Теми статті: батькам, вчителям, директорам, НУШ, освітнім управлінцям, старша школа
8 Вересня 2024
1 293
0
З вересня 2024 року 30 шкіл-амбасадорів починають “передпілотування” профільної середньої освіти [назвемо так пілотний проєкт МОН за участі шкіл-амбасадорів, щоби уникнути плутанини з комплексним пілотуванням НУШ у 8-х класах – ред.]. Чернівецька обласна спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів “Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей” потрапила до списку 30 пілотних закладів, які, спільно з МОН, працюватимуть над апробуванням профільної середньої освіти.
У Міністерстві освіти і науки кажуть, що завдання цих закладів у “передпілоті” – напрацювати, як правильно організовувати роботу академічного ліцею, наприклад, як складати розклад, як формувати групи за профілями, які курси за вибором можна запропонувати тощо. А ще в межах передпілоту школи-амбасадори налагоджують співпрацю із закладами освіти за кордоном, які вже працюють за профільною системою.
Як ліцей у Чернівцях готується до нового навчального року, “Шпальті” та “Новій українській школі” розповіла заступниця директорки закладу з навчальної роботи Ірина Тарангул.
Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, як і інші 29 шкіл-амбасадорів, у цьому навчальному році має визначитися зі своїми профілями, напрацювати навчальні програми для предметів та підготуватися до їх впровадження у 2025 році.
У структурі закладу немає початкової ланки. Тут вчаться лише 7–11 класи. Заступниця директорки з навчальної роботи Ірина Тарангул каже, що всі зміни, пов’язані з “передпілотуванням” профільної середньої освіти, напрацьовуватимуть якраз для майбутніх 10–12-х класів. А нинішні семикласники в усіх школах України стануть першими, хто у 2027 році масово зайде в старшу профільну школу.
Заступниця директорки Ірина Тарангул
У закладі практикують допрофільне навчання, тому, за словами заступниці директорки, у ліцеї хочуть залишити середню ланку, щоб дітям було простіше переходити до старшої школи. Тобто ці діти матимуть певну базу, на яку в 10–12-х класах нанизуватимуть глибші знання з профільних предметів.
Заступниця директорки пригадує, що заклад отримав запрошення долучитися до “передпілотування” профільної середньої освіти від Департаменту освіти й науки Чернівецької ОВА. Ліцей уже 8 років поспіль впроваджує багатопрофільну освіту, пропонуючи щороку 4–5 профілів для дітей на вибір.
“Ми звикли до такої роботи. Відвідавши національний форум із впровадження профільної освіти в Києві, який організувало Міністерство освіти і науки, ми зрозуміли, що це наше і для нас. Це велика честь та відповідальність першими впроваджувати нову освітню реформу”, – ділиться Ірина Тарангул.
Діти, які будуть уперше вчитися за концепцією профільної середньої освіти НУШ, завершили навчання в 7 класі та, за словами заступниці директорки, ще не визначилися, який саме профіль обрати.
Утім, навесні в закладі провели опитування серед учнівства випускних 9-х класів для того, щоб зрозуміти, що саме дітей цікавить.
Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю
“Ми поспілкувалися з учнями-випускниками 9-х класів. Розповіли про реформу та запитали, якою вони її бачать, чи буде вона корисною і продуктивною. Усно розпитали також про те, що учні хотіли б вивчати. Почувши, що чекає на їхніх наступників, випускники 9-х класів були в захваті й шкодували, що не отримають такого досвіду”, – розповідає Ірина Тарангул.
Як ми вже згадували вище, заклад практикує профільне навчання вже 8 років. Нині пропонує учнівству такі 6 профілів:
Наприклад, у межах спортивного профілю в майбутньому учнівство матиме не лише фізкультуру, а й інші предмети на вибір, як-от відновлення здоров’я, дієтичне та спортивне харчування тощо.
Заступниця директора акцентує, що в навчальних планах про такі курси поки що не йдеться. Хоча педагоги вже почали роботу над розробкою анотацій до певних курсів за вибором, які могли б запропонувати майбутнім учням і ученицям старшої школи.
Діти обирають профілі (на допрофільному рівні) разом із батьками, заповнюючи анкети при вступі до ліцею. Найбільшою популярністю серед запропонованих профілів користуються інформаційно-технологічний, філологічний та хіміко-біологічний.
Кабінет хімії в ліцеї
“Коли дитина вступає до школи в 7 клас, заклад пропонує заповнити заяву, де є перелік можливих профілів. Далі ми звертаємо увагу на те, якому профілю учні надають перевагу, і впроваджуємо його.
Якщо учень/учениця обирає не дуже популярний профіль і є ризик, що не набереться достатньої кількості дітей для відкриття профільного класу, то йому/їй, залежно від оцінок в атестаті, пропонують інший профіль. Звертаємо увагу на ті предмети, якими дитина цікавиться”, – каже заступниця.
Ірина Тарангул додає, що на початку 10 класу діти зможуть знову робити вибір, адже краще розумітимуть, який саме професійний напрям їм подобається найбільше. Проте, якщо учень/учениця ще не визначився/лася з майбутнім фахом, то на початку 2 семестру 10 класу зможе ще раз змінити профіль.
“Зараз наше пріоритетне завдання – формування профілів. Державний стандарт профільної середньої освіти пропонує створювати профілі в трьох кластерах: мовно-літературному, STEM та суспільно-гуманітарному. Ми вже почали складати навчальні плани для 10-х класів. Маємо розуміння та бачення, як рухатися далі”, – розповідає заступниця.
Робот-маніпулятор
Учні 11–12-х класів обиратимуть поглиблений блок предметів за профілем [нагадаємо, 10 клас має бути адаптаційним, коли учні старшої школи вивчатимуть обов’язкові предмети та декілька на вибір у пропорції 70/30 – ред].
Якщо учень/учениця обере математичний профіль, це означає, що в 11 класі він/вона зможе вивчати вищу математику, але також матиме й обов’язкові предмети, як-от українську мову та історію України. Та водночас дитині пропонуватимуть більше курсів на вибір ніж у 10 класі.
До 12 класу учні матимуть орієнтовно 30 % обов’язкових предметів та 70 % тих, які вивчатимуть у межах обраного профілю або на вибіркових курсах, пов’язаних із профілем чи поза ним.
“Курси на вибір передбачають вивчення спеціалізованих предметів у межах обраного профілю. Але учням пропонуватимуть також курси за вибором поза обраним профілем. Наприклад, дитина, яка вчиться в 11–12 класі, любить фізику й бачить себе на фізико-математичному факультеті, але також пише вірші й хотіла б ближче познайомитися з новинками сучасної української поезії. Тоді вона матиме можливість обирати подібні курси. Тут у нас є автономія, що пропонувати учням залежно від їхніх вподобань. Ліцей пропонуватиме ті курси, які зможе розробити та викладати”, – розповідає Ірина Тарангул.
Особливість цього багатопрофільного ліцею в тому, що в його структурі є пансіон. Там можуть мешкати учні з інших областей та регіонів, а також із тих населених пунктів, де зараз тривають бойові дії.
Пансіон розрахований на 350 місць. Торік (у 2023–2024 навчальному році) у закладі навчалося 384 учні, 193 з яких мешкали в пансіоні.
Пансіон працює цілодобово, втім, у вихідні, святкові дні та на канікулах учні їдуть додому. Виняток є лише для дітей із віддалених областей, де йдуть активні бойові дії, та тимчасово окупованих територій.
Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю
Відповідно до Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти, у пансіоні мешкають діти, постійне місце проживання яких знаходиться за межами міста, а час перебування ліцеїстів у дорозі до закладу в один бік транспортом загального користування перевищує одну годину.
Оплата з батьків учнів, що перебувають у пансіоні закладу, за послуги проживання та харчування не стягується. Їхнє фінансування здійснюють коштом обласного бюджету.
За кожним класом, окрім класного керівника, закріплений вихователь або вихователька. Вони проводять навчально-виховну роботу з учнями, що мешкають у пансіоні закладу, у позаурочний час. Також на кожному поверсі пансіону цілодобово працюють помічники вихователів.
Зараз завдання ліцею – формування нових профілів. За словами пані Ірини, ще з квітня 2024 року вони зібралися з колективом і пропрацювали промисловий та аграрний потенціали чернівецького регіону, проаналізували ринок праці. З огляду на це, зрозуміли, які професії матимуть попит.
Крім цього, Чернівецька школа-пілот зустрілася з декількома міжнародними закладами, щоб обрати серед них школу-партнера. Зустріч організували МОН та благодійний фонд “savEd”.Після онлайн-зустрічей Чернівецький багатопрофільний ліцей обрав собі як партнера іспанську школу. За сприяння модераторів з іспанського та українського боку створили онлайн-платформу для спілкування між обома закладами.
Заступниця директорки Ірина Тарангул під час інтервʼю
Зараз вчителі ліцею планують, які саме курси для профільної школи можуть розробити, на які теми та на які терміни викладання (семестр чи рік). І це один із найбільших викликів, якого побоюються освітяни, адже раніше не мали досвіду розробки навчальних курсів.
З цим ліцеєві допомагатиме благодійний фонд “savEd”, який має досвід створення курикулуму [формалізованого пакета курсів і їхнього змісту для профільної середньої школи – ред.] в раніше зруйнованому Житомирському ліцеї.
Насамкінець заступниця розповідає, що в закладі переймалися чи наберуть достатньо учнів у 10 класи. Адже в області, як і в Україні в цілому, дається взнаки демографічна криза. Частина учнів перебуває за кордоном, тому набрати необхідну кількість дітей – більша проблема, аніж мати в закладі потрібну кількість фахівців. Наразі в ліцеї є чотири 10 класи, але вступна кампанія досі триває.
“Це, безперечно, є викликом для нас. Щодо кадрів, то в середньому в нас це люди молодого віку, приблизно 28 років. Вони за будь-які інновації – запропонували курси, готові розробляти та впроваджувати в навчальний процес. Окрім того, серед педагогів є також кандидати наук, які мали досвід викладання в закладах вищої освіти, заслужений вчитель України, тому питань із кадрами не виникає”, – каже Ірина Тарангул.
Марія Титор, “Шпальта”, спеціально для “Нової української школи”
Фото: Ігор Константинюк, “Шпальта”
Довідково:
Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Обговорення