11 Вересня 2017

Мовна стаття нового закону не порушує Європейську хартію регіональних мов — Хобзей

Новий закон “Про освіту” не порушує ані прав національних меншин, ані міжнародних зобов’язань України.

Про це заявив заступник міністра освіти Павло Хобзей, передає Радіо Свобода.

За його словами, закон не порушує Європейську хартію регіональних мов, оскільки в ній зазначено, що держава повинна забезпечити національним меншинам доступ до вивчення рідних мов без шкоди для вивчення державної.

“Результати ЗНО з української мови і літератури показують, що учні таких шкіл — насамперед це стосується шкіл з угорською та румунською мовами навчання — насправді не засвоюють державну мову, — заявив Хобзей.

“Коли ти маєш чи румуномовне, чи угорськомовне оточення і стикаєшся із державною мовою лише на двох годинах української мови та двох годинах української літератури в навчальному плані, очевидно, цього цілком недостатньо, щоб засвоїти державну мову і далі могти робити кар’єру в Україні”, — додав заступник міністра.

Він також повідомив, що депутати предбачили два роки перехідного періоду, тому українська буде основною мовою навчання із 5-го до 11-го класу з 2020 року.

Також він зазначив, що дитина може вивчати рідну мову в школі і після 4 класу, якщо набереться достатня кількість учнів, аби відкрити додатковий мовний клас.

Експерт з освіти Центру CEDOS Ірина Когут теж наголошує, що закон не забороняє представникам національних меншин вчити свою мову.

“Представники нацменшин можуть навчатися рідною мовою в садочках та початковій школі. За цим стоїть цілком чітка і обґрунтована, на мою думку, логіка: діти, які не говорять державною мовою в побуті, неспроможні розпочати нею навчання”, — пояснила вона.

Тобто діти отримають час для опанування української мови, щоб після початкової школи вчитися українською та могти вступити в українські виші.

Також Когут заявила, що раніше законодавство дозволяло їм не лише вчити предмети рідною мовою, а й складати нею ЗНО.

“Також законодавство дозволяло створювати школи з вивченням мови національної меншини, але з навчальним процесом українською мовою. Тобто спектр варіантів був досить широким”, — згадує Когут.

Проте, за її словами, таке становище не сприяло інтеграції представників нацменшин до українського суспільства.

“Діти зі шкіл, де навчання велося мовами нацменшин, традиційно не дуже добре складали ЗНО, особливо з української мови, — каже вона. — Були підстави говорити про те, що якість освіти в цих школах, особливо в контексті продовження навчання в українських вишах, де навчання ведеться все-таки державною мовою, залишала бажати кращого”.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. У законопроекті було зазначено, що мовою освіти є державна мова, проте представники національних меншин та корінних народів можуть навчатись своєю мовою поруч з українською, з поступовим зібльшенням предметів, що викладаються українською мовою.

Проте під час засідання нардепи сперечались щодо мовної статті та внесли поправки до неї, залишивши право національним меншинам навчатись своєю мовою поруч з українською лише на дошкільному та початковому рівні освіти. У зв’зяку з цим міністр закордонних справ Угорщини виступив проти мовної статті.

Також Павло Хобзей пояснив, як буде діяти мовна стаття, а міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що мовна стаття потрібна, аби представники національних меншин володіли українською мовою та могли брати участь у суспільно-політичному житті країни.

Повний текст мовної статті є тут.

Фото: автор — AlexLipa, Depositphotos


Обговорення