Освітяни мають високий та вищий за середній рівень медіаграмотності, - дослідження “Детектор Медіа”

Більшість працівників освіти мають високий або вищий за середній рівень медіаграмотності. І цей показник навіть кращий, ніж загалом серед українців віком 18-65 років.

Такі результати масштабного дослідження, яке провів “Детектор медіа” у співпраці з UNESCO за підтримки уряду Японії. У вівторок, 10 червня, в Kyiv Media Hub відбулася презентація проєкту, який торкався не тільки освітян, а і представників органів державної влади й місцевого самоврядування, а також медійників.

Ось основні кількісні показники, які стосуються працівників освіти:

• Практично всі опитані працівники сфери освіти (93%) мають вищий за середній або високий рівень медіаграмотності: відповідно 77% і 16%; лише 7% демонструють низький або нижчий за середній рівень. Серед українців віком 18–65 років ці показники суттєво нижчі: лише 7% загальної аудиторії мають високий індекс медіаграмотності, тоді як 28% — низький або нижчий за середній.
•  Загальний рівень медіаграмотності вищий серед молодшої категорії освітян (віком 18–25 років) порівняно зі старшими віковими групами (особливо 46–55 років): відповідно 26% та 15%.
•  Кожен другий освітянин (51%) має високий рівень чутливості до спотвореного контенту (дезінформації, маніпуляцій, замовних матеріалів тощо), що суттєво перевищує показник серед загальної української аудиторії (31%).
•  Освітяни є більш компетентними за загальне населення в розумінні ролі медіа в суспільстві, їхньої місії, впливу на свідомість, цінності та поведінку аудиторії (41% проти 27% з високим рівнем відповідно); а також у володінні навичками користування цифровими медіа, безпеки в інтернеті, створенні та розповсюдженні власного контенту, використанні штучного інтелекту (68% проти 48% з високим або вищим за середній рівнем відповідно).
• Лише 16% опитаних освітян ніколи не перевіряють достовірність інформації, тоді як серед загальної української аудиторії цей показник становить 37%.
• Всі опитані освітяни (99%) щодня користуються інтернетом. А 95% використовують онлайн-джерела для підготовки уроків / лекцій: 72% — майже завжди, 23% — досить часто.
• Майже дві третини освітян (63%) використовують більше трьох джерел, включаючи онлайн джерела, під час підготовки до освітніх заходів.
• На відміну від загальної української аудиторії, освітяни краще розуміють, яким джерелам інформації можна довіряти, а яким ні. Половина освітян вважає надійним контент, що містить посилання на інформацію від офіційних органів влади України, а також офіційні заяви ЗМІ на урядових вебсайтах (відповідно 52% і 50%).
• 43% освітян використовують штучний інтелект під час підготовки уроків / лекцій; 40% не використовують ці технології з різних причин: відсутність потреби, недовіра або недостатні навички. Лише 1% ніколи не чули про ШІ.
• 55% дозволяють учням / студентам користуватися інтернетом під час занять, а 31% не забороняють використання штучного інтелекту.
• Двоє з трьох освітян (66%) зазначили, що в їхньому навчальному закладі проводяться уроки медіаграмотності або медіаосвіти. Майже кожен другий (47%) освітянин повідомив, що дає учням завдання аналізувати достовірність інформації з різних джерел.
• 37% освітян відвідували курси або тренінги з підвищення медіаграмотності, тоді як серед загальної української аудиторії віком 18–65 років цей показник становить лише 7%. Водночас 15% освітян ніколи не чули про такі заходи. Напрями підвищення медіакомпетентності

Це перше в Україні дослідження, здійснене за методикою “Індекс медіаграмотності українців”, яке охопило одразу три професійні цільові аудиторії. Методологія дозволила виявити не лише загальний рівень медіа- та інформаційної грамотності в кожній із груп, а й конкретні потреби, бар’єри та виклики, що стоять на шляху до розвитку критичного мислення й свідомого споживання інформації.

“Освітяни — це дуже важлива цільова група. Від того, наскільки вони самі здатні розпізнавати дезінформацію, залежить, чи навчать вони цьому наших дітей. Під час наступних досліджень я сподіваюся, що нам вдасться залучити до співпраці Міністерство освіти та інші державні органи”, — наголосила Наталія Лигачова, голова ГО “Детектор медіа”.

Нагадаємо, що Мінкульт підготував збірник корисних матеріалів про медіаграмотність, медіа НУШ розповідало про це.

Фото - ГО “Дедектор Медіа”