Як знайомство батьків із друзями їхніх дітей впливає на успішність та рівень булінгу у школі: результати дослідження PISA

Знайомство батьків із друзями/однокласниками своїх дітей та їхніми батьками сприяє вищим академічним результатам школярів та зменшенню рівня булінгу у школі.

Про це свідчить мінізвіт Українського центру оцінювання якості освіти за результатами дослідження PISA, проведеного у 2015 році.

Важливо: PISA (Programme for International Student Assessment) – міжнародне дослідження якості освіти, яке започаткувала у 1997 році та координує Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECР). Україна вперше взяла повноцінну участь у дослідженні лише у 2018 році, тому у наведеному нижче звіті даних про українське учнівство та їхніх батьків немає.

Що показало дослідження PISA?

В опитуванні на тему “Чи багатьох шкільних друзів і їхні родини знають батьки 15-річних дітей?” взяли участь 18 країн та економік, зокрема розвинуті країни, які входять до Організації економічного співтовариства та розвитку (ОЕСР).

В освітніх системах ОЕСР, що проводили це опитування, батьки учнів у середньому знають п’ятьох друзів своєї дитини та особисто знайомі з чотирма їхніми батьками. Найбільш обізнаними виявилися батьки в Грузії, Ірландії та Іспанії, тоді як у Франції, Гонконгу (Китай) та Макао (Китай) рівень знайомств був найнижчим. Наприклад, у Грузії батьки знають у середньому шістьох інших батьків однокласників дитини, що утричі більше, ніж у Гонконгу.

Знайомство батьків між собою в школі, де навчається їхня дитина, значною мірою залежить від їхньої участі в заходах, які проводить навчальний заклад, особливо від відвідування батьківських зборів.

У країнах, де батьки 15-річних учнів знали найбільше друзів своєї дитини та їхніх батьків, зокрема в Грузії, Німеччині, Ірландії, Шотландії (Великобританія) та Іспанії, щонайменше 8 із 10 батьків відвідували заплановані зустрічі чи загальні збори протягом попереднього (станом на момент опитування) навчального року.

Натомість у країнах із нижчим рівнем знайомств між батьками, таких як Франція, Гонконг (Китай), Корея та Макао (Китай), менше 7 із 10 батьків брали участь у подібних заходах. Особливо низький показник зафіксовано в Гонконгу (Китай), де лише 3 із 10 батьків відвідували збори чи зустрічі.

Соціально-економічний статус закладу освіти також впливає на рівень знайомств між батьками

У більшості країн, де проводилося опитування, батьки дітей зі шкіл з вищим соціально-економічним статусом частіше були знайомі з друзями своєї дитини та їхніми батьками, ніж батьки дітей зі шкіл із нижчим соціально-економічним статусом.

Ця різниця була особливо помітною там, де загальний рівень знайомств між батьками був нижчим, зокрема у Фламандській спільноті Бельгії, Гонконгу (Китай), Люксембурзі, Макао (Китай), Чилі та Мальті.

Водночас у деяких країнах, як-от Мексика, а також частково у Домініканській Республіці, Грузії та Португалії, ситуація була протилежною: батьки дітей зі шкіл, що мають вищий соціально-економічний статус, мали менше знайомств серед батьків шкільних друзів своєї дитини, ніж батьки дітей із менш забезпечених навчальних закладів.

Як соціальна активність батьківства може сприяти розвитку соціальних компетентностей їхніх дітей?

Знайомство батьків з друзями своєї дитини та їхніми родинами створює сприятливе соціальне середовище для зміцнення дружніх стосунків між дітьми та допомагає їм краще взаємодіяти у суспільстві. В УЦОЯО зауважують: хоча дослідження PISA не ставить за мету встановити причинно-наслідкові зв’язки цього соціального феномену, результати дослідження підтверджують цю гіпотезу.

Зокрема, дані PISA свідчать, що в середньому по країнах ОЕСР 15-річні учні отримували вищі бали у завданнях на командну роботу та більше цінували міжособистісні стосунки, якщо їхні батьки були знайомі з друзями своєї дитини та їхніми батьками.

“Ця закономірність зберігалася навіть після врахування соціально-економічного статусу учнівства та закладів освіти. Зокрема, було виявлено взаємозв’язок між кількістю балів за завдання зі спільного розв’язання проблем і кількістю однокласників, яких знали батьки: кожен додатковий однокласник (однокласниця), про знайомство з яким/якою повідомляло батьківство, корелював із двома додатковими балами”, – йдеться у мінізвіті УЦОЯО.

Ба більше, активна участь батьків у житті школи сприяє зменшенню рівня булінгу.

“Учень чи учениця, який/-а має намір залякувати інших, може двічі замислитися, якщо знає, що їхні батьки спілкуються між собою”, – наголошують в УЦОЯО.

Водночас учні, які зазнають булінгу, почуваються більш безпечно, якщо їхні батьки підтримують зв’язок із родинами однокласників та вчителями. Крім того, така взяємодія полегшує боротьбу з булінгом, сприяючи згуртованості шкільної спільноти.

Результати дослідження PISA вказали на прямий зв’язок між рівнем знайомства батьків і зниженням рівня булінгу серед учнів.

У середньому по країнах ОЕСР, які залучили батьківство до опитування, учні й учениці, чиї батьки знають більше про батьків їхніх друзів, рідше зазнавали булінгу, навіть з урахуванням соціально-економічного статусу.

Наприклад, ймовірність того, що учня або ученицю навмисне ігнорували щонайменше кілька разів на місяць, зменшувалася на 6% з кожною додатковою знайомою батькам особою з кола друзів їхньої дитини.

Також підлітки рідше повідомляли про фізичне насильство з боку інших школярів, якщо їхні батьки знали більше їхніх шкільних друзів. Учні, чиї батьки не знали жодного друга, на 50% частіше зазнавали побиття чи штовхань кілька разів на місяць порівняно з тими, чиї батьки знали хоча б п’ятьох.

У підсумку в УЦОЯО, з огляду на результати дослідження PISA-2015, наголосили, що у закладах середньої освіти, де батьківство знає друзів своїх дітей та їхні сім’ї, учнівство:

• має більш сформовані соціальні навички;
• краще ставлення до співпраці у колективі;
• почувається щасливіше й безпечніше під час навчання.

“Знайомства, які виникають природно в повсякденному спілкуванні, можуть переростати в справжню дружбу. Заклади освіти можуть сприяти розвитку таких стосунків, створюючи доброзичливу атмосферу.

Для цього варто організовувати спільні заходи, такі як сімейні зустрічі, вечори чи конференції, що залучатимуть батьківство до шкільного життя. Такі ініціативи не лише сприяють формуванню міцних зв’язків між родинами, а й допомагають встановлювати позитивні неформальні норми поведінки серед учнівства”, – наголошують в УЦОЯО.

Крім того, у Центрі наголосили, що обрали вище описану тему мінізвіту не випадково, адже вона безпосередньо пов’язана з впровадженням в Україні Концепції Нової української школи, основою якої є педагогіка партнерства – співпраця вчителів, батьків і дітей на засадах довіри й поваги. Залучення батьків є ключовим для створення комфортного навчального середовища, що сприяє відповідальності, самоорганізації та соціальній активності учнів.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що навесні 2025 року в Україні відбудеться основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. У ньому візьмуть участь понад 10 000 15-річних підлітків із майже 300 закладів загальної середньої, професійно-технічної та фахової передвищої освіти.

Головне фото – УЦОЯО

Інфографіки у тексті – ОЕСР, база даних PISA-2015