Скасування ДПА: “за” і “проти” від освітніх експертів

Державну підсумкову атестацію в Україні скасовують четвертий рік поспіль. З одного боку, це полегшує ситуацію для школярів, які перебувають у постійному стресі й складних обставинах через повномасштабну війну. З іншого боку – не дозволяє здійснити за допомогою ДПА виміри, які б допомогли ідентифікувати освітні втрати. 

“Українська правда” зібрала думки кількох експертів з питань освіти в Україні.

Проти скасування ДПА виступає перший проректор Київської школи економіки та заступник міністра освіти у 2019-2020 роках Єгор Стадний. На його думку, підсумкова атестація – один із форматів оцінювання, який у перспективі може допомогти визначити чіткі прогалини в знаннях учнів.

За словами експерта, питання не в самому скасуванні ДПА, а в системних змінах, яких потребує освіта у зв’язку із низкою проблем. Однак “більшість школярів, батьків, вчителів та освітніх чиновників сама не бажає отримати невтішні результати замірів знань”.  Утім, лише виміри можуть показати реальний масштаб проблем і спричинити суспільну дискусію щодо того, як компенсувати освітні втрати.

“Натомість сьогодні ми виглядаємо, як хворий, який ніяк не дозволяє провести аналізи, щоб лікарі могли призначити та розпочати курс лікування. Хворого теж можна зрозуміти, його часто обманювали лікарі. Але так хворому точно не стане краще”, – зауважив Єгор Стадний.

Натомість співзасновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник дотримується іншої думки – зокрема, щодо ДПА для четвертих і дев’ятих класів. “Це була звичайна контрольна, яку складали самі вчителі школи. Відповідно, тут не було бази для вимірювання рівня знань в рамках країни”, – наголосила вона.

Водночас ДПА для одинадцятих класів є важливим для розуміння якості шкільної освіти – однак таких даних не буде четвертий рік поспіль. Крім цього, проблема вимірювання рівня знань і освітніх втрат методами, які б не впливали на підсумкові оцінки дітей, залишається невирішеною.

Член колегії Міністерства освіти і науки України Микита Андрєєв висловив думку, що ДПА у тому вигляді, в якому воно проводилося, “не є адекватним способом вимірювання знань та атестації учнів”. Тож скасування тестів “не несе жодних суттєвих ризиків”.

Основною метою ДПА є порівняти результати навчання учнів та вимоги державних стандартів загальної середньої освіти, і, за словами Андрєєва, дуже часто такі результати “малюють”. Зокрема, посадовець висловив нерозуміння мети ДПА в четвертих класах, адже обов’язковість загальної середньої освіти унеможливлює варіант, за якого дитину “не беруть” до п’ятого класу.

“ДПА після дев’ятого класу могло би бути доречним, якщо б процес проведення був заточений під виявлення реальних результатів (без можливості їх змінити)”, – зауважив Андрєєв. ДПА для оцінювання знань одинадцятикласників можна замінити на ЗНО.

На думку посадовця, ДПА не дозволяє адекватно оцінити відповідність результатів навчання здобувачів освіти вимогам державних стандартів загальної середньої освіти, а також не є джерелом інформації для ухвалення управлінських рішень, спрямованих на покращення якості навчання. Крім того, проведення підсумкової атестації потребує значних ресурсів на організацію, “але рідко впливає на подальшу освітню траєкторію здобувачів”.

Читайте також: “Інтегрований тест із мови та історії України: пропозиції щодо вдосконалення формату НМТ на наступний рік “.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – luminastock, Depositphotos