Природничі знання українських четвертокласників: лише 16,6% досягли високого рівня

Лише 16,6% випускників початкової школи досягли високого порогу сформованості цієї компетентності. Про це свідчать результати Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО) у 2024 році, які презентувала директорка Українського центру якості освіти Тетяна Вакуленко у своєму інтерв’ю медіа “Нова українська школа”.

Українські четвертокласники продемонстрували помірні результати з природничо-наукової компетентності за результатами основного етапу

Відсоток учнів, які досягли визначених порогів:

• Високий (230 балів) – 16,6%;
• Середній (200 балів) – 51,3%;
• Базовий (170 балів) – 83,9%.

Як зазначають дослідники у звіті ЗЗМЯПО, наведені дані свідчать, що лише кожен шостий учень здатний успішно проводити дослідницькі практики, пов’язані з плануванням, аналізувати їх результати.

Половина учнів здатні працювати з науковою інформацією, встановлювати зв’язки в навколишньому світі, а шестеро із семи — мають базові знання про природні явища й процеси.

У той же час 16,1% четвертокласників не змогли подолати навіть базового порогу. Вони мають значні прогалини в засвоєнні матеріалу курсу “Я досліджую світ”, не спроможні встановити і пояснити взаємозв’язки між об’єктами, природними явищами і процесами, демонструють низький рівень просторового й критичного мислення.

Учні з базовим рівнем компетентності спроможні розв’язувати лише однокрокові завдання у знайомому форматі. Наприклад, у 2024 році 74% учнів змогли впоратися із завданням на визначення характеристик організмів із блоку “Юні птахолюби з Вінниччини” (категорія “Науки про життя”).

Приклад завдання, де необхідно було визначити зображення лелеки в польоті.

Менше 0,95% учасників не надали жодної відповіді, а 0,48% дали нерелевантні відповіді.

Ці результати підкреслюють необхідність подальшої підтримки вчителів і посилення фокусу на розвитку дослідницьких навичок та критичного мислення з молодшого шкільного віку.

Фото – freepik