Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про професійну освіту: що передбачають зміни

16 квітня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону “Про професійну освіту” (№13107-д), повідомляє Міністерство освіти і науки. За відповідне рішення проголосували 264 народні депутати.

Документ передбачає оновлення підходів до організації професійної освіти, а також містить положення, що викликали дискусії, зокрема в частині мовної політики.

У текст законопроєкту були внесені пропозиції, що відрізняються від первісного варіанту, який раніше схвалив Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Після першого читання очікується доопрацювання документа з урахуванням наданих пропозицій та розроблення підзаконних актів.

Серед основних положень законопроєкту:

• Фінансова та кадрова автономія. Заклади професійної освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства, що дозволить їм самостійно розпоряджатися коштами, затверджувати штатні розписи та відмовитися від тарифної сітки. Фінансування відбуватиметься не за кошторисом, а за надані послуги з підготовки фахівців.
• Наглядові ради братимуть участь у призначенні керівників, визначенні стратегії розвитку закладів та затвердженні фінансових планів. До складу рад зможуть входити роботодавці.
• Підтримка дуальної освіти. Гранти від держави чи місцевої влади для здобувачів освіти, які поєднують навчання з роботою на підприємствах. Також передбачене впровадження “студентського трудового договору”.
• Освітні програми формуватимуться спільно з бізнесом, без обов’язкового затвердження державних стандартів для кожної професії. Також планується перехід на кредитно-модульну систему навчання.
• Спрощення процедур ліцензування закладів профосвіти та скасування обов’язкової атестації.
• Законопроєкт пропонує відмовитися від абревіатур на кшталт “ПТУ” чи “ВПУ”, натомість використовуватимуться назви “професійний коледж” або “навчальний центр”. Здобувачі освіти називатимуться студентами, слухачами чи курсантами.
• Мовне питання. Законопроєкт передбачає можливість створення окремих груп з навчанням мовами національних меншин у закладах професійної освіти — за умови наявності не менш як восьми охочих. Це положення викликало критику з боку окремих депутатів і громадських організацій, які висловлюють занепокоєння щодо відповідності цих норм чинному мовному законодавству. Обговорюється також обсяг застосування державної мови в таких групах та критерії, за якими визначатимуться здобувачі освіти, що можуть навчатися мовами меншин.

Подальший розгляд законопроєкту у другому читанні має визначити остаточну редакцію норм, зокрема й тих, що стосуються мовної політики у професійній освіті.

Нагадаємо, раніше медіа “НУШ” повідомляло, що Уряд виділив 540 млн грн на проєкт “100 майстерень” у профтехах та коледжах.

Фото - МОН