Національна стратегія розвитку фінансової грамотності в Україні: в НБУ окреслили перші результати і наступні кроки

Національний банк України презентував перші результати реалізації Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року.

Про основні досягнення, виклики та майбутні кроки у впровадженні стратегії розповіла керівниця проєктів та програм Департаменту стратегії та розвитку НБУ Олена Тригуб під час “FinLit Forum: впровадження фінансової грамотності в НУШ” 27 березня.

Тригуб наголосила, що Національні стратегії розвитку фінансової грамотності впроваджені вже у понад 80 країнах світу, і тепер Україна не виключення. Документ ґрунтується на всебічних дослідженнях і опитуваннях, що дозволяють оцінити рівень фінансової грамотності населення та розробити ефективні заходи.

Чому в Україні треба підвищувати рівень фінансової грамотності населення?

Олена Тригуб наголошує, що рівень фінансової грамотності дорослих важливий, адже він згодом позначається на фінансовій грамотності школярів. Є спеціальний показник, що називається індексом фінансової грамотності. Він складається з кількох компонентів, три з яких визначають основні складові фінансової грамотності: знання, ставлення та поведінку.

Керуючись даними досліджень НБУ за 2019 та 2021 роки, Тригуб наголошує, що рівень фінансової грамотності дорослих українців низький, порівняно з іншими країнами.

“Найкраща ситуація в Україні з поведінкою. Чому так? Тому що українці за 30 років незалежності пережили багато фінансових і економічних криз, і досвід цих криз допоміг їм виробити оптимальну фінансову поведінку. Однак, за знаннями та ставленням до фінансів ми програємо. Нам потрібно покращити ці компоненти, щоб підвищити рівень фінансової грамотності. Знайти правильні відповіді тільки через поведінку може зайняти багато часу”, – наголошує Тригуб.

Тому важливо розвивати фінансову грамотність, починаючи з дитячих садочків, шкіл і університетів. З огляду на це Тригуб також закликала педагогів враховувати зв’язок між цифровою та фінансовою грамотністю під час навчання дітей.

Це важливо, наголошує керівниця проєктів та програм Департаменту стратегії та розвитку НБУ, оскільки, за даними дослідження Міністерства цифрової трансформації за 2023 рік, рівень цифрової грамотності молоді в Україні значно вищий, ніж у вчителів, батьків і старших наставників. Це свідчить про те, що канали комунікації з молоддю повинні бути в тому чилі цифровими. Школярі особливо цікавляться сучасними фінансовими технологіями.

Олена Тригуб зауважила, що однією з найбільш цікавих тем для молоді наразі є криптоактиви, адже ці технології задовольняють психологічні особливості молоді, яка схильна отримувати будь-які результати швидко.

Іншим важливим напрямом є користування сучасними фінансовими послугами, такими як онлайн-банкінг. За останні 4 роки кількість користувачів цифрових фінансових послуг серед українців збільшилася на 25%, і майже 80% українців тепер здійснюють перекази через мобільні додатки та оплачують комунальні послуги онлайн.

“Половина школярів у віці від 10 до 17 років також знайомі з цими застосунками. Як показують дослідження користування технологічними засобами, вони більш швидко сприяють покращенню фінансової грамотності”, – додає Олена Тригуб.

Що передбачає Національна стратегія розвитку фінансової грамотності

Стратегію розвитку фінансової грамотності в Україні затвердили минулого року, над нею працювали сім державних установ:

• Національний банк;
• Міністерство освіти і науки України;
• Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Міністерство економіки;
• Міністерство цифрової трансформації;
• Офіс розвитку підприємництва і експорту.

“Це дозволило створити ґрунтовний документ, який є дорожньою картою для реформування сфери базової фінансової освіти, що має бути доступною для кожного”, – наголошує Тригуб.

Стратегія має візію: забезпечити достатній рівень фінансової грамотності, що дозволить людям ухвалювати зважені фінансові рішення та впливатиме на їхній рівень добробуту і фінансову стійкість. Це особливо важливо в умовах повномасштабної війни, коли українці переймаються не лише фізичною безпекою, а й збереженням своїх заощаджень.

Як пояснює Олена Тригуб, основою стратегії є екосистемний підхід, що дозволяє створювати спільноту амбасадорів фінансової грамотності. Центр цієї екосистеми складають цільові групи, на які спрямовуються заходи стратегії. Їх визначають державні установи, які формують вектор державної політики, а також провайдери фінансових знань і послуг, зокрема вчителі, тренери, співробітники фінансових установ. Важливими є також експерти, які аналізують тенденції та дають рекомендації для подальшого розвитку.

Цільові групи поділяються на:

• дітей і молодь;
• педагогів;
• доросле населення;
• підприємців.

Важливою частиною стратегії є інформування населення про фінансові ризики, зокрема шахрайство та ризики, пов’язані з криптовалютами. Планується проведення інформаційних кампаній, запуск освітніх проєктів у ЗМІ та соціальних мережах, а також розробка мобільних додатків для моніторингу фінансової безпеки.

Дорожня карта стратегії включає 22 ініціативи, що реалізуються через 80 заходів. П’ять основних цілей стратегії:

• впровадження якісної базової фінансової освіти (діти та вчителі);
• формування відповідального ставлення до фінансів (доросле населення);
• підвищення фінансової обізнаності підприємців;
• розвиток цифрової фінансової грамотності, запобігання шахрайству;
• створення ефективної фінансової екосистеми через партнерства.

Також передбачено розширення міжнародного співробітництва для адаптації найкращих світових практик до українських реалій, наголошують в НБУ.

Перші результати

Для школярів 8-9 класів в Україні вже з наступного навчального року буде обов’язковим курс фінансової грамотності. Фахівці НБУ вже створили модельну програму, на основі якої розробляють необхідні навчальні матеріали для школярів і педагогів. Детальніше про це медіа “НУШ” розповідало за посиланням.

Наразі вже розробили чотири модельних навчальних програми, які відповідають Державному стандарту. Також є дев’ять підручників з фінансової грамотності, які мають грифи “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.

Олена Тригуб наголошує, що навчання фінансової грамотності в садочках також буде впроваджено.

“Ми вже почали працювати з дошкільнятами. не всі країни світу наважуються на такий крок, але ми вважаємо, що українські діти заслужили на те, щоб із садочку навчалися фінансової грамотності. А також початкова школа, середня, старша і студенти”, – наголосила Олена Тригуб.

Для педагогів розробляються програми підвищення кваліфікації, оскільки саме вони будуть викладати курс. Для дорослих в межах стратегії передбачені заходи з підвищення фінансової грамотності, зокрема для пенсіонерів, найманих працівників, військовослужбовців, ветеранів, людей з інвалідністю та підприємців.

Стратегія розвитку фінансової грамотності в Україні передбачає поступовий розвиток і реформи до 2030 року, орієнтуючись на ефективну комунікацію з усіма рівнями суспільства, підсумувала пані Тригуб.

Нагадаємо, раніше у колонці для медіа “Нова українська школа” учитель математики й викладач Київської школи економіки Тарас Павлов поділився своїм баченням того, як зробити курс фінансової грамотності у школах справді корисним. Зокрема він окреслив шість важливих цілей, які варто враховувати під час навчання школярів.

Фото - НБУ