Mini EdCamp у Львові: як педагогам обрати ціннісні компоненти навчання

Cфера професійного розвитку педагогів отримала новий поштовх у 2019 році, коли Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1133 . Тоді були внесені зміни, якими дозволялось педагогам самостійно обирати не тільки форми та види освітніх послуг, а й суб’єктів їхнього надання. Таким чином ця сфера за декілька років перетворилась на повноцінний конкурентоспроможний ринок.

На противагу закладів формалізованої освіти з’явилися як українські, так і міжнародні проєкти, які допомагають педагогам самостійно обрати для себе ціннісні освітні компоненти.

Медіа “Нова українська школа” раніше писало про поради для освітян, як обрати курси для підвищення кваліфікації від вчительки Рімми Максимової. А тепер у поле зору редакції потрапив освітній захід Mini EdCamp, який пройшов на початку травня у Львові. Подія зібрала понад 200 педагогів, створивши простір для натхнення та професійного зростання.

Програма події почалася з панельної дискусії досвідчених освітян та громадських діячів: української науковиці, ректорки НУ “Львівська політехніка” Наталії Шаховської, керівниці корпоративного благодійного фонду Кредобанк “Фундація Кредо” Соломії Говорухи, куратора мистецьких проектів, засновника видавництва “Артбук” Павла Гудімова, учительки-методистки, тренерки НУШ, співавторки методичних посібників з грифом МОН і переможиці національної премії Glogal Teachers Prize Ukraine Лесі Павлюк, очільниці комісії освіти і науки Львівської міської ради Вікторії Христенко та екс-міністра економічного розвитку і торгівлі України Павла Шеремети.

Глобальні виклики і мотивація

Формальною темою для панельної дискусії став “безшовний” перехід між етапами освіти — від дошкільного навчання до університету. Однак Наталія Шаховська та Павло Шеремета зачепили глибшу для української освіти тему — втрату людського капіталу через навчання за кордоном. “Ми знаємо, що і діти, і студенти виїжджають за кордон із різних причин. Інколи це рішення батьків, інколи — рішення дітей. І я розумію батьків, оскільки це питання безпеки, але ми втрачаємо свій людський капітал. І, можливо, якби ми йшли не за принципом заборони їздити [на навчання — ред.], а за принципом очолювання ситуації, ймовірно, це було б краще, тому що ті студенти, які їдуть навчатися за кордон на різні програми обміну, повертаються [в Україну — ред.] абсолютно іншими з тим багажем, який вони отримали”, — наголосила Наталія Шаховська.

За дискусійною панеллю слідував мотиваційний блок. Освітянам було представлене дослідження, яке продемонструвало різницю між позитивним мисленням та практичними кроками в поєднанні з позитивним мисленням при реалізації ідеї. Згідно даних науковців, лише позитивне мислення призводить до емоційного виснаження, у той час, як поєднання з конкретними діями дає довгострокові результати. Цю методику дослідники назвали WOOP-підхід, а організатори заходу запропонували використовувати його у навчанні.

Неформальна освіта та методики

На цьому неформальний підхід до навчання на EdCamp не завершився. Формат (Не)конференції передбачає відсутність жорстких правил і типових лекцій. Тут кожен учасник може стати спікером, а найважливіші для себе теми визначають самі вчителі, вихователі та освітні менеджери. Так, наприклад, Леся Павлюк відвідала лекцію з економіки “Сутність економічної оборони: навчання заради поновлення навичок”, яку читав Павло Шеремета. А вже у наступному блоці програми сама презентувала свої робочі методики підвищення ефективності навчання та показала вправи для активізації мислення. “Це прекрасно, що є можливість зібратися разом”, — поділилася враженнями Леся Павлюк і додала, що такі зустрічі наповнюють натхненням.

“Коли я закінчила університет, це стало великою катастрофою для мене, тому що думала — диплом отримала і я більше не буду вчитися. Але професія педагога — це про те, що треба постійно вчитися. І ми вже після закінчення університету самі організовуємо собі освіту”, — зазначає Леся Павлюк. За її словами, EdCamp став для неї неформальною освітою, яка ґрунтується на запитах суспільства і вчительства, і актуальності того, що відбувається в світі. “І мені здається, що тут зібрані найкорисніші освітні ідеї, методики чи новинки”, — розповідає Леся Павлюк.

Під час своєї лекції учителька на анатомічному слайді продемонструвала різницю між функціями, які виконують ліва і права півкулі головного мозку. “І часто, коли ми виконуємо завдання, розвиток спрямовано на одну з півкуль — на щось конкретне. Якщо ж працювати з мозком так, щоб його гармонійно розвивати, одночасно формувати нейронні зв’язки між двома півкулями головного мозку, то тоді, відповідно, з’являється хороший ґрунт. Тобто ми готуємо дітей до сприймання навчального процесу”, — пояснює Леся Павлюк.

Ще однією перевагою формату EdCamp вчителька назвала можливість відвідувати ті майстер-класи, які відповідають її інтересам, нагадавши про лекцію Павла Шеремети.

Зазначимо, що захід зібрав у складі лекторію теми, які не перетинаються одна з одною, як, наприклад, вищезгадані — ефективності навчання та економічної безпеки. І освітяни мали змогу приєднатися до того спікера, який для них є найбільш корисним. Або під час лекції змінити аудиторію, якщо тема не зовсім відповідає очікуванням слухача.

Дослідження та дані всесвітніх організацій

Рівень інформації теж варіативний — від практичних методик для вчителів, до даних економічних досліджень та інформації світового банку.

Так, наприклад, Павло Шеремета у своїй лекції порівнював економічні показники Сінгапуру, Чехії, Китаю, України та інших країн. Він звернув увагу на рівень економічної свободи у різних країнах. За даними Index of Economic Freedom у 2022 році Україна мала загальний бал 54,1, опинившись між Гвінеєю та Індією. У тому самому році росія мала трохи вищий загальний бал — 56,1. У 2024 році Україна у цьому рейтингу вже не мала повних даних, тож бал визначити неможливо.

Перше місце за рейтингом економічної свободи у 2024 році посів Сінгапур.

“Навіть наша рідна українська держава, яку ми дуже любимо і захищаємо, не дасть економічної свободи. Жодна держава свободи не дає. Її треба буде вигризати. Тому політично, ідеологічно дуже важливо впроваджувати курс підприємництва”, — зазначив Павло Шеремета.

В цьому контексті варто відзначити, що за рівнем заощаджень Україна демонструє зовсім критичні показники. Причому парадоксальним в умовах війни є те, що у 2022 року спостерігалося значне зростання цього показника.

За даними Світового банку розподіл gross capital formation (валове формування капіталу) виглядає наступним чином:

Якщо ці економічні питання розглядати з точки зору сектору освіти, то саме з цих тез про економічну свободу та рівень заощадження витікає необхідність впровадження курсу фінансової грамотності.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше публікувало поради від вчителя математики й викладача Київської школи економіки​​ Тараса Павлова, як зробити шкільний курс з фінансової грамотності корисним.

“Дуже важливо математику наблизити до фінансових питань і викладати максимально прикладні речі”, — наголошує Павло Шеремета і додає, що школа має бути інноваційним підприємницьким осередком. “Чим більше у нас буде таких місць піднесення, куди підлітки будуть приходити з оптимізмом, без страху дати неправильну відповідь, експериментувати та ризикувати і якщо вся культура школи буде побудована на цій філософії, тим ефективніше буде навчання”, — наголошує Шеремета.

Напрями і теми заходу

Загалом під час (не)конференції було проведено більше 20 лекцій, які були поділені на блоки, тож одночасно у різних аудиторіях проводилось по п’ять лекцій. Це давало змогу обрати найбільш пріоритетну інформацію. Для того, щоб мати уявлення про теми, які розкривалися під час заходу, наведемо деякі з них:

• Михайло Зарічний — про стратегії та методики адаптації учнівства і студентства до нових етапів навчання;

• Соломія Бойкович — про наступність в освіті: від гри до вибору професії;

• Артур Пройдаков — про ефективну взаємодію з учнями на уроках мови та літератури;

• Вікторія Христенко — про виховання цінностей початкової школи як основу розвитку особистості;

• Оксана Винницька-Юсипович — про важливість школи повного дня, що має починатися з початкової школи;

• Петро Сітек — про навчання без правильної відповіді як інструмент розвитку критичного мислення;

• Олена Бущак — про кар’єрне орієнтування: від раннього віку до вибору професії;

• Лариса Жеденко і Наталія Зима — про цифрову грамотність у проєкті “Аси інтернету”;

• Оксана Гурнак — про гейміфікацію як метод підвищення мотивації учнівства.

Інклюзія

Ще однією важливої темою стала інклюзія. Директорка IIF – International Inclusion Foundation, співавторка SEB - сенсорно-емоційно-поведінкового підходу Марина Крісов розповіла про SEB-підхід для кращого розуміння дітей у школі й удома.

Зазначимо, що під час лекції Марини Крісов прозвучала досить нестандартна для української освіти теза. Її виступ розпочався із запитання до присутніх освітян, що означає “інклюзія”. За варіантами відповідей послідувало узагальнення, що інклюзія являє собою наступний крок після інтеграції дитини з особливими освітніми потребами, коли ця дитина доєднується до загальної освітньої системи.

“Інклюзія – це про систему. Не про людину, не про дитину. Про систему. На івриті, наприклад, – це система об’єднання. Система об’єднання – це створення однієї системи, в якій навчаються різні діти з різними потребами. І з особливими освітніми потребами також. Ми не говоримо, що немає особливих освітніх потреб, або всі однакові. Ні. Ми говоримо, що важливо розуміти, що означає “особливі освітні потреби” і розуміти, що у нас є діти з особливими освітніми потребами. Але інклюзивний клас – це клас, де навчаються різні діти з різними потребами, з особливими освітніми потребами, і вони є частинами цього класу”, – пояснює Марина Крісов.

“Особливо, коли ми говоримо про недискримінаційний інклюзивний підхід і про потреби дітей, то дуже важливо робити це системно. І частиною системи є батьки”, – зазначила під час розмови з медіа “Нова українська школа” Марина Крісов. За її словами, EdCamp уперше додав до своєї освітньої програми батьківську сесію. “У нас системний підхід, який має декілька напрямків: з учителями проводяться великі поглиблені семінари, а також батьківські сесії на ЕдКемпі – це і є ідея системного підходу”, – наголосила Марина Крісов.

Ціннісним компонентом цієї лекції стали розгляд питання сутності відмінностей дітей з аутистичним спектром, а також класифікація дітей за їхньою сенсорною системою, тобто їхньою реакцією на зовнішні подразники і, як наслідок, – методи сприйняття ними інформації. Це розуміння потреб дитини дозволяє правильно побудувати комунікацію із нею.

Програма EdCamp включала не лише доповіді, а й практичні майстер-класи та мотиваційні панелі. Учасники заходу долучилися до розпису гільз, створення мотиваційних листівок та аромаіграшок, виготовлення брошок та розмальовування пряників.

Зазначимо, що регіональна (не)конференція у форматі EdСamp є також програмою підвищення кваліфікації, що відповідає вимогам МОН України і засвідчується відповідним сертифікатом.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше писало про цікавинки та корисності з подій EdСamp у Панютиному (Харківщина), Кривому Розі та Хмельницькому.

Фото – EdСamp