Виклики і можливості законопроєкту 13120 для майбутнього ліцею: думка директорки гімназії

Це текст я пишу як директорка — у майбутньому —  ліцею з новою структурою, без початкової ланки.

Коли я вперше прочитала законопроєкт №13120, який передбачає вилучення початкової школи зі структури ліцеїв, моя перша реакція була очікувано емоційною. Захист, боротьба, обурення — ці почуття добре знайомі кожному керівнику закладу, що неодноразово стикався з різномантіними викликами, зокрема тими, що виникають через зміни до законодавства.

Але цього разу я вирішила діяти інакше: спочатку зануритися в суть, проаналізувати документ і проконсультуватися з тими, хто дійсно “в темі”.

Цей аналіз змінив мій фокус: я почала дивитися на законопроєкт не в загальних рисах, а крізь призму реалій конкретного закладу — Київської гімназії східних мов №1.

Що змінює законопроєкт конкретно для нас?

Найбільш очевидне — вилучає початкову школу зі складу ліцею — навіть як виняток. Для нашої гімназії це критично: учні з першого класу вивчають одну з семи східних мов за унікальною освітньою програмою. Її вилучення початкової ланки руйнує цілісність цієї моделі.

Встановлює норму у 24 учні в профільному класі. У реаліях війни це створює загрозу гендерного дисбалансу у класах.

Вимагає наявність 12 профільних груп у старшій школі. На папері це виглядає логічно, але з огляду на поточні демографічні виклики — непросто реалізувати.

Позбавляє фінансування заклади, що не відповідатимуть вимогам.

Передбачає ухвалення рішень щодо мережі ліцеїв на рівні Кабміну, якщо громада не подасть власний план.

Ризики для всієї системи і для нас зокрема

• Розрив тяглості освіти для учнів, які навчаються в одному закладі з 1 по 11 клас.
• Втрата наступності навчання, особливо в унікальних закладах.
• Загроза формальної профілізації, що не дасть реального вибору для учнів.
• Нереалістичні вимоги до наповнюваності класів в умовах війни та міграції.
• Централізація рішень, що суперечить принципам автономії освіти.

Чому я не написала гнівний пост?

Я звузила проблему до рівня нашого ліцею і поставила собі питання: “Що саме ми можемо зробити, щоб зберегти нашу освітню модель?”

І відповідь знайшлася. Законопроєкт передбачає можливість збереження початкової школи у складі ліцею за спеціальним рішенням Кабміну, якщо заклад має унікальну освітню місію. Це означає, що замість емоційної боротьби варто зосередитися на конструктивній роботі.

Що робити далі?

• Проаналізувати відповідність закладу новим вимогам.
• Розробити індивідуальний план трансформації без втрати спеціалізації.
• Підготувати юридичні підстави для збереження початкової школи.
• Об’єднатися з іншими керівниками закладів, що опинилися у зоні ризику.
• Вийти на рівень діалогу з Комітетом ВР, Асоціацією керівників, МОН.

Що варто врахувати при доопрацюванні законопроєкту?

• Визначити перехідний період для громад, які потребують адаптації.
• Виняток для збереження початкової школи за рішенням Кабміну.
• Зменшення мінімальної наповнюваності класів до 18 учнів.
• Гнучке визначення профільності (не лише на рівні класу, а й груп).
• Фінансова підтримка закладів освіти у процесі трансформації.

Я вже отримала зворотний зв’язок від одного з авторів законопроєкту. Він звучить обнадійливо: є готовність до професійного діалогу. А це означає, що впливати на рішення можна — якщо не мовчати і говорити аргументовано.

Вірю, що питання долі таких закладів, як наш ліцей, — це не лише справа педагогічного колективу, а й спільна відповідальність засновників і управлінців освіти. Ми не просто виняток із правил — ми виняткова цінність у час, коли освітній простір дедалі більше уніфікується.

Закликаю інших керівників долучитися до обговорення. Закон ще в дорозі. І ми ще можемо його змінити.

Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов №1.

Фото з сайту Київської гімназії східних мов №1 

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.