Апробація нового оцінювання учнів в НУШ: що показало опитування вчителів і директорів пілотних шкіл

У Міністерстві освіти і науки заявили, що 145 шкіл, які проводили апробацію нових підходів до оцінювання в НУШ, що піддалися критиці серед освітян, не надавали експертних висновків. Останні не передбачені наказом МОН №954.

Про це Міністерство освіти і науки України повідомило у відповідь на запит медіа “Нова українська школа”.

Цьому передувала заява МОН про те, що учасники апробації не мали зауважень щодо додаткового бюрократичного навантаження, викликаного особливостями нових підходів до оцінювання в НУШ.

Водночас у межах апробації педагоги закладів, які пілотували нововведення, таки надавали зворотний звʼязок. Зокрема, беручи участь в опитуваннях, результати яких відображено у звітних документах.

“Наказом МОН від 03.07.2024 No 954 не передбачено надання експертних висновків закладами освіти. У межах апробації педагоги закладів надавали зворотний звʼязок. Узагальнено з результатами можна ознайомитися тут. Крім того, наказ передбачає проведення моніторингових досліджень, з ними можна ознайомитися за цим і цим посиланнями.

Одне із останніх опитувань, яке стосувалося апробації підручників та нових критеріїв оцінювання, стартувало 19 лютого 2025 року.

Основним завданням цього опитування було зібрати відгуки педагогів про впровадження нової моделі апробації підручників, імплементованої Українським інститутом розвитку освіти у 2024/2025 навчальному році. Однак окремо в анкетах для вчительства і керівництва шкіл-учасниць Проєкту, а також для іншого вчительства, яке було долучене до нової процедури апробації, було запропоновано кілька питань, метою яких було з’ясувати думку освітян про нові критерії оцінювання, затверджені наказом МОН від 2 серпня 2024 року №1093.

В опитуванні взяли участь 463 педагоги. На запитання “Чи зрозумілими для вас є загальні критерії оцінювання та галузеві критерії оцінювання, затверджені МОН напередодні 2024/2025 н. р. (наказ МОН від 2 серпня №1093)?” учасники опитування відповіли:

• 53% – “Швидше так, хоча довелося їх (критерії) повністю проаналізувати”;
• 35% вибрали варіант “Так, цілком (зрозуміло)”;
• 7% опитаних зазначили, що критерії для них були не зовсім зрозумілі, а тому вони б хотіли отримати додаткові роз’яснення;
• 5% педагогів погодилися з думкою, що запропоновані критерії “відірвані від реальної практики”.

Прикметно, що серед 280 вчителів, які брали участь в апробації підручників, однак не є педагогами зі шкіл – учасниць Проєкту, співвідношення вибору відповідей було майже аналогічне: відповідно 55%, 34%, 7% і 4%.

Директорам пілотних шкіл в анкеті також було запропоновано подібне до вчительського питання: “На вашу думку, чи зрозумілими для вашого вчительства є загальні критерії оцінювання та галузеві критерії оцінювання, затверджені МОН напередодні 2024/2025 н. р. (наказ МОН від 2 серпня №1093)?” .

Як свідчить розподіл вибору відповідей, наведений на інфографіці нижче, лише 4% директорів впевнені, що їхнє вчительство не зрозуміло нових критеріїв оцінювання. Ще 23% припускає, що вчителям ці критерії швидше не зрозумілі, ніж зрозумілі, але інші майже ¾ керівників вважають, що вчительство загалом розібралося з ними.

Джерело: МОН

Також вчителі шкіл, які апробовували новий підхід до оцінювання в НУШ, назвали головні свої потреби для ефективного впровадження нової моделі оцінювання.

Багато вчителів заявили, що їм бракує чітких та своєчасних роз’яснень, методичного супроводу, а також прикладів використання критеріїв на практиці.

Також вчителі заявили про потребу у:

• доопрацюванні критеріїв оцінювання за групами результатів і галузями;
• спрощенні критеріїв оцінювання;
• додатковому навчанні (тренінги, вебінари, обмін досвідом) та інше.

Джерело: МОН

Перелік 145 шкіл, які брали участь в апробації нових підходів до оцінювання в НУШ, можна переглянути у наказі МОН від 03.07.2024 No 954.

“Апробація нових підходів до оцінювання відбувалася в межах всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту “Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти”, – уточнили у МОН.

Також у відомстві додали, що список пілотних шкіл НУШ формувався на основі переліку закладів освіти, які розпочали пілотувати Державний стандарт початкової освіти у 2017 році. У 2021 і 2024 роках переліки закладів було уточнено й доповнено на основі клопотань департаментів (управлінь) освіти і науки Київської міської державної адміністрації та обласних державних адміністрацій. Перелік листів відповідних департаментів (управлінь) зазначено в наказі МОН від 02.04.2021 №406 і наказі МОН від 03.07.2024 № 954.

Згідно з Положенням про порядок здійснення інноваційної діяльності у сфері освіти заклади освіти подають заявки на участь в експерименті/проєкті. Список пілотних шкіл укладався на підставі цих заявок з урахуванням репрезентативності вибірки (представлення всіх областей і різних типів населених пунктів тощо).

Нагадаємо, раніше медіа “Нова українська школа” повідомляло, що петиція про скасування нової системи оцінювання набрала понад 25 тисяч підписів. В офіційній відповіді МОН стверджувало, що педагоги шкіл, де пілотували нововведення, не скаржилися на додаткове бюрократичне навантаження.

Крім того, у відповідь на наш інформаційний запит у відомстві заявили, що нове оцінювання “відповідає підходам НУШ”, а погодилися, що процедуру потрібно спростити.

Над спрощенням процедури працюватиме офіційна робоча група, до складу якої планують включити вчителів-практиків, представників адміністрацій ЗЗСО, розробників Державного стандарту базової середньої освіти, представників ДСЯО, УЦОЯО та методистів обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників (ОІПОПП).

Фото – freepik