Нове Положення про олімпіадний та турнірний рух скасовує шкільний етап інтелектуальних змагань

Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук презентувало нове Положення про олімпіадний та турнірний рух, яким скасовано “шкільний етап” проведення. Про зміни розповів Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець під час офіційного заходу. Відтепер це єдиний нормативний документ, який регулює процедуру проведення олімпіад та турнірів. Він набуває чинності 1 червня цього року та враховує інтереси учнів. Однак чи враховує нове Положення інтереси вчителів, розбиралося медіа “Нова українська школа”.

“Ми не лише підтримуємо талановитих школярів, а й створюємо умови, за яких кожен може проявити свої здібності”, — цитує пресслужба МОН міністра освіти і науки України Оксена Лісового.

Як зазначають у МОН, основна мета внесення змін — зробити інтелектуальні змагання більш справедливими та доступними, а також розширити можливості для виявлення талантів і створити спільноту навколо олімпіадного та турнірного руху.

“В першу чергу ми повинні створити посилену підтримку обдарованої молоді”, — зазначив під час презентації Євген Кудрявець. Він додав, що держава має використовувати олімпіадний рух для посилення України на міжнародній арені.

Так, наприклад, скасовано один з етапів відбору — шкільний. Тож на першому етапі — місцевому — учень має змогу самостійно подати документи для участі в олімпіаді, уникаючи посередництва школи та вчителів.

Таким чином Міносвіти намагається уникнути примусу, який застосовується до вчителів та учнів задля формування рейтингів шкіл. Крім того, вчителі звільняються від бюрократичних процедур. Як зазначив у коментарі медіа “Нова українська школа” Євген Кудрявець, у новому форматі “у вчителів немає ані цифрових, ані паперових інструментів контролю або звітування”. За його словами, існують певні регіональні рішення — рахувати ті чи інші перемоги у своїх регіональних системах мотивації шкіл, а за відсутності шкільного етапу зменшиться тиск на вчителів.

Освітній омбудсмен Надія Лещик зауважила, що новий документ враховує всі сучасні аспекти проведення олімпіад та турнірів, зокрема під час воєнного стану, та залучення учнів, які перебувають за кордоном. Водночас пані Лещик підкреслює необхідність урахування у цьому положенні прав педагогів-наставників. “Педагоги — дуже важлива ланка в організації та підготовці учнів до олімпіадного та турнірного руху загалом”, — наголошує освітній омбудсмен. Зокрема йдеться про унормування їхньої роботи з учнями для підготовки учнів до олімпіад та турнірів, адже на це вчителі виділяють додатковий час. “Для підготовки вчителю необхідно опрацювати дуже багато матеріалів, завдань минулих років тощо”, — зауважує Надія Лещик та додає, що в кожному конкретному випадку необхідно оцінювати, скільки годин витрачено вчителем для підготовки учня до змагань, скільки часу йде на організацію участі і від цього вираховувати оплату праці за цю роботу. “Оплачувати йому цю роботу можна за рахунок, наприклад, оплати гуртка чи факультативу, але по суті це індивідуальна робота, а є вимога наповнюваності групи від 8 осіб”, — зазначає освітній омбудсмен.

Пані Лещик також зазначила, що до Служби освітнього омбудсмена надходили скарги від педагогів, пов’язані з відмовою їм у відгулі під час проведення олімпіади, а також відсутності оплати транспортних витрат, пов’язаних із відповідними заходами. На питання про можливий варіант фінансування роботи вчителів освітній омбудсмен зазначила, що державна субвенція не може бути застосована, оскільки терміни формування бюджету та проведення заходів не співпадають, а фінансування за рахунок бюджету громад маловірогідне через і так велике фінансове навантаження.

“Можливо шукати різні варіанти, як, наприклад, це роблять в інших країнах. У частині країн оплата здійснюється за рахунок громадських організацій, благодійних фондів”, — вважає освітній омбудсмен та наголошує, що права педагогів мають бути дотримані.

Водночас нове положення враховує інтереси школярів, які перебувають за межами країни. Так, буде створений 25 округ, за аналогією з проведенням виборів, де вони зможуть взяти участь в олімпіадах. Крім того, будуть враховані інтереси учнів із особливими потребами.

Всеукраїнські олімпіади відбуватимуться в три етапи:

І етап — місцевий із відкритою реєстрацією для всіх охочих;
ІІ етап — обласний + учасники з-за кордону + учні наукових ліцеїв;
ІІІ етап — державний + переможці закордонного округу + учні Українського фізико-математичного ліцею (в олімпіадах із математики, астрономії, фізики).

На заміну інтернет-олімпіадам впроваджується STEM-олімпіада: інтелектуальне змагання з дисциплін природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей серед учнів 9–11 класів шкіл та профтехів, що відбуватиметься у два етапи: очний і заочний.

Зауважимо, що шансів пройти на ІІІ етап олімпіади побільшало. Тепер склад учасників ІІІ етапу формуватиметься з двох частин:

Регіональний склад команди (РСК) — визначається за індивідуальним регіональним рейтингом, який враховує результати виступів усіх учасників команди за останні два роки. За кожен отриманий диплом нараховуються рейтингові бали:

• І місце — +5 балів;
• ІІ місце — +3 бали;
• ІІІ місце — +1 бал.

Додатковий склад команди (ДСК) — формується за Всеукраїнським рейтингом серед учасників ІІ етапу. Цей рейтинг складають окремо для кожного класу, впорядковуючи учасників за кількістю балів — від найбільшого до найменшого.

Кількість учасників додаткового складу команди у межах кожного класу визначається як різниця між граничною кількістю в 48 учасників на відповідний клас та кількістю учнів цього класу, що вже визначені в РСК. Тож до ДСК можуть потрапити ті учні, що набрали найбільше балів у своєму класі по Україні, але не були включені до регіонального складу.

Ця система дає змогу більшій кількості учнів узяти участь у фінальних змаганнях, навіть якщо вони не стали переможцями обласного етапу, але показали високі результати у всеукраїнському рейтингу. Таким чином, для понад 30-40% учнів олімпіади стануть доступними.

На місцевому етапі буде визначено опорні локації. Кількість осередків, у яких проводитиметься перший етап — місцевий — визначається безпосередньо областю.

Інформаційною підтримкою займатиметься Мала академія наук України і для інформування буде розроблено спеціальний сайт.

Важливим нововведенням є правила академічної доброчесності та справедливості, а також конфлікту інтересів. По-перше, на другому — обласному — етапі учасники матимуть однакові завдання, адже раніше вони відрізнялися у регіонах.

Як пояснив медіа “НУШ” Євген Кудрявець, списування чи попереднє викладення завдань зацікавленими особами було пов’язано з тим, що велика кількість суб’єктів була залучена до процесу підготовки. “Сьогодні ми врегулювали це, в першу чергу, тим, що завдання другого та третього етапу буде формувати одна предметно-методична комісія на національному рівні, ці завдання будуть надаватися в день проведення [олімпіади — ред.] тільки одній особі, яка здійснює друк цих завдань та надає їх у клас у конвертному вигляді”, — зазначив Кудрявець.

Таким чином, автоматично вирішується питання конфлікту інтересів, оскільки завдання не складатимуть ті особи, які їх перевірятимуть. “Особа, у якої виник конфлікт інтересів, має про це заявити, і далі має бути задіяний інструмент для того, щоб цей конфлікт інтересів врегулювати”, — заявив медіа “НУШ” пан Кудрявець.

Також прописана процедура, якою вводиться координатор, який у випадку, якщо є звернення щодо академічної доброчесності, застосовує механізм створення комісії, що має вирішити цю проблему. За словами Першого заступника міністра освіти і науки, педагог, якого буде викрито в академічній недоброчесності, не має права брати участь у всіх подальших олімпіадах, а учень отримує нуль за свій результат та не бере участь у цій олімпіаді.

Слід зазначити, що питання конфлікту інтересів не нове, тож потребує окремого висвітлення. Очікуйте у публікації “Нової української школи” вже незабаром.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало про проведення економічної олімпіади. Це міжнародне змагання з економічного мислення між підлітками з 22 країн, яке покликане зацікавити школярів у вивченні економіки й виміряти їхній рівень економічної грамотності.

Фото — МОН