Дані для рішень, а не просто звіти: директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко про результати дослідження якості початкової освіти та як вони змінюють освітню політику

Загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти 2024 року — системне дослідження, яке вже третій цикл поспіль формує підґрунтя для ухвалення освітньої політики в Україні на рівні початкової школи. У 2024 році цей моніторинг не лише вкотре зафіксував стан якості початкової освіти, а й вийшов на новий рівень: уперше було оцінено природничо-наукову компетентність учнів.

Сьогодні, 14 квітня, Український центр оцінювання якості освіти презентує звіт про результати третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти 2024 року “Навчання в кризових умовах: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи” на своєму YouTube-каналі.

Про те, чому цей моніторинг — це не просто звітування, а інструмент змін, як результати дослідження допомагають долати освітні втрати, та які виклики постали перед аналітиками в умовах війни, — у розмові з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко.

Яка мета цього дослідження?

Дослідження було ініційовано у 2016 році. Воно мало відстежувати зміни у початковій освіті, які відбуватимуться через імплементацію “Нової української школи”. З огляду на це було зафіксовано основні характеристики цього дослідження. Моніторинг мав вимірювати навчальні досягнення з ключових дисциплін – математики й читання, мав бути регулярним. Його учасниками мала стати репрезентативна вибірка четвертокласників. У зміст тесту мали бути закладені компетентнісні підходи, але результати дослідження мали також показувати поступ щодо знаннєвої складової.

Перший цикл дослідження відбувся у 2018 році, другий планували на 2020 рік, але провели у 2021-му через ковід. У 2024-му провели третій цикл цього дослідження, а наступний буде у 2027 році.

Як буде використовуватися цей звіт?

По-перше, ми вже презентували його робочій групі, яка розробляла державний стандарт початкової школи, а тепер оновлює його. Так само очевидно, що цей звіт має використовуватися управлінцями в освіті – щоб зрозуміти, як змінювати спосіб і зміст викладання в початковій школі для того, щоб результати з цих ключових дисциплін були кращими.

Український центр [Український центр оцінювання якості освіти – ред.] – це організація, яка проводить такі оцінювання, це є нашою функцією, а вже вдосконаленням змісту і процесу навчання займаються інші державні інститути.

У дослідженні зазначається, що результати цього циклу слугуватимуть точкою відліку для відстеження динаміки успіхів учнів молодшої школи в опануванні основ природничих наук. Це перше таке дослідження в Україні. Чи існують якісь інші дослідження, хоча б дотично схожі, щоб порівняти результати?

Так, насправді, у циклах моніторингу 2018 і 2021 років ми досліджували тільки читацьку і математичну компетентності. На той момент ми ще не готові були вивчати досягнення учнівства з природничої компетентності. Хоча у змісті навчання в початковій школі, безумовно, предмет “Я досліджую світ” є важливим, і він дає імпульс для формування перших цілісних уявлень про природу. Але як галузь моніторингу природнича компетентність з’явилася тільки в цьому циклі, саме тому ми пишемо, що поточні результати – точка відліку. Наразі немає попередніх даних щодо успіхів четвертокласників в опануванні природничої компетентністю. Щодо інших досліджень, безумовно, важливо нагадати про міжнародне дослідження TIMSS [Абревіатура назви “The Trends in International Mathematics and Science Study”, що перекладається як “Міжнародне порівняльне дослідження якості математичної та природничої освіти” – ред.], яке оцінює саме математичну і природничу компетентності учнів четвертих і восьмих класів. Україна брала участь у дослідженнях 2007 та 2011 років. Однак четвертокласники брали участь лише у TIMSS–2007, а у дослідження 2011 року – лише восьмикласники. Утім, навіть попри наявність даних про природничу компетентність учнівства 2007 року, порівнювати результати національного і міжнародного моніторингів дуже складно, тому що вони побудовані за різною методологією.

Зауважу, що абсолютно правильно додавати галузі чи питання для дослідження до вже існуючих моніторингів. Коли те чи інше питання ставиться вперше, ми з’ясовуємо стан речей на сьогодні, а щоб визначити тенденції, подивитися на зміни, потрібно проводити наступні поступальні цикли і фіксувати відмінності між їхніми даними.

В Америці, за підрахунками дослідників, аби наздогнати попередній рівень читацької компетентності, потрібно 22 роки. Скільки Україні потрібно років, щоб вийти на прийнятний рівень читацької компетентності у школярів?

У нас немає відповіді на це питання з тієї причини, що в Америці такі дослідження проводилися регулярно. Відтак, дослідники відстежили ці тренди дуже детально і тепер вони можуть порахувати ці різниці, тому що розуміють зміст змін, що відбулися. В Україні всеохопні моніторинги почали проводити не так давно. Так, ми маємо лише третій цикл моніторингу початкової школи. Тож інструменту, щоб забезпечити релевантні розрахунки можливих змін на майбутнє, у нас поки немає.

У дослідженні зазначається, що математична компетентність у другому циклі дещо зросла порівняно з 2021 роком. Який чинник чи фактор сприяв зростанню?

Дійсно, можна зафіксувати невелике зростання. На мій погляд, найважливішим чинником, який зумовив різке падіння між результатами 2018 і результатами 2021 року, стала пандемія COVID-19. Пандемія спричинила величезну кризу освітньої системи. Учительство й учнівство перейшли в дистанційний режим роботи, ніхто не знав, як забезпечувати у такому форматі освітній процес у початковій школі. Ще не було напрацьовано ані способів роботи з платформами з дистанційного навчання, ані розуміння того, як забезпечувати опосередковану комунікацію між учасниками освітнього процесу. При цьому математична компетентність опирається значною мірою на абстрактні поняття, які надзвичайно складно роз’яснювати у віддаленому режимі, без постійного зворотного зв’язку між учителем і учнями. Саме це, на мій погляд, і спричинило різке погіршення стану математичної компетентності між 2018-2021 роками, а зараз ми бачимо поступальну стабілізацію. Повномасштабна війна, очевидно, згубно впливає на всіх українців, і цей чинник є основним у будь-яких негативних освітніх тенденціях. Тож відсутність ще більшого падіння з математики, яку ми засвідчили моніторингом, уже маленька освітня перемога. Попри надзвичайні виклики учительство й учнівство демонструють стійкість і здатність до роботи у таких умовах.

Чи не може зростання математичної компетентності бути пов’язане це з тим фактором, що під час дистанційки більшою мірою використовувався такий спосіб оцінювання, як тести, з огляду на те, що у дослідженні відзначають, що виявлена закономірність у поведінці учнів – вводити відповідь випадковим чином?

Ні, оскільки в моніторингу є різні типи тестових завдань – і в добірках завдань з математики, і так само – з природи чи читання. У розділі “Моніторинги” у нас на сайті представлено по три добірки тестових завдань з читання й одна – з математики. Вони дають змогу пересвідчитися, що ми пропонуємо учнівству достатньо велику кількість завдань із наданням повної і короткої відповідей. Діти самостійно роблять розрахунки, демонструють послідовність отримання відповідей. А наші екзаменатори перевіряють усі відповіді учнівства вручну, опрацьовують їх відповідно до деталізованих критеріїв. Тож тестовий формат не є тут визначальним.

У дослідженні читацької компетентності йшлося про те, що з підвищенням рівня складності завдань рівень компетентності знижувався. Чи пов’язано це з кліповістю мислення, яке є наслідком використання ґаджетів?

Читацьку компетентність досліджують різні оцінювання, зокрема міжнародні. Ми не вивчаємо кліповість як феномен і, звісно, не можемо ним пояснювати зниження результатів. Але, наприклад, в PISA на рівні міжнародного досвіду є такі праці, які говорять про те, що загалом останніми роками читацька компетентність знижується. І однією з найпосутніших причин деякі закордонні дослідники називають залежність підлітків від ґаджетів і відсутність потреби працювати з великими текстами. Загалом у сучасного учнівства зовсім інший формат роботи з інформацією, ніж той, що був ще 20 років тому. Люди мають опрацьовувати значно більшу кількість інформаційних повідомлень меншого обсягу. І коли дитина потім має працювати з текстом трохи більшим, ніж 50–100 слів, їй може бути важко втримати увагу і простежити зв’язок між різними елементами цього тексту. Якщо говорити про результати, наприклад, дослідження PISA – де брали участь 15-річні підлітки, – то ми бачимо, що між циклами 2018 і 2022 років найбільше зниження показників у нас відбулося саме з читання. І тут падіння для України є значно посутнішим, ніж в інших країнах світу. Можливо, через те, що читацька грамотність напряму пов’язана зі здатністю концентрувати увагу. Стрес, у якому живуть українські підлітки (учасники PISA-2022 проходили тестування у жовтні 2022 року), заважає довготривалій концентрації уваги, відповідно впливає на рівень читацької компетентності підлітків. Це одна з гіпотез. Наголошу на тому, що даних про “кліповість мислення” на рівні початкової школи у нас наразі немає.

Чи буде аналогічне дослідження проводитись для 5 і 9 класів?

Безперечно, правильно мати такі дослідження на кожному ключовому етапі навчання, а також між ними. Тобто, наприклад, після завершення адаптаційного періоду здобуття освіти у базовій ланці – наприкінці шостого класу. Або, наприклад, у восьмому, щоб зрозуміти, які саме акценти потрібно робити в дев’ятому класі, щоб мати грунтовно сформовані компетентності, передбачені стандартом базової школи. Важливо надати детальну інформацію про навчальні досягнення восьмикласників учителям 9 класу, щоб педагоги могли допомогти учнівству надолужити втрати, відтак краще засвоювати нові теми. Але будь-яке дослідження доволі складно реалізувати, воно потребує значних ресурсів. Наразі ми сфокусували свою увагу на розробці державної підсумкової атестації, підходів для організації і проведення ДПА у четвертому, дев’ятому та дванадцятому класах. Тож навряд у нас буде додатковий ресурс, щоб підготувати подібне дослідження. Зауважу, що Державна служба якості освіти здійснює дослідження освітніх втрат в учнівства шостого і восьмого класів.

Що варто було б особливо акцентувати в динаміці початкової школи за результатами цих моніторингових досліджень?

Тут не тільки про динаміку, а про загальний тренд, який підтверджується з року в рік. Зокрема те, що у нас величезна прірва між сільською і міською місцевістю. Це проблема, і вона потребує спеціальної уваги не лише освітян. Різні дослідники в галузі освіти говорять, що сегрегація на цьому рівні – це наслідок проблем, що виходять далеко за межі освітньої сфери. Нерівність у цьому аспекті спричинена насамперед різними умовами проживання людей у селі та місті. Для подолання цієї нерівності у селах має бути робота для батьків, мають бути місця культурного розвитку, щоб діти і батьки могли відвідувати різні заходи, спілкуватися в громаді тощо. Безперечно, є сильні сільські громади, рівень освіти в яких може випереджати міські громади. Але і дані моніторингу початкової школи, і дані PISA засвідчують значну різницю між середніми показниками навчальних досягнень дітей і підлітків із сільської і міської місцевості.

Ще важливо зауважити, що у нас є певна залежність між типом закладів освіти – і результатами учнівства. Хотілося б звернути увагу освітян, які читатимуть звіт про результати моніторингу, на діаграми, де позначено різні типи закладів освіти, а кожна позначка є окремим закладом освіти. Тут ми бачимо, що спостерігається загальна тенденція впливу типу закладу освіти на результати учнівства, однак у кожному з типів є такі заклади, що показують найвищі і найнижчі результати. Тобто загалом учнівство в гімназіях має вищі результати навчальних досягнень, ніж у середньому, але віддаючи дитину в гімназію, батьки не отримують жодних гарантій якісної освіти.

Дистанційна освіта – це радше плюс для подолання освітніх втрат чи мінус, враховуючи умови в контексті війни?

Відповідно до даних моніторингу початкової школи діти, які навчалися хоча б частково очно, тобто мали змішаний або очний формати навчання, мають вищі результати, ніж ті, що навчалися довгий час тільки дистанційно. Очевидно, що є ситуації, коли немає вибору (тимчасово окуповані території, території активних бойових дій тощо), і не здобувати жодної освіти значно гірше, ніж здобувати її лише в дистанційному форматі. Та коли вибір є, потрібно якомога більше залучати дітей до роботи в класах.

На що треба звернути увагу по кожному окремому пункту дослідження в розрізі природничої науки, математичної компетентності і читацької?

Природничі науки — це нова галузь у нашому моніторингу, тому в нас немає ніяких даних для порівняння між циклами. Найбільшим надбанням цього циклу дослідження є розроблення підходів до вимірювання природничої компетентності четвертокласників, напрацювання завдань для унівства, підготовлення підґрунтя для наступних циклів дослідження. Самі дані про рівні навчальних досягнень учнівства з природи можуть мало говорити читачам звіту, адже ми не розуміємо, як саме вони змінилися з огляду на обставини. Але для педагогів буде надзвичайно цінним опрацювання добірок завдань, які ми пропонуємо в матеріалах звіту, так само, як і для авторів підручників з предмета “Я досліджую світ”, буде корисним вивчення матеріалів моніторингу, використання їх у своїй роботі.

Щодо математики – звичайно, добре мати дані про те, як змінюються результати, корисно розглянути, у яких змістових вимірах зміни були найпосутнішими, які саме завдання є найскладнішими для учнівства.

Цікавим, скажімо, є те, що між 2018 і 2024 роками учнівство стало краще працювати із завданнями щодо роботи з даними. Такі завдання з’явилися в підручниках і посібникам, тож учительство має змогу частіше використовувати їх на уроках. Відтак учнівство краще розуміє, як працювати з різними типами діаграм, графіків, таблиць.

Прикметним є також те, що хлопці мають дещо кращі результати з математики, а дівчата – із читання. Тобто працюємо з двома гендерними стереотипами. Нерівність завжди є негативним явищем у суспільстві. Ми хочемо, щоб у різних сферах працювали представники різних гендерів, тож маємо докласти зусиль , щоб підтримати дівчат у вивченні математики, а хлопців – у навчанні читання.

У читанні, на жаль, результати знижуються вже третій цикл. Це надзвичайно гостра проблема, адже у п’ятому класі предметне навчання здебільшого побудоване на роботі з текстами підручників і посібників. Значний обсяг матеріалу з біології, географії, історії тощо ми вивчаємо за параграфами підручників. Тож, якщо зменшується читацька спроможність, то дисципліни, вивчення яких передбачає опрацювання доволі великих за обсягом текстів, буде значно складніше опановувати. Складно опрацювати розділ підручника з історії України, якщо ти не можеш запам’ятати основну його думку . Результати моніторингу засвідчують, що учнівство має труднощі з роботою з текстом оповідного типу, тож ще складніше працювати з текстом, де сюжет представлений менш яскравими засобами.

Надзвичайно корисним для читача також буде розділ про досвід освіти під час війни. Значна частка дітей (38%) засвідчують, що дуже часто почувалися спокійно і захищено, 37% – часто, однак кожен четвертий учень почувався так рідко або дуже рідко. Понад 30% четвертокласників повідомляють, що втратили зв’язок з деякими друзями через війну, 14% втратили близьку людину через війну.

Учительство наголошує на тому, що переривання уроків через повітряну тривогу значно ускладнює їхню роботу, також 18% учителів зауважили, що пригніченість, відчуття апатії дуже ускладнюють їхню роботу, 46% – швидше ускладнюють. 14% учителів погоджуються з тим, що учні їхніх класів почуваються дуже пригнічено, 64 % – частково з цим погоджуються.

Закцентую увагу на тому, що різниця відповідей щодо питання комфорту учнівства, між учнівством і вчительством є показовою. Дитина може ще не рефлексувати щодо свого стану, а відповідальний дорослий помічає негативні зміни у стані учня. Так, наприклад, у межах тестування у PISA–2022, коли вся країна потерпала від обстрілів, в анкетах підлітки повідомляли, що почуваються спокійно.

Нагадаємо, що сьогодні Український центр оцінювання якості освіти презентує звіт про результати третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти 2024 року “Навчання в кризових умовах: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи”. 

Результати дослідження будуть доступні для перегляду на сайті УЦОЯО https://testportal.gov.ua/zvity-dani-9/ після завершення презентації.

 Інфографіка – УЦЯО

Фото – Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України