Час повертатися за парти? Невдовзі “оживуть” відбудовані школи з прифронтової Миколаївщини

На четвертий рік повномасштабної війни в Україні досі сотні тисяч дітей навчаються дистанційно.

Освіта не може зупинятися, але щоб повернутися до очного навчання, необхідно ретельно спланувати все та створити умови, які гарантуватимуть захист учнів і вчителів. Наявність укриттів, систем оповіщення та відпрацьованих алгоритмів дій у разі небезпеки – тепер не просто вимога часу, а життєва необхідність.

У межах реалізації політики МОН “Школа офлайн” 300 тисяч дітей планують повернути до очного навчання, проте у прифронтових регіонах це досі залишається “завданням із зірочкою” – зокрема, через постійні обстріли та повітряні тривоги.

Утім, навіть у таких областях активно ремонтують укриття, аби діти могли хоча б частково відвідувати школу. У цьому допомагають і міжнародні донори. Зокрема, Європейський Союз (ЄС) і Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах проєкту “EU4UASchools: Build Back Better” відбудовують заклади освіти, які постраждали від війни, в 11 областях України. Чимало таких – на Миколаївщині.

Медіа “НУШ” розповідає про дві школи у прифронтовому Баштанському районі Миколаївської області, які після понад трьох років дистанційки нарешті отримали шанс на відновлення очного навчання.

Новопетрівська гімназія

Новопетрівська гімназія, як і тисячі інших шкіл по країні, була змушена перейти на дистанційне навчання ще за часів пандемії COVID-19. Довгоочікуване повернення дітей за парти планували на лютий 2022 року, проте вторгнення росії в Україну внесло корективи на невизначений час. А згодом, навесні того ж року Новопетрівка опинилася під окупацією.

Протягом понад 8 місяців тамтешні діти зовсім не могли навчатися, а педагоги – викладати, адже російські окупанти заборонили їм вчити дітей за українськими програмами, погрожуючи “наслідками”, розповідає Наталія Лубова. На той час вона була заступницею директора з виховної роботи і вчителькою історії та правознавства, а з вересня 2023 року стала директоркою гімназії.

Навіть за великого бажання можливості для дистанційного навчання не було ще й через відсутність електроенергії та зв’язку, додає очільниця гімназії. Ба більше, ворожі солдати перетворили школу на своєрідний штаб, використовуючи її будівлю для власних злочинних потреб.

“Всі перебували під тиском. Було таке, що росіяни приходили до педагогів, попереджали, що якщо будуть відомості про те, що українська освіта підтримується, будуть неприємності”, – згадує Наталія Вікторівна.

Згодом окупаційна “влада” заявляла, що запровадить навчання за російськими програмами – тамтешніх українських педагогів намагалися схилити до співпраці, але всі вони навідріз відмовилися.

“Окупанти говорили, що “все буде добре”, що навіть завезуть літературу, але, слава Богу, цього не сталося”, – додає Наталія Лубова.

Зрештою окупанти так і не запровадили навчання, а вже у листопаді 2022 року Збройні сили України звільнили Новопетрівку.

Однак після деокупації з’ясувалося, що Новопетрівська гімназія розграбована: техніка знищена або викрадена, двері вибиті, замки зламані, а дах головного корпусу пошкоджений.

Відновлення навчання після деокупації

Після деокупації селища школа запрацювала у дистанційному форматі.

Вчителі, які виїхали, поступово поверталися, а батьки знаходили можливість забезпечити дітей альтернативними джерелами електроенергії, щоб ті могли навчатися онлайн.

Шкільна будівля після незваних “гостей” стала зовсім непридатною для навчання – зруйновані вікна, пошкоджені приміщення і найголовніше – відсутність облаштованого укриття. Саме приміщення було ще з часів будівництва закладу, проте до повномасштабної війни ніхто не підтримував його у придатному для перебування стані, говорить директорка. А про навчання в укритті у випадку повітряних тривог не було й мови.

Проте невдовзі школа, де нараховується 10 дошкільнят, 111 учнів і учениць та 13 педагогів, зможе частково відновити навчання.

Оскільки найважливішою умовою повернення дітей за парти є наявність безпечного укриття, за підтримки ЄС і ПРООН шість місяців тому розпочався капітальний ремонт приміщення. Роботи тривають, і хоча ремонт ще остаточно не завершений, уже є обладнані класні кімнати, санвузли, ігрова зала.

Очікується, що з вересня 2025 року учні вже зможуть навчатися в змішаному форматі, а заняття частково проходитимуть в укритті – так безпечніше, враховуючи, як часто Миколаївщина потерпає від обстрілів.

Водночас повернення до повноцінного очного навчання залежатиме від безпекової ситуації, а також відповідного дозволу на це від Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Наталія Лубова зазначила, що найголовніше, чого зараз не вистачає, – це живого спілкування з дітьми. Вважає, що через це втрачається якість освіти. Вона також додала, що, окрім живого спілкування з учнями, найбільше бракує перебування в рідних стінах гімназії.

“Дуже боляче дивитись на те, що є певні недопрацювання, десь немає ремонтів, немає змоги перебувати там, зустрічатися з дітьми, проводити масові заходи, як раніше. Не вистачає обладнання, щоб їх навчати. Все, що було, – все знищене. До війни у нас були шикарні кабінети географії, хімії.

Але частину втрачено: побито, розбито, щось вийшло з ладу за цей час. Реактиви списані і так далі”, – розповідає директорка.

Проте Наталія Вікторівна та команда школи не втрачають оптимізму. До того ж у гімназію вже надійшло нове обладнання для кабінету фізики, і є надія, що з часом відновлять і інші навчальні кабінети.

Вчителі та учні з нетерпінням чекають моменту, коли зможуть знову навчатися разом, адже навіть найкраще дистанційне навчання не замінить повноцінного шкільного життя.

Явкінський ліцей

Валентина Котовська сьомий рік працює директоркою Явкінського ліцею у селі Явкине, що на Миколаївщині. Вона і сама закінчила цю школу, потім здобула освіту в педагогічному інституті за спеціальністю “вчитель української мови”. Школа для неї – не просто місце роботи, а значна частина життя.

Будівлю ліцею звели та здали в експлуатацію у 1983 році. Нині там навчається 81 дитина, працюють 23 співробітники, включно з педагогами та обслуговуючим персоналом.

Вже понад три роки ліцей працює дистанційно. Наради та обговорення вчителі проводять за допомогою Zoom, а також різноманітних месенджерів та груп для комунікації у соцмережах. Також вчителі знайшли можливість бачитися з дітьми та іноді проводити офлайн-заняття та консультації у місцевому молодіжному центрі.

“Зустрічаємось особисто, проводимо виховні заходи, відкриті уроки, майстер-класи, тому я не можу сказати, що ми зовсім не працюємо з дітьми очно. Молодіжний центр є певним хабом, але укриття в ньому немає. Проте там є всі необхідні умови: тепло, підключений інтернет, зручне розташування. Тому ми іноді організовуємо зустрічі там”, – додає директорка.

Також вона уточнила, що батьки учнів надали письмові згоди на такі заняття.

“Я розумію, що це велика відповідальність. Не можна нехтувати безпекою, але не хочеться втрачати і зв’язок з дітьми. І дітям важливо спілкуватися між собою. Це стосується як уроків, так і різних заходів”, – говорить Котовська.

Утім, вже з наступного навчального року учні та вчителі нарешті повернуться до школи. Наразі триває завершальний етап ремонту укриття. Останнє було у ліцеї ще з часів будівництва, однак, як і у випадку Новопетрівської гімназії, приміщення довгий час було занедбаним. Лише зрідка там проводили уроки із дисципліни, яка тепер називається “Захист України”.

“Це укриття вважається протирадіаційним, має свій інвентарний номер, стоїть на обліку. Але справа у тому, що ним ніколи за призначенням не користувалися – не було потреби.

Приміщення в основному використовувалося як склад. Була велика зала з тиром, але в основному воно було закрите. Від початку повномасштабної війни ремонт укриття став актуальним. З 1983 року туди не вкладали жодної копійки.

За цей час стіни облущилися, посипалися, вологість була підвищена, вентиляція не працювала”, – розповідає директорка.

За її словами, школа неодноразово зверталася до відділу освіти, а той – далі в обласну і місцеву ради. Зрештою вже під час повномасштабної війни місцева влада могла виділити певну суму коштів, але їх не вистачило б на повноцінний капітальний ремонт укриття.

“На ті кошти ми не могли б зробити того, що потрібно. Найперше – потрібно було усунути підвищену вологість. Для цього треба було зробити вимощення навколо будівлі, де розташоване укриття, адже як тільки йшов дощ, вода стікала під грунт, стіни і це все потрапляло в саме укриття. Коштів, які могла виділити міська рада, не вистачило б для того, щоб усунути цю проблему.

Ми могли їх використати на косметичний ремонт всередині: щось пофарбувати чи побілити, але це були б просто гроші, вкладені марно. Адже за першого дощу все змилося б і знову була б та сама ситуація. Тому намагалися шукати донорів, міжнародні організації, які могли б допомогти вкласти великі кошти”, – пояснює пані Валентина.

Капітальний ремонт за підтримки ЄС і ПРООН розпочався восени 2024 року. Загалом на ремонт укриття було витрачено близько 10 мільйонів гривень, говорить директорка.

Наразі укриття у Явкінському ліцеї не має нічого спільного з підвальним приміщенням, яке поступово руйнувалося, починаючи з минулого століття. В укритті відремонтували стіни, підлогу та стелю; встановили сучасне освітлення та обігрівачі; облаштували сучасні санвузли; підвели воду та каналізацію; встановили сучасні протипожежні двері.

“Тепер це приміщення абсолютно придатне для використання. Його загальна площа – 320 квадратних метрів, що дозволяє зонально розмістити всі класи”, – додає директорка.

За словами Валентини Котовської, учні та вчителі вже рахують дні до повернення у школу. Роботи з ремонту укриття на фінальній стадії, однак приміщення має пройти фінальну перевірку, а школа – отримати дозвіл від ДСНС на відновлення навчання. Директорка очікує, що вже 1 вересня 2025 року діти повернуться за парти.

“У нас навіть жартують, що наше укриття зараз краще облаштоване, ніж сама школа. Ми не афішуємо роботи з безпекових причин, але батьки та вчителі вже бачили фото й надзвичайно задоволені результатом.

Можливість повернутися до школи і це укриття – справжній подарунок. Чесно сказати, ми не дуже сподівалися, що щось зміниться на краще. Зараз же вчителі, батьки та учні дуже задоволені. Я дивлюся на них і аж сльози на очі навертаються”, – зізнається Валентина Котовська.

Укриття у Явкінському ліцеї та Новопетрівській гімназії відремонтовані в рамках проєкту “EU4UASchools: Build Back Better”, що реалізується ПРООН в Україні за підтримки ЄС.

Цей проєкт спрямований на відбудову 66 та переобладнання 112 навчальних закладів освіти у 11 областях України, зокрема у Житомирській, Дніпропетровській, Миколаївській, Рівненській, Одеській, Закарпатській, Хмельницькій, Черкаській, Львівській, Кіровоградській і Полтавській областях.

Відновлення пошкоджених шкіл, що відбувається за узгодженням з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, включає легкі та середні ремонти в закладах, пошкоджених на 60% і менше, та передбачає заміну вікон, ремонт покрівель і санітарних приміщень, реконструкцію укриттів і виконання інших важливих робіт.
Наразі в межах проєкту відновлено вже 53 школи, і до очних занять повернулися 18 360 учнів і викладачів.

Ця цифра поступово зростатиме, адже щонайменше учні Явкінського ліцею та Новопетрівської гімназії невдовзі повернуться за шкільні парти.

Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” розповідало, які зміни в межах політики “Школа офлайн” МОН планує на 2025-2026 навчальний рік.

Головне фото – freepik

Фото з укриттів надали директорки закладів освіти