819
0
Міносвіти та Інститут модернізації змісту освіти провели дослідження, яке виявило вплив російської пропаганди на українських школярів. Метою науковців було з’ясувати, чи стикаються учні з наративами російскої пропаганди, які розколюють суспільство. Це дослідження допомогло встановити зв’язок між такими повідомленнями та булінгом у закладах освіти. Виконав дослідження Інститут соціальної та політичної психології (ІСПП) НАПН України, а головною дослідницею є аспірантка інституту Анастасія Мельниченко.
За підтримки МОН інститут провів загальнонаціональне опитування “Булінг та толерантність у школах з 24 лютого 2022 року”. В опитуванні взяли участь 14 278 учнів віком від 9 до 16 років із 24 областей України та м. Києва. З медіапростору були відібрані негативні наративи, які налаштовують українців один проти одного. Наприклад, ті повідомлення, які акцентують увагу на поділі за різними ознаками. Після цього ці наративи були подані учням.
Результати дослідження показали, що 60,5% учнів 5–9 класів стикалися хоча б із одним повідомленням, яке роз’єднує суспільство, та були схильні погодитися з ним. Надалі ці повідомлення поширювали через соціальні мережі (39,0%), а також через інтернет-пошук (14,8%), ютуб (14,2%), чати, форуми онлайн-спільнот (14,1%) та чати онлайн-ігор (7,2%).
Незважаючи на те, що більшість школярів не погоджувалася зі стереотипними твердженнями, все ж таки майже 19% погодилися, що “представники деяких регіонів України поводяться неналежним чином”. Майже аналогічні результати у тверджень про те, що українська мова занадто агресивно нав’язується україномовними громадянами нашої країни та що “справжній українець не залишиться в Україні, щоб не наражати сім’ю на небезпеку”.
Як стверджують у своєму дослідженні науковці, ті, хто чув повідомлення, що роз’єднують суспільство, значно частіше схильні погоджуватися з цими стереотипами порівняно з тими, хто не чув.
Більше половини учнів звертаються за роз’ясненнями до батьків або опікунів (50,2%), почувши тези, які викликають внутрішній спротив чи є незрозумілими. Ще 10,1% звертаються до друзів, а 16,3% школярів шукають відповідь в інтернеті. Однак кожен третій респондент (34,5%) нікого не питає і не перевіряє інформацію.
Як зазначають самі жертви булінгу, найчастішими причинами стали:
Основний акцент дослідники зробили на важливості протидії інформаційним загрозам і потребі виховання медіаграмотності серед підлітків.
Як повідомляло раніше медіа “Нова українська школа”, для українців створили освітній мінісеріал “Протидіємо дезінформації разом”.
Фото: Міністерство освіти і науки України
Обговорення