Відокремлені академічні ліцеї – кращі умови праці вчителів та вища якість освіти для учнів

Чому відокремлення 10–12 класів в окремий заклад освіти не лише сприяє підвищенню якості освіти, а й відчутно покращує умови роботи педагогів?

Концепція реформи профільної середньої освіти передбачає фізичне виокремлення 10–12 класів – в ліцеї, відокремлені від початкових шкіл та гімназій​.

Такий підхід обґрунтовується принципами профілізації. Адже, згідно з новим Державним стандартом профільної середньої освіти, навчання в старших класах потребуватиме інших підходів до організації освітнього процесу, ніж у початковій та базовій школах. У ліцеях планується перехід від класно-урочної системи до гнучких груп, модульного та проєктного навчання, що важко реалізувати в закладі, де навчатимуться учні від 1 до 12 класу.

Які переваги отримають вчителі у відокремленому ліцеї з великою кількістю учнів?

Створення великих академічних ліцеїв, де навчатимуться виключно учні 10–12 класів, безумовно, позитивно вплине й на роботу вчителів – і ось чому:

1. Оптимізація педагогічного навантаження. Наразі в школах, особливо із невеликою кількістю учнів, вчителі часто змушені викладати одразу кілька предметів, що не завжди відповідають їхній основній спеціалізації. Наприклад, вчитель фізики може також викладати математику та інформатику – це суттєво збільшує навантаження, але знижує якість викладання.

Натомість робота в академічному ліцеї дасть змогу:

• Викладати лише спеціалізовані дисципліни, не розпорошуючи увагу на інші предмети. Тобто зникне потреба у “вимушеній” перекваліфікації, яка часто виникає через нестачу ставок і змушує педагогів викладати непрофільні дисципліни.
• Зосереджуватися на дисципліні, яка дійсно захоплює та відповідає обраному фаху.
• Працювати з більш умотивованими учнями, які обрали відповідний профіль.
• Формувати спроможні предметні кафедри, які стануть платформою для професійного розвитку вчителів, сприяючи обміну досвідом, впровадженню інноваційних методів навчання та спільній роботі над удосконаленням освітніх програм.

У результаті педагоги отримають більше часу на підготовку до занять, проведення дослідницьких робіт та консультації для учнів.

Ще один важливий аспект – заробітна плата. У невеликих школах, що розташовані переважно в сільській місцевості, педагогічні ставки часто є неповними, оскільки кількість учнів у старших класах – замала. Наприклад, у сільській школі може бути лише один 10 та один 11 класи з 10–15 учнями, що передбачає невелику кількість навчальних годин та призводить до низького педагогічного навантаження вчителів. У такому випадку вчителі мають менш як 18 годин на тиждень, тобто не повну ставку, й це, відповідно, впливає на рівень заробітної плати.

Водночас у великих ліцеях, де навчатиметься щонайменше 300 учнів, ця ситуація зміниться, адже: більша кількість учнів → більша кількість класів (на паралелі має бути не менше 96 учнів згідно з пропозиціями змін до ЗУ “Про повну загальну середню освіту”) → більше годин для викладання дисциплін, а також поділ на групи → повноцінне педагогічне навантаження для вчителів → соціальна захищеність педагогів → менший ризик скорочення через зменшення кількості учнів, роботу на пів ставки чи необхідність працювати в кількох закладах освіти одночасно.

2. Організація освітнього процесу. Створення окремого закладу виключно для учнів 10-12 класів значно спрощує організацію освітнього процесу, зокрема його адміністрування. Адже, коли вчителі викладають і в 5 класі базової школи, і в 10-11(12) класах старшої школи, це створює труднощі в синхронізації розкладу занять, як для учнів, так і для вчителів.

До того ж із 2027 року змінюється підхід до змістового наповнення освітнього процесу. Навчання виходить за межі класних кабінетів, стаючи більш гнучким і персоналізованим. У звичних наразі “класах” учні опановуватимуть лише обов’язкові дисципліни, відповідно до Державного стандарту, тоді як для вивчення профільних предметів формуватимуться “міжкласні” змінні групи.

Також необхідно враховувати вікові особливості учнів. Тому що учні 5 класу – це діти, які ще дуже залежні від учителя, а учні 10-11(12) класів – це вже сформовані особистості, які прагнуть до діалогу на рівних.

У відокремленому ліцеї вчителі можуть зосередитися на спеціалізованих методиках викладання, адаптованих саме до потреб старшокласників

3. Психологічний комфорт та професійна мотивація. Наразі вчителі досить часто потерпають від емоційного вигорання через перевантаження. Згідно з дослідженнями психологів, рівень емоційного вигорання серед педагогів знижується, якщо забезпечено автономність, можливість самореалізації та позитивне робоче середовище. У ліцеях ці чинники будуть реалізовані завдяки:

• Зменшенню конфліктів на уроках, адже учні, зацікавлені у вивченні предмета, менше схильні до конфліктів та деструктивної поведінки. Це створює спокійнішу та продуктивнішу атмосферу на уроках.
• Підвищенню дисципліни, адже вмотивовані учні краще усвідомлюють важливість навчання, що своєю чергою, знижує рівень стресу та виснаження вчителів.
• Зростанню інтересу до освітнього процесу, адже, працюючи з учнями, які прагнуть знань, педагоги відчувають більшу залученість та мотивацію. Це також стимулює їх до творчого підходу у викладанні та постійного професійного розвитку.
• Можливості зосередитися на поглибленому вивченні свого предмета, що сприятиме підвищенню професійної компетентності вчителя, визнанню в професійному середовищі та задоволенню від роботи.

4. Організаційний комфорт та матеріально-технічне забезпечення. Одним із ключових аспектів, що впливає на ефективність роботи вчителів, є створення комфортних умов праці. Уже зараз виділяються значні кошти із державного бюджету на покращення технічного оснащення майбутніх академічних ліцеї, зокрема, на закупівлю засобів навчання та обладнання, меблів для навчальних кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії й STEM-лабораторій.

Завдяки цьому в академічних ліцеях не лише підвищиться якість викладання дисциплін, а й будуть створені комфортні умови праці для вчителів, що сприятиме їхньому професійному розвитку та збільшенню рівня задоволення від роботи.

До чого тут фінанси?

Реформа старшої школи потребує значних фінансових вкладень – як одноразових, так і постійних. Створення окремих ліцеїв означає:

• модернізацію приміщень під потреби старшої школи (лабораторії, профільні кабінети);
• оснащення сучасним обладнанням відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти (лабораторне приладдя, комп’ютерні класи тощо​);
• організацію підвезення учнів із віддалених населених пунктів (шкільні автобуси, ремонт та утримання доріг);
• у деяких випадках – створення пансіонів (гуртожитків) для проживання учнів, які не можуть щоденно доїжджати​.

Ці інвестиції необхідні для створення належної матеріально-технічної бази ліцеїв, яка відповідатиме сучасним освітнім стандартам та потребам учнів. Водночас, в подальшому, ефективне використання коштів напряму залежатиме від достатньої наповнюваності ліцеїв. Саме за наявності достатньої кількості учнів можливо створити і належне освітнє середовище для старшокласників і забезпечити повноцінне педагогічне навантаження для вчителів, адже воно напряму залежить від кількості класів та навчальних груп.

Наприклад, якщо у старшій школі навчатиметься 72 учні, і буде лише один клас на паралелі з 24 учнями, то загальна кількість годин педагогічного навантаження становитиме 3780, що еквівалентно приблизно 6 тарифним ставкам (по 0,3 ставки на кожного вчителя-предметника). Водночас, якщо у старшій школі навчатиметься більш ніж 288 учнів (як пропонується змінами до законодавства) і таких класів буде чотири на паралелі, а кількість учнів у кожному – 24, то педагогічне навантаження зросте до 23940 годин, що відповідає вже 38 тарифним ставкам (по 2,2 ставки на вчителя-предметника). Різниця очевидна.

Окрім того, коли педагог викладатиме той самий предмет у кількох 10 та 11(12) класах, це значно знизить витрату часу на підготовку до занять, дозволить раціональніше використовувати професійний ресурс та зменшить ризик професійного вигорання. Натомість поєднання викладання у базовій та старшій школі (наприклад, одночасно у 5, 7, 9 і 11 класах) потребує більшого часу на підготовку через необхідність адаптації змісту і методів до різного рівня сприйняття, що знижує продуктивність і збільшує навантаження на вчителя, тому важливо цього не допускати.

Тож, як бачимо, відокремлення 10–12 класів в окремий заклад освіти відчутно покращує умови роботи педагогів: забезпечує їм повне тижневе навантаження в межах одного закладу, знижує час на підготовку до занять, сприяє професійному розвитку, підвищує мотивацію та зменшує ризики емоційного та професійного вигорання.

Надія Балабуст, національна експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.

Фото - freepik