У Верховній Раді пояснили, чому не можна ввести пряму законодавчу заборону на російську мову у школах

Пряма законодавча заборона на використання російської мови у школах може розцінюватися Європейським Союзом як дискримінаційна та створити перешкоди для євроінтеграційного процесу України.

Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в інтерв’ю “Українським Новинам”.

За його словами, враховуючи курс України на вступ до ЄС, а також рекомендації Венеціанської комісії та вимоги окремих держав – членів ЄС, законодавство в сфері освіти не може передбачати прямої заборони на використання мов національних меншин, зокрема російської, у навчальному процесі чи під час перерв.

Разом з тим, є позитивна тенденція, коли батьки відмовляються від того, щоб їхня дитина вивчала російську мову, зауважив Бабак.

“Наприклад, у річному звіті Уповноваженого із захисту державної мови “Про стан дотримання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2023 році” зазначено, що у 2023/2024 році кількість школярів, що вивчали російську мову як окремий предмет, скоротилася в 5 разів – до 768, і лише у трьох закладах загальної середньої освіти вивчалася російська мова як окремий предмет”, – зазначив голова профільного комітету ВР.

Зважаючи на ці дані, Сергій Бабак висловив думку, що процес дерусифікації загальної середньої освіти не пов’язаний зі зміною нормативно-правової бази чи з адміністративним тиском, а є реакцією українського суспільства на воєнні злочини та геноцид, вчинений РФ проти українського народу.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” повідомляло, що учнів і вчителів можуть зобовʼязати говорити українською мовою протягом усього часу перебування в школі, а не лише під час занять. Про це йдеться в законопроєкті №12086, який 1 жовтня 2024 року зареєстрували у Верховній Раді.

Пізніше народна депутатка і співавторка законопроєкту Наталія Піпа докладно розповіла, які саме зміни передбачені документом.

Фото – Верховна Рада України, Facebook