Соціально-емоційне навчання як шанс для української школи

Коли я познайомилася з програмою соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), ще будучи міністром освіти і науки, одразу зрозуміла: перед нами — найкращий міжнародний досвід, адаптований для школи.

Програма вже впроваджується у понад 144 країнах на шести континентах, перекладена 22 мовами. 250 тисяч освітян і понад 6 мільйонів учнів і учениць беруть у ній участь. Але тоді в мене виникло головне питання: як масштабувати це на всю Україну?

Суспільна думка довгий час покладала розвиток соціально-емоційних навичок винятково на родину. Школа мала давати тільки знання. Тому перші реакції на запровадження нових результатів навчання — пов’язаних не з математикою чи фізикою, а з емоціями й співпереживанням — були стриманими. Але ми розуміли: без розвитку соціально-емоційних навичок не буде ані здорового шкільного середовища, ані нового типу випускників шкіл, які здатні будувати довіру, працювати в команді, відчувати себе відповідальними за спільні результати.

Так з’явилося рішення про п’ятирічний експеримент — згідно Наказу МОН, з меморандумом з розробником програми, американським Університетом Еморі та підтримкою громадської організації “ЕдКемп Україна”. Впровадження програми пілотували в 26 школах із 23 областей України. Її супроводжували Інститут проблем виховання НАПН України та Інститут модернізації змісту освіти, а підтримували — десятки міжнародних партнерів: Громадська служба миру — GIZ Україна, ЮНІСЕФ в Україні, UNFPA, Save the Children, Education Cannot Wait, Plan International, TheirWorld та інші.

В експерименті працювало 450 учителів і понад 6 тисяч учнів. Але головне — вчителів не залишили наодинці. Було перекладено і адаптовано програму СЕЕН, створено матеріали для початкової та базової школи, розроблено практики, посібники, модельні програми, оцінювальні інструменти, тренінги, онлайн-курси, аудіо- і письмові вправи. Учительство отримало все необхідне, щоб не лише викладати, а й проживати ці навички разом з дітьми.

Понад 30 заходів із підвищення кваліфікації охопили освітян з 1100 закладів. І це не формальні семінари — СЕЕН не працює як матеріал, зачитаний з листка чи конспекту. Практики цієї програми потрібно прожити, щоби навчати інших.

І тому так важливо, що сформовано ціле освітнє середовище: є вебсторінка СЕЕН на офіційному сайті ГО “ЕдКемп Україна”, блог у медіа “Нова українська школа”, посібники для дітей, учителів, батьків, порадник “Простір стійкості” зі створення місць відпочинку та відновлення у закладах освіти.

Соціально-емоційні навички увійшли як результати навчання до Державного стандарту Нової української школи. Ми навіть маємо окрему емоційно-етичну компетентність у професійному стандарті вчителя. На папері в нас є все. Але цього недостатньо.

Адже СЕЕН досі — курс за вибором. І тепер наша спільна мета — зробити так, щоб кожна українська дитина мала змогу розвинути ці навички. Щоб це був не виняток, а норма.

І ми бачимо, що програма працює. За даними опитування за підсумками експерименту, 67% учнів вважають навички управління емоціями найважливішими, які вони здобули завдяки СЕЕН. А 64% опитаних дітей застосовують ці практики поза уроками. Діти не просто вивчають — вони живуть із цими навичками. Вони допомагають їм справлятися з реальністю війни, знижують рівень конфліктів і агресії, змінюють атмосферу в класі та громаді.

Найближчим часом ГО “ЕдКемп Україна” впроваджуватиме програму в 200 нових закладах — для 14 тисяч учнів. Але є більш амбітний план — за 10 років охопити 2 мільйони учнів і учениць у всіх зацікавлених школах України. Бо кожна дитина має право на безпечну, підтримувальну і співпереживальну школу.

І я вірю: це можливо зробити.

Лілія Гриневич, проректорка Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, міністерка освіти і науки України 2016-2019 рр.

Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.

Фото — EdCamp Ukraine