали брати участь у шкільному житті, а деякі навіть погано розмовляли англійською.

У цій організації зрозуміли, що школа має залучати батьків допомагати своїм дітям у шкільному житті. Тому насаиперед організація почала проводити курси для працівників шкіл, аби навчити їх спілкуватисть так, щоб батьки відчували себе бажаними та важливими гостями. Якщо школа не має грошей на проведення тренінгу, організація робить його самотужки.

Окрім того, “Сім’ї в школах” розробили матеріали для батьків, які інформують, як ті можуть долучитись до шкільного життя. Також організація пропагує зміни в освітній політиці на рівні шкільного округу та отримує таким чином фінансування перших двох ініціатив.

Та залученість батьків до шкільного життя починається із залученості до освіти вдома. Тому “Сім’ї в школах” запустили дві програми, покликані заохотити батьків до активнішого навчання вдома.

Million Word Challenge – це конкурс серед шкіл лос-анджелісівського округу, що заохочує учнів читати в позашкільний час. Батьки ж допомагають їм вести читацький щоденник та підписуються під записами дітлахів.

А в рамках програми Read With Me організація надає кожній школі по 20 сумок із книжками. Учні можуть брати книжки додому та читати в сімейному колі. Завдяки цій програмі, школярі почали читати більше на 20 хвилин на день.

Оскар Круз, керівник “Сім’ї в школах”, каже:

“Наразі участь батьків у навчальному процесі строго регламентована. Є асоціації батьків і вчителів, є шкільна рада, але по-справжньому демократичної організації – з потоком інформації для тих, хто ухвалює рішення, з партнерством, з порозумінням і взаємоповагою – поки що не існує. Щоб стати партнерами школи, батьки мають володіти всією інформацією, й інформувати їх – обов’язок школи”.

Вікторія Топол, “Нова українська школа”

Купити книжку “Школа майбутнього” можна на сайті Видавництва Літопис

Титуальне фото: автор – Caroline Hernandez, Unsplash