Реформа старшої школи: як навчатимуться учні з 2027 року — МОН пояснює

З 1 вересня 2027 року в Україні стартує новий етап реформи “Нова українська школа” — змінюється підхід до старшої школи. Учні зможуть самостійно обирати профіль навчання та формувати власну освітню траєкторію. Це дасть змогу готуватись до майбутньої професії або вступу до університету ще у школі.

Що зміниться після 9 класу?

Після завершення базової школи учні зможуть обрати один із двох напрямів:

• вступ до академічного ліцею, де навчатимуться за профілем і готуватимуться до університету;
• вступ до професійного або фахового коледжу, щоб паралельно здобути загальну середню освіту й професію.

У ліцеях учні зможуть обирати як профіль (наприклад, математичний, філологічний, природничий), так і окремі предмети — як у межах профілю, так і поза ним. Такий вибір дозволяє краще враховувати інтереси та плани на майбутнє.

Як працюватимуть академічні ліцеї?

Навчання у 10–12 класах відбуватиметься в окремих закладах освіти — академічних ліцеях. Це потрібно, щоб:

• краще врахувати психологічні й освітні потреби старшокласників;
• організувати освітній процес за модульним принципом — деякі предмети вивчатимуться протягом кількох місяців, а не всього навчального року;
• створювати змінні навчальні групи замість традиційних класів, щоб учні могли навчатися з різними однолітками;
• забезпечити ширший вибір предметів і курсів завдяки можливості формувати багато навчальних груп.

Чи буде у всіх ліцеях великий вибір предметів?

Широкий вибір профілів і курсів можливий там, де у 10–12 класах навчається достатньо учнів. Саме тому такі класи планують об’єднувати в окремих, добре обладнаних закладах освіти.

А якщо учень помилиться з вибором профілю?

У 10 класі учні проходитимуть адаптаційний період. Якщо після цього року стане зрозуміло, що обраний профіль не підходить, його можна буде змінити на 11–12 класи. Це знижує тиск на школярів і дає більше свободи для усвідомленого вибору.

Як учні добиратимуться до ліцеїв?

Ліцеї не матимуть закріпленої території обслуговування — кожен зможе обрати той заклад, який найкраще підходить за профілем. При цьому планування мережі ліцеїв передбачає зручну доступність:

• більшість закладів розміщуватимуться на відстані 10–20 км;
• максимально допустима відстань — до 30 км;
• підвезення організовуватиме та оплачуватиме місцева влада;
• якщо відстань буде більшою, при ліцеях створюватимуть пансіони.

Що буде з рештою шкіл?

Школи, у яких залишаться лише 1–4, 5–9 або 1–9 класи, продовжать роботу. Початкову школу й надалі зберігатимуть максимально наближеною до місця проживання учнів.

Чому ця реформа потрібна саме зараз?

Реформа старшої школи — частина “Нової української школи”, що діє з 2018 року. Вона не буде скасована після завершення війни, адже закріплена в законодавстві. Наразі зміни вже впроваджені в початковій школі та тривають у 5–7 класах.

Причини змін:

1. Нерівний доступ до якісної освіти

За даними дослідження PISA–2022, різниця в якості освіти між учнями з міст і сіл становить:

• майже 5 років — у читанні;
• понад 4,5 року — у математиці;
• майже 4 роки — у природничих науках.

2. Зміни на ринку праці

З’являються нові професії, до наявних — змінюються вимоги. Школа має підготувати учня до життя у світі, що швидко змінюється.

3. Освітній процес потребує оновлення

Підходи до навчання, програми та технічне оснащення мають відповідати сучасним умовам і бути гнучкими до потреб учнів.

Опитування КМІС, проведене на запит МОН і проєкту DECIDE, показало:

• 63% старшокласників хочуть обирати предмети самостійно;
• 67% — прагнуть набувати практичних навичок, які знадобляться в житті.

Час обирати, що вчити. Щоб потім обрати, ким стати.

Нагадаємо, медіа “НУШ” повідомляло, що з 1 вересня стартує пілотування реформи старшої школи в 30 ліцеях.

Фото — МОН