Платформа “ПОВІР”: досвід подолання освітніх втрат

Головним для подолання освітніх втрат і розривів є системна робота і комплексні рішення, які будуть враховувати міжнародний досвід. 

Що треба робити і як саме можна допомогти дітям, які інструменти дієві і яких результатів можливо досягти завдяки цим інструментам – у матеріалі медіа “Нова українська школа” про рік пілотування освітньої платформи “ПОВІР” (ПОВІР — акронім від “Подолання Освітніх Втрат І Розривів”).

Як зазначають дослідники Українського центру оцінювання якості освіти, дослідження TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study – міжнародне моніторингове дослідження якості математичної та природничої освіти) та PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study – міжнародне моніторингове дослідження прогресу в читацькій грамотності) свідчать про наявність розривів у результатах учнівства тих самих категорій на рівні 4-х та 8-х класів.

Водночас за даними  британського метадослідження Teaching and Learning Toolkit академічній успішності учнівства сприяє опанування соціально-емоційних навичок. Завдяки соціально-емоційним навичкам учень здатен розвинути позитивний шкільний дух, який спрямований на підтримку більш високого рівня залученості у навчання. 

“Коли я познайомилася з програмою соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), ще будучи міністром освіти і науки, одразу зрозуміла: перед нами — найкращий міжнародний досвід, адаптований для школи”, — зауважує екс-міністерка освіти і науки Лілія Гриневич у своїй колонці на сайті “НУШ”.

Як раніше писало медіа “Нова українська школа”, однією з цілей реформи “Нова українська школа” є розвинення соціально-емоційних навичок учнівства.

Соціально-емоційне навчання (СЕН) стало одним з ключових компонентів Української освітньої платформи “ПОВІР”. “ПОВІР” є платформою, де учнівство середніх і старших класів навчається разом з освітянами, які пройшли спеціальну підготовку, задля скорочення освітніх втрат, а потенційно — і розривів. Це один з проєктів ГО “ЕдКемп Україна”, яка налічує більше 50 тисяч освітян у своїй спільноті.

Слід зазначити, що в Україні впроваджується не одна ініціатива, яка покликана зменшити освітні розриви. Однак часто учнівство не завершує навчання, оскільки рішення про участь ухвалюють батьки, а не діти. Щоб цього уникнути, окрім СЕН, ідейні автори платформи “ПОВІР” зробили акцент на внутрішню мотивацію до навчання.

Віднайти мотивацію учням допомагає вчительська спільнота, яка долучилася до проєкту. Педагоги пройшли конкурсний відбір та програму підвищення кваліфікації, щоб краще розумітися на системі навчально-методичної співпраці.

Загалом педагогічний склад платформи за перший рік навчання налічував 119 осіб тренерського кола з предметів, 53 СЕН-педагогів та 6 методистів. При цьому для вчителів це є офіційним додатковим заробітком, а для дітей платформа є повінстю безкоштовна.

Крім того, навчальну траєкторію учнівство обирає самостійно, що також сприяє розвитку мотивації та відповідальності.

Внутрішня мотивація: від швидких перемог до глибоких знань

Як зазначив під час презентації результатів річного пілотування платформи співзасновник проєкту, заступник голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, основою педагогічної моделі “ПОВІР” є створення умов, за яких мотивація до навчання народжується зсередини, а не нав’язується ззовні. Цей підхід реалізується через систему спринтів і марафонів, а також зустрічами із СЕН-педагогами та заохочення до навчання через гейміфікацію.

• Спринти — це короткі сесії з тренерськими командами, які дозволяють учням швидко вирішувати нагальні проблеми, відчути перші успіхи і, як результат, отримати впевненість у власних силах. Цей формат допомагає подолати страх перед труднощами і створює позитивний досвід, який спонукає до подальшого навчання на марафонах.
• Марафони — це довготривала і системна робота з предметами, під час якої учні укладають “контракт” з наставником. Хоча цей контракт не має юридичної сили, він часто стає першим серйозним зобов’язанням для дитини, що допомагає сформувати відповідальність і самостійність. Несподіванкою навіть для авторів проєкту став високий рівень завершення учнями марафонів — майже 96% учнів доходять до кінця.
• Віч-на-віч: підтримка від СЕН-педагогів, яка сприяє побудові довірливих взаємин між учнем та педагогом. Це основа прогресу учня, оскільки діти можуть відчути підтримку і розвинути впевненість у власних силах. СЕН-педагоги допомагають учням долати страхи, наприклад, як це було з однією з учасниць — ученицею 11 класу школи №5 у Києві Соломією Гавриш, яка перестала боятися математики після роботи з СЕН-педагогом. “Через ковід та війну я втратила декілька років знань і коли я в 10 класі в минулому році прийшла до моєї школи, я отримала підтримку від вчителів, наздогнала усі свої знання, які я втратила за ці два роки. І я скажу,

Головна фішка спілкування з вчителями, які тебе постійно підтримують, це, по-перше, можливість мати доступ до інформації, якщо ти чогось на уроці не розумієш. А по-друге, просто звичайна людська підтримка, —

зазначила вона, розповідаючи про свій досвід використання платформи.

• Гейміфікація: мотивація через досягнення і визнання. Це не новий, але потужний інструмент мотивації, який на платформі реалізований у кілька способів:

Ачівки — цифрові наліпки, які педагоги видають учням за успіхи. За рік роботи платформи було видано понад 15 тисяч ачівок, що свідчить про високу активність і залученість учнів.

Віркоїни — внутрішня валюта платформи, яку учні заробляють за успішне подолання викликів і можуть обміняти на реальні призи або благодійні внески. За рік роботи було накопичено понад 470 тисяч віркоїнів. Як зазначають автори проєкту, більшість учнів віркоїни витратила на благодійність.

ПОВІРпедія та зіркові зустрічі також є складовими гейміфікованої структури платформи.

Результати року роботи платформи

До навчання на платформі було запрошено більше 3,5 тисячі дітей. До фактичного навчання було залучено майже 1,7 тисячі учнів. Гендерний розподіл учнівства складався з 41,3% хлопців та 58,7% дівчат. Учнів 7 класу налічувалось 38,9%, 9 класу — 36,5%, 11 класу — 24,6%. При чому заявку на марафон подала кожна друга дитина, а найбільш затребуваним предметом стала математика.

Як зазначає Сергій Колебошин, педагоги, які працювали тренерами і СЕН-педагогами, відзначають, що досвід роботи на платформі “ПОВІР” позитивно вплинув на їхній досвід роботи за основним місцем роботи. “Це, за їхніми оцінками, 4,4 бали із 5”, — констатує Сергій Колебошин.

Для того, щоб перевірити гіпотезу про те, що гейміфікація має мотивуючи складову розробники встановили критерій, згідно якого учнівство має поставити 4 з 5 зірок викладацькому колу та отримати мінімум 8 з 16 ачівок за навчання. Цей критерій було виконано, адже учнівство оцінило педагогів на 5 зірок, залишивши 94,2% позитивних відгуків, а середня кількість ачівок склала 9,2.

Слід зазначити, що частину наукової і аналітичної роботи виконував Український центр оцінювання якості освіти, який в науковий спосіб допоміг переробити матеріали, отримані під час пілотування проєкту.

Також було залучено для співпраці 111 закладів освіти із мережі шкіл-супутників. Через школи-супутники до навчання були залучені більше тисячі дітей з 15 країн, окрім України. “Це означає, що школи при правильній роботі з ними розглядають платформу як допоміжний інструмент, як партнера”, — наголосив Сергій Колебошин.

Оцінюючи соціально-емоційний розвиток за 9 критеріями програми СЕЕН, учнівство оцінило свої досягнення у середньому 3,49 балів з 4 можливих.

Для оцінки успіхів у подоланні освітніх втрат, розробники використовували вхідні і вихідні чекапи. За гіпотезою, середнє академічне надолуження мало становити принаймні 10% за предметом марафону. Команда “ПОВІР” розробила 42 діагностичні тести, які були схвалені Українським інститутом розвитку освіти.

За результатами тестування з української мови поступ за предметом склав 16,2%, а за фокусними темами — 22,7%; з математики 16,2% та 22,7% та з англійської мови 10,4% та 11,4% відповідно, що значно перевищило очікування.

В абсолютній більшості класів — це 7, 9 та 11 класи — навчання з предметів має середній або великий ефект, це означає, що діти суттєво підвищили свої результати, їх поступ є статистично значущим і вагомим.

Масштабування і вдосконалення

Попри досягнуті результати, команда “ПОВІР” планує запуск тестової версії мобільного додатку, який дозволить розширити доступ до платформи і забезпечити більшу зручність для користувачів. Так, наприклад, планується впровадити пілотування Марафонів у малих групах по 3-6 осіб. Також платформа планує додати нові дисципліни і працювати з ширшою аудиторією учнів.

Крім того у команди є намір впровадити Музичний табір — експериментальний проект разом з американською ініціативою Musedics, який об’єднає освіту і мистецтво для ще глибшого залучення дітей.

“Ми апробуємо волонтерство, як інструмент залучення учнівства старших класів на “ПОВІР”, не в якості реципієнтів освітніх послуг, а в якості надавачів цих послуг для молодших дітей. І за результатами чотирьох основних і експериментальної хвилі ми опублікуємо докладну аналітичну довідку і сформуємо вже наші плани на масштабування на 2025 і 2026 роки”, — зазначив Сергій Колебошин.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше публікувало матеріал про презентацію результатів міжнародного дослідження ДоСЕН-2023 і платформи з надолуження освітніх втрат “ПОВІР”.

Фото — сайт “ПОВІР”