Як спростити учителю дистанційне навчання?

Міністерство освіти і науки України та ПриватБанк повідомили про роботу над створенням єдиної цифрової платформи для дистанційного навчання. Ініціатива має на меті забезпечити якісний доступ до української освіти для дітей, які перебувають за кордоном або навчаються дистанційно в Україні.

Передбачається, що нова система надаватиме цифрові інструменти не тільки для учнів, але й вчителів та батьків. 

Ідея правильна, однак треба поставити запитання – наскільки доступними та зручними будуть для вчителів цифрові інструменти педагогики? Як  спростити роботу вчителя у дистанційному форматі та не створювати для педагогів додаткове непотрібне навантаження? З чого почати, якщо немає цифрової освіти, розбиралося медіа “Нова українська школа”.

За даними Інституту освітньої аналітики, на тлі прискорення темпів оновлення професійних знань, в розвинутих країнах спостерігається поширення концепції “освіта протягом життя”. Так, дослідження Інституту свідчить, що нині щорічно оновлюється близько 5% теоретичних і 20% професійних знань. На практиці це означає, що теоретичний зміт освіти оновлюється кожні два, а практичний – кожні п’ять років.

Для порівняння в аналітичному матеріалі наводяться дані різних європейських країн та Америки щодо освіти дорослого населення. Наприклад, близько 75% дорослого населення Швеції є учасниками системи неформальної освіти – фолкбіднінгу. Фолкбіднінг визначається як система освіти дорослих протягом життя та спрямований на розвиток демократичного суспільства. Ініціаторами фолкбіднінгу виступають неурядові організації на добровільних засадах.

Відтак і Україну не оминули світові тенденції, прискоривши зростання вимог до рівня компетенцій учителів. Серед численних інструментів та платформ для дистанційної освіти, які функціонують у різних регіонах країни і закладах, звичайному вчителю достатньо складно розібратися самотужки.

Як розповіла медіа “Нова українська школа” директорка Гімназії східних мов Оксана Проскура, існує велика кількість пропозицій для цифрової освіти вчителів, однак заклад освіти, який вона очолює, використовує власні напрацювання. Тим не менш, директорка зазначає, що корисним був би структурований досвід, як у стандартних умовах, за відсутності зразкових обставин, зробити дистанційну освіту якісною.

Також вона наголосила, що школи, залежно від регіону та локації, мають різні вихідні умови для організації дистанційного навчання вчителями. “Якість дистанційного навчання залежить від технічних умов, які є у закладах освіти, і залежить від вікових, мотиваційних факторів — те, як налаштовані колектив і директор, від їхніх навичок”, — зауважує Оксана Проскура.

На думку пані Оксани, різні умови закладів освіти зумовлюють й різні потреби вчителів. Тож у закладів освіти, де достатньо техніки, якісний інтернет і досвідчені вчителі, на її думку, є потреба вийти на новий рівень викладання. “Ми іноді не знаємо, що можна перейти на інший рівень організації дистанційного навчання, який допоможе зняти перевантаження вчителів. Від незнання ми робимо роботу, яку можна або взагалі не робити, або робити із меншими витратами часу”, — додає Оксана Проскура.

Зауважимо, що відповідно до положення про дистанційну форму здобуття освіти передбачається як синхронне навчання, так і асинхронне, тобто за відсутності якісного інтернет-зв’язку. Для організації освітнього процесу використовуються інтерактивні освітні платформи, електронна пошта, форуми, соціальні мережі тощо.

Однак для їхнього використання необхідні навички та відповідний рівень цифрової освіти, що є доступним не всім педагогам. Як зазначає директор київської школи №148 Іван Пікуль, дистанційне навчання у його закладі запроваджене давно, однак окреме навчання педагогів, як саме викладати у дистанційному форматі, не проводилось.

На сайті школи, як і у багатьох, зазначений розклад для онлайн-занять та ресурси, які використовуються за умов синхронного та асинхронного навчання. При цьому, за словами директора школи, педагогам бракує практичних навичок: “Ми вже давно працюємо дистанційно, однак корисними були б стислі рекомендації щодо того, які саме сайти та програми використовувати у роботі, як використовувати штучний інтелект, щоб навчити практичним навичкам, адже не всі знають, як використовувати цифрові інструменти”, — наголошує Іван Пікуль.

Начальник управління освіти Чернігівської міської ради Василь Білогура в розмові з медіа “Нова українська школа” розповів, що на базі одного з навчальних закладів міста створено цифровий освітній центр безпосередньо для вчителів. “Спочатку цифровий освітній центр відкривався з фокусом на учнів, а тепер – безпосередньо для вчителів”, — ділиться Василь Білогура. За його словами, до освітнього центру запрошують тренерів із цифрової грамотності, які навчають вчителів використовувати відповідні інструменти. Цей центр було відкрито в партнерстві з благодійним фондом savED.

Медіа “Нова українська школа” раніше знайомило читачів з ініціативою фонду savED, який розробив хендбук з покроковою інструкцією для освітніх управлінців, директорів і педагогів, як створити цифровий освітній центр у школі. У матеріалі також є посилання на електронну версію хендбуку.

Кількість цифрових платформ, які пропонують навчальні матеріали, налічує десятки. Значна більшість із них — безкоштовні. Серед платформ, до створення яких залучено Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки, — Всеукраїнська школа онлайн. Це платформа для учнів 5–11 класів і вчителів, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів у зручному цифровому форматі.

Платформа створена для того, щоб підтримати освітній процес у будь-яких умовах — під час дистанційного або змішаного навчання, а також як додатковий ресурс у класній роботі.

У розпорядженні вчителів — відеоуроки, тести, інтерактивні завдання, а також матеріали для самостійної роботи учнів з 18 основних шкільних предметів. Зміст відповідає чинним навчальним програмам і може бути використаний для підготовки до уроків або як частина навчального процесу.

Зазначимо, що якісних проєктів значно більше і у кожному регіоні працюють свої освітні платформи. Тож, надамо інформацію про ресурси, які дозволять підвищити рівень цифрової грамотності вчителів.

Так, наприклад, для освоєння цифрових інструментів можна звернутися до платформи Дія.Освіта. На платформі можна знайти матеріали для самостійного опанування, які є досить простими для засвоєння навіть для початківців.

Для початку педагоги можуть скласти тест на цифрову грамотність — Цифрограм для вчителів, який допоможе дізнатися рівень цифрової грамотності, а також визначити свої слабкі та сильні сторони. В основі цього тесту — рамки професійних компетентностей педагогічного працівника.

Нагадаємо, що раніше медіа “НУШ” розповідало про освітній серіал “Майбутні лідери ШІ” на платформі “Дія.Освіта”. Він покликаний ознайомити педагогів, батьків і школярів із основами використання штучного інтелекту.

Крім того, для освітян доступний для перегляду освітній серіал “Цифрові навички для вчителів”. У серіалі розглядаються, наприклад, такі питання, як створити добірки інтерактивних уроків з YouTube, відфільтрувавши неякісний матеріал, та створення власного плей-листу для учнів. Або, наприклад, зможе навчити користуватися хмарними сховищами, Google-документами та таблицями для спільної роботи кількох учнів, аби робота в групах не перетворювалася на хаос.

Для тих, хто хоче спробувати використовувати штучний інтелект, створено освітній серіал про використання ChatGPT, де показано загальні принципи роботи із ШІ-інструментами, а в матеріалах курса є інформація, як використовувати ChatGPT викладачам.

Заради експерименту редакція “НУШ” запитала у ChatGPT, чим саме він може допомогти вчителям. Окрім генерації планів уроків та створення дидактичних матеріалів — презентацій, тестів, вправ, кросвордів, —  чат може створювати індивідуальні плани навчання, наприклад, для дітей із особливими освітніми потребами, або адаптувати завдання для дітей із різним рівнем підготовки. Окремим пунктом ChatGPT назвав “надихаючу підтримку” — надання ідей для нестандартних уроків, інтегрованих тем та позакласних заходів, а також допомога в боротьбі з вигоранням.

Крім того, у розділі “Гайд” на платформі Дія.Освіта є матеріали для цифровізації школи за допомогою Eddy LMS — це вебзастосунок, який дозволяє зручно адмініструвати онлайн-заняття. Але застосунок все ж більше підходить для закладів, педагоги яких вже мають базові цифрові навички, адже до уроків можна додавати презентації, фото, відео, підручники, 3D-моделі. При цьому платформа дозволяє встановити терміни здачі завдань, впроваджувати тестування із функцією автоматичної оцінки, яке зменшує навантаження на педагога.

На платформі Prometheus представлений курс Медіаграмотність для освітян. На курсі можна знайти інформацію про основи авторського права в мережі, що буде корисно для тих вчителів, які вже використовують соціальні мережі у своїй роботі.

Базовий курс із розвитку цифрових навичок для освітян пропонує EdEra. У безкоштовному курсі педагоги дізнаються про цифрову компетентність у НУШ, ознайомляться із цифровими інструментами та як їх застосовувати.

Ці інструменти вчителі зможуть використовувати для тестування, збору зворотного зв’язку, проведення уроків та організації освітнього процесу. Крім того, вчителі навчаться створювати освітній контент — від окремих інфографік та презентацій до цілісного курсу, на який вчителі зазвичай витрачають багато особистого часу.

А якщо вчитель вже має базову цифрову освіту, він може освоїти такі програми, як Canva for Education — це платформа для створення інтерактивного навчального контенту, презентацій та пояснювального відео. Такі програми, як Miro та Jamboard дозволяють учням та вчителям працювати разом на одній “дошці” навіть з дому. Навчальний урок у YouTube з цих програм пропонує PythaGoraSchool.

Добірку ресурсів завершує освітній хаб міста Києва, який пропонує освітянам добірку матеріалів із цифрової грамотності.

Нагадаємо, у матеріалі про використання штучного інтелекту на сайті “НУШ” вчителька інформатики ліцею “Сихівський” (м. Львів) Оксана Пасічник зазначала, що освоєння нових технологій допоможе заощадити час, зробити уроки більш захопливими та підготувати учнів до світу, де інновації стають нормою.

Фото — freepik