Нешвидкий закон – які можливості та виклики бачать у новому документі освітяни

Щоб реформа “Нової української школи” запрацювала в усіх задуманих аспектах – потрібно ще чимало доопрацювань. Зокрема, ухвалити новий закон про “Загальну середню освіту” та ще десятки підзаконних нормативно-правових актів.

Які зміни вже відбулись, що ще потрібно зробити і які проблеми можуть виникнути під час впровадження – обговорили учасники конференції “Україна на шляху децентралізації освіти”. Журналістка “Нової української школи” записала основні тези з виступів.

Сергій Дятленко, заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

Новий закон схожий на правила дорожнього руху. Але щоб була безпека, окрім нього, потрібні безпечний транспорт, якісні дороги і культура водіння.

Новий закон схожий на правила дорожнього руху. Але щоб була безпека, окрім нього, потрібні безпечний транспорт, якісні дороги і культура водіння. Фото: автор – Anthonycz, Depositphotos

МОН розробило детальний план імплементації закону “Про освіту”. У нього ввійшли 112 нормативних документів, які потрібно зробити за десять місяців. (Найважливіші з них: закони “Про професійно-технічну освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”).

Щоб приймати всіх дітей на навчання без конкурсу, потрібно заново рівномірно порозділяти території, які закріплені за навчальними закладами. Нормативні акти, які визначатимуть цей порядок, планують зробити в березні 2018 року.

Закон закрив питання атестації закладів освіти. Біда в тому, що атестації проводять досі. Але вони не мають правових наслідків. Інституційні аудити, які замінять атестацію, почнуться з 2018 року.

Керівник навчального закладу обирається на конкурсній основі і виключно на вакантні посади.

Якщо в директора багато повноважень, то має бути механізм рівноваги. Таким механізмом є контракт. Добре було б, якби на контракт перевели керівників, які працюють зараз.

Призначення вчителів – право керівника навчального закладу.

Система роботи закладів освіти громіздка і неповоротка. Низьке фінансове забезпечення стримує впровадження закону. Але найбільший виклик – людський фактор. Коли мені ставлять запитання в областях, то це виглядає так: “Ми за колгоспний рух, але не в нашому селі”.

Ян Герчинський, старший експерт шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації України”.

За новим законом, три головні повноваження засновників навчальних закладів – вибір директора школа, ухвалення бюджету і управління (відкриття і закриття) навчальним закладом.

Закон захищає автономію шкіл, але треба розуміти, що автономія завжди обмежена. Академічна – тим, що школа має виконувати Стандарт, фінансова – тим, скільки грошей ви маєте.

Закон захищає автономію шкіл, але треба розуміти, що автономія завжди обмежена. Фото: автор – merznatalia, Depositphotos.

Людмила Мозгова, аналітик Аналітичного центру Асоціації міст України.

Ми (місцеві органи влади – ред.) можемо самостійно планувати й розвивати мережу закладів освіти відповідно до потреб територіальної громади.

Ухвалені зміни дають можливість школам позбавитися баласту і не вести облік дітей шкільного віку.

Органи місцевого самоврядування (ОМС) мають повноваження забезпечувати підвезення учнів і педпрацівників до шкіл і додому.

ОМС набувають прав засновників закладів освіти, затверджують установчі документи закладів освіти, укладають трудовий договір з керівником. Це важливо, бо керівник може вносити зміни в систему роботи свого колективу.

Освітня субвенція може бути призначена на дошкільну та позашкільну освіту. Досі в законодавстві цього не було.

Згідно з законом, нові керівники працюватимуть за строковим контрактом.

Нові керівники працюватимуть за строковим контрактом. Фото: Pexels

Громада не повинна платити за навчання у своїх школах учнів з інших громад. Виникає питання міжбюджетних трансфертів. Хто оплачуватиме харчування і довезення цих дітей?

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

Титульне фото: Pexels