Теми статті: батькам, вчителям, директорам, освітнім управлінцям, розʼяснення, російська агресія
17 Жовтня 2022
117 583
0
Службі освітнього омбудсмена стали відомі випадки, коли під час масованих обстрілів та дії сигналу повітряної тривоги батьки приїжджали в школи та садочки й залишали дітей вихователям і вчителям.
В інших закладах освіти адміністрація змушує педагогів вирушати в школу під час повітряної тривоги, навіть якщо навчання проводиться дистанційно. Таке трапляється навіть у тих закладах, де немає укриття.
Усе це загрожує життю та здоровʼю людей, наголошує освітній омбудсмен. Адже під час сигналу повітряної тривоги всі люди мають прямувати в найближче до них укриття, а не примусово йти в школу, незалежно, як далеко до місця проживання вчителя розташована школа. А у випадку з батьками, які привозять дітей у школи під час повітряної тривоги, яка розпочалася до старту уроків, то вони ризикують не застати там учителів.
Тому служба підготувала розʼяснення щодо підготовки та дій учасників освітнього процесу під час повітряної тривоги в різних ситуаціях:
“Нова українська школа” публікує це розʼяснення майже в незміненому вигляді.
Керівники закладів освіти мають памʼятати про алгоритм від ДСНС щодо підготовки учасників освітнього процесу на випадок повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:
На думку освітнього омбудсмена, керівник обов’язково має видати письмовий наказ або розпорядження щодо роботи закладів освіти та працівників під час повітряної тривоги. Видавати та ознайомлювати з документом необхідно завчасно.
У наказі потрібно прописати два варіанти розвитку дій:
З наказом повинні бути ознайомлені всі учасники освітнього процесу, адже деякі батьки навіть під час тривоги, ризикуючи життям дитини та своїм власним, везуть або приводять дитину до закладу. У такій ситуації є ризик, що батьки прийдуть до школи чи садочка, а там немає педагогів, усі перебувають в укритті, адже педагоги також не мають переміщуватися під час тривоги, ризикуючи власним життям. Тому необхідно розробити чіткий алгоритм, як діяти батькам та педагогам, якщо тривога розпочинається до початку занять.
У Службі освітнього омбудсмена вже наголошували, що в кожному закладі освіти на основі алгоритмів ДСНС та МОН щодо дій у разі повітряної тривоги має бути розроблений свій алгоритм. Адже в кожному закладі освіти своя безпекова ситуація, яка залежить від розташування закладу, кількості учнів та працівників, розташування укриття, віку учнів тощо.
З алгоритму від ДСНС щодо дій учителя в разі повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:
Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педпрацівник не має права передавати їм дитину. Докладніше про це читайте нижче.
Якщо працівник має змогу швидко за 5–7 хвилин дістатися до закладу освіти і там є укриття, то він / вона переміщується туди. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2–3 хвилини.
Якщо в закладі освіти немає укриття, то працівник має переміститися до найближчого до нього укриття.
Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги, [якщо там нема укриття або якщо дорога туди займає забагато часу].
ЮНІСЕФ рекомендує батькам:
У рюкзак дитини варто покласти записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за можливості й бажано з підписами, хто на ньому зображений). Також варто зазначити в цій записці резус-фактор та групу крові дитини.
Більше про те, що покласти в наплічник дитини, читайте за цим посиланням.
Батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Інакше, батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.
Пункти 15–16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначають, що вихід із захисної споруди дозволений, тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.
Вимушена евакуація зі захисних споруд проводиться, якщо:
Правильне рішення під час повітряної тривоги – батькам залишатися там, де вони є, і шукати найближче безпечне укриття для себе, а дитині – перебувати в укритті закладу освіти або закріпленому за закладом освіти укритті. Нагадайте дитині, що під час повітряної тривоги треба слухати вчителя і не покидати заклад освіти, щоби бігти додому або на вулицю.
Департамент освіти і науки Києва розробив рекомендації на випадок, якщо повітряна тривога застає здобувача дорогою до чи зі закладу освіти. Служба освітнього омбудсмена наводить ці поради в трохи трансформованому вигляді:
Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:
Служба освітнього омбудсмена
Титульне фото: автор – AniphaeS, Depositphotos
Як прифронтове Запоріжжя та деокупований Бобрик перезавантажують дошкільну освіту: досвід участі в міні-EdCamp
Обговорення