У міста є я. Як навчити дітей бути частиною громади й впливати на рішення

Уявіть, що на уроках діти розробляють нові туристичні маршрути для іноземної делегації, створюють інфографіку для сусідів із закликом економити воду, проводять енергоаудит будівлі школи й вчаться подавати проєкти для отримання громадського бюджету.

А ще грають у вибори, обираючи різні ролі: одні – кандидати в мери, які виголошують обіцянки, інші – виборці, які визначають найкращого кандидата. А “виборча комісія” відповідальна за підрахунок голосів і оголошення результатів чесних виборів.

Тобто учні обігрують ситуації з реального життя, що в майбутньому допоможе їм краще розуміти, як відбуваються ті чи інші процеси в громаді й державі загалом, брати в них участь, бути відповідальними – й змінювати своє місто чи село.

Усе це можна втілити, впроваджуючи спеціальну навчальну програму-гру, розроблену на основі книжки “У міста є я”. Гру “У міста є я. Версія: Луцьк” розробили авторка книжки Ірина Озимок і ГО “Ефект дитини”.

“Сьогодні доросла я спостерігаю, як важко створити ОСББ, обстоювати зелені насадження чи виборювати доступність у місті. Але нас ніхто не вчив, як треба поводитися з містом, і як воно має поводитися з нами. А нове покоління небайдужих мешканців має всі шанси спільно створювати якісне та комфортне середовище”, – каже Ірина Озимок.

“Нова українська школа” розповідає про те:

• як у Луцьку впроваджують спеціальну навчальну програму-гру та як у цьому допомогла книжка;
• чого вдалося досягти;
• як інші школи можуть узяти участь в ініціативі.

ЯК ВСЕ ПОЧАЛОСЯ Й БІЛЬШЕ ПРО ГРУ

Перед пілотуванням гри в школах юні лучани зустрілися з мером міста. Вони ставили очільнику запитання про те, як функціонує місто, а в сесійній залі “попрацювали” в ролі місцевих депутатів. Діти пропонували зрілі та важливі зміни, що можна впровадити в Луцьку.

Зустріч Луцького міського голови з учнями. Фото: Світлана Солтисюк

Наприклад, збільшити озеленення, зробити безпечні пішохідні переходи, більше працювати з інклюзією, сортувати й компостувати сміття, організувати притулки для тварин.

“Тоді ми вкотре усвідомили, що в дітей дуже цінні та прикладні ідеї, що відображають потреби всієї громади. Залишилося ще навчити їх це впроваджувати. Адже розвиток проєктного мислення, командної роботи, комунікаційних навичок й аргументації – теж завдання школи”, – розповідає Ірина Озимок.

Подія була частиною серії регіональних зустрічей дітей з міськими головами, що відбувалися влітку за організації Western NIS Enterprise Fund. Фонд підтримує низку освітніх проєктів, адже вважає найкращою інвестицію в людей.

У вчителів була своя програма – лекторій з урбаністики. Урбаністика – нова шкільна дисципліна, впевнено працювати з якою хотіли допомогти педагогам. Адже для того, щоб якісно пояснити учням, як працюють правила міської зональності чи принципи безбар’єрності, педагоги мають почути це від експертів галузі.

Лекторій для вчителів. Фото: Світлана Солтисюк

Після цього почалося впровадження гри.

Це – повноцінний курс із 10 уроків. У кожному продумані інтерактиавні завдання, як-от прослухати подкаст, переглянути відео та попрацювати в команді. Гра відповідає принципам та підходам НУШ, її можна інтегровувати в різні предмети або створити окремий урок чи позакласне заняття.

За словами голови громадської організації “Ефект дитини” і співавторки гри Анни Ольхової, гру створили, щоби розвинути в дітей “м’які навички”. Вони виконують дорослі завдання, з якими щодня працюють фахівці міських рад, комунальних служб, громад в Україні.

За основу взяли метод case study (занурення та вивчення конкретної справи з реального світу). Метод застосовують, як правило, у вищих навчальних закладах Європи та США.

Книжка містить чимало прикладів із різних міст світу й демонструє юним українцям, що таке глобалізація. Водночас “У міста є я. Версія: Луцьк” адаптована до місцевих реалій, аби дати можливість дітям прожити реалістичний досвід і зрозуміти, що таке дитяча участь і які саме інструменти в них є вже сьогодні.

“Так, гра більш реалістична та захоплива для дітей, адже все – по-справжньому. Вона містить приклади із життя лучан – ми збирали матеріали з місцевих медіа й спілкувалися з міськими жителями, – ділиться Анна. – Детальне вивчення проблем конкретної громади – це родзинка гри, яку ставила собі за мету Ірина під час створення “У міста є я”. Книга захопила і дітей, і вчителів, і що важливо – батьків. Така командна робота часто звучить у контексті НУШ – і ми її досягнули”.

Гімназія №4. Фото надане школою

ПРО ВІДГУКИ Й РЕЗУЛЬТАТИ

У пілотному проєкті взяли участь:

1. Луцька гімназія №4 імені Модеста Левицького;
2. Гімназія №14 імені Василя Сухомлинського;
3. Луцька спеціалізована школа №1;
4. Луцький ліцей №27 Луцької міської ради;
5. Дошкільний навчальний заклад №10 “Волиняночка”.

Педагоги отримали методологію проведення гри, але могли обрати, як інтегрувати її у навчання. Так, деякі школи домовилися з батьками про окремий 6-й урок раз на тиждень. Інші інтегрували методологію у предмет “Я досліджую світ”, дехто займався на заняття групи подовженого дня. А хтось із дітей навіть пропонував читати книжку на уроці української мови.

Відгук учениці. Фото надала Ірина Озимок

Тепер учителі зізнаються, що діти запитують, коли буде наступний урок, стають сміливішими у висловлюваннях і спілкуванні між собою, можуть не погоджуватися з думкою іншого, але аргументують свою і з повагою ставляться до думок інших.

“Коли ми писали лист меру, діти озвучували свої побажання щодо змін у місті: майданчики, освітлення, навіть спеціальний транспорт для екскурсій. Також ми долучили батьків до уроку про бюджет – запросили тата-депутата, який детально розповів про видатки і був здивований, скільки запитань у дітей.

А ще дітям сподобалася роль містопланувальників – вони малювали плани міста. Й оскільки діти живуть у різних районах, вони дуже доповнювали одне одного. Єдине зауваження – радила б розтягнути програму на рік, бо ми глибоко вникаємо в кожну тему”, – ділиться враженнями вчителька Луцької спеціалізованої школи №1 Лариса Мартинюк.

Відгук учениці. Фото надала Ірина Озимок

Вчителька Луцької гімназії №4 Аліна Лихач додає, що для розгляду однієї теми й занурення в неї треба 2-3 уроки. Перший – аби попрацювати з книжкою та повторити теоретичну базу. Другий – для практичних завдань за методологією, а третій – для доопрацювань і підсумків.

Усі вчителі потребують більше часу для програми. Кажуть, що таке навчання викристалізовує в дітей розуміння, що ми всі не живемо окремо, а залежимо від поведінки одне одного. Завдяки проєкту діти, батьки й учителі зближуються й розуміють, що мають бути частиною суспільства.

“Тему влади міста ми опрацьовували з учнівським самоврядування, батьки допомагали дітям готувати передвиборчі кампанії, надсилали нам фото. Це дуже зблизило дорослих з дітьми.

А в межах теми транспорту хтось запропонував безплатний громадський транспорт. Діти почали обговорювати, де ж тоді брати гроші на пальне і на зарплати водіїв. Вони не просто навмання придумували поради, а аргументували їх і досліджували”, – розповідає вчителька.

Ще одна школа ділиться, що після опрацювання теми про сміття діти почали робити більше зауважень одне одному, та ще й сусідньому класу. Вони розповідають, як прибирають публічні місця, бо хочуть повертатися в чистий парк. Також знають цінність участі в наповненні бюджету: адже можна купити дороге авто, але їздити розбитою дорогою.

Гімназія №4. Фото надане школою

Ірина Озимок розповідає, що Луцька міська рада залишається активною впродовж впровадження програми в школах. А на завершення навчання в травні 2022 року планують зустріч із департаментами, щоб оцінити проєкти та доробки юних жителів.

“Це – спосіб сказати дітям, що місто належить усім, ознайомити з найважливішими артеріями міста, зуміти пояснити взаємодію і комунікацію між усіма та найголовніше – по-іншому показати дітям місто, у якому вони живуть, – каже заступниця міського голови Ірина Чебелюк.

Програма презентує новітній підхід, інтегроване навчання, цікавий пізнавальний екскурс у світ навчання та можливість для дітей впливати на життєдіяльність міста. Пишаємося, що саме наше місто Ірина Озимок обрада для презентації та впровадження роботи зі школярами. Корисно, важливо, дієво і надзвичайно необхідно для дітей Луцької територіальної громади”.

Відгук учня. Фото надала Ірина Озимок

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ІНШИМ МІСТАМ

“Досвід луцьких шкіл та садочків показав, що, проживаючи історії дорослого життя у місті, приміряючи професії та навчаючись ухвалювати важливі рішення разом, маленькі мешканці міст поважатимуть їх та ставитимуться відповідально до середовища, яке самі ж будуть. А ще точно ділитимуться захопливими враженнями з батьками, – говорить Ірина Озимок.

Так, книжка стане в пригоді для дітей і для дорослих. Тому я вірю, що відповідальності за місто можна навчити в школі. І чим більше таких шкіл долучаться, тим більші шанси на подальший розквіт в українських містах”.

Гімназія №14. Фото надане школою

Як долучитися до ініціативи іншим містам:

1. Зібрати список шкіл, які бажають долучитися і впроваджувати методологію на основі книжки в навчальній програмі.
2. Подати запит на електронну адресу mistoisme@gmail.com.
3. Пройти спеціальний онлайн-тренінг від авторів методології щодо її впровадження в школі.
4. Закупити книжки для класу та почати впроваджувати програму.
5. Для ефективнішого навчання можна заручитися підтримкою місцевої влади, щоби діти брали участь у змінах на рівні міста та представляли напрацьовані проєкти мерам і департаментам.

Також ви можете слідкувати за новинами проєкту на фейсбук-сторінці.

Марія Марковська, “Нова українська школа”

Титульне фото: Ігор Серік