Усе менше підлітків у світі почуваються частиною шкільної спільноти. Такий висновок випливає з аналізу результатів міжнародного дослідження PISA, проведеного в 2003, 2012 та 2015 роках. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), за 12 років частка учнівства, яке повідомило про почуття відчуження в школі, в середньому по 30 країнах ОЕСР зросла на 10 відсоткових пунктів — з 7% до 17%. Більше можна дізнатися з перекладу чергового мінізвіту за результатами PISA-2015.

Підлітки частіше почуваються самотніми та небажаними

За період з 2003 до 2015 року збільшилася частка учнів, які почуваються незручно або “не на своєму місці” в школі, а також тих, хто зізнається у самотності. У більшості країн ОЕСР відбулося також зниження відсотка підлітків, які легко знаходять друзів, відчувають, що подобаються іншим учням, або мають загальне почуття приналежності до закладу освіти.

Цей тренд має прямий вплив на добробут підлітків: учні, які почуваються аутсайдерами, у середньому втричі частіше незадоволені своїм життям, а їхні результати з природничо-наукових дисциплін нижчі на 22 бали, ніж у тих, хто відчуває себе частиною шкільної спільноти.

Вплив цифрового спілкування та соціальних мереж

Дослідники припускають, що одним з факторів ослаблення соціальних зв’язків у школі є зростання популярності цифрового спілкування. Онлайн-дружба та активність у соцмережах дедалі частіше замінюють підліткам живе спілкування. Хоча онлайн-спільноти можуть забезпечити відчуття залученості, вони не завжди дають такий самий рівень емоційної підтримки, як офлайн-взаємодія в класі чи на шкільному подвір’ї.

Уразливі підлітки особливо чутливі до цифрового середовища: час, проведений у мережі, може посилювати почуття ізоляції та страху бути виключеним.

Імміграційний контекст і винятки з тенденції

У деяких європейських країнах зниження відчуття приналежності частково пов’язують зі зростанням частки учнів з іммігрантським походженням. Саме ця група частіше за інших повідомляє про відчуження в школі. Водночас в Австралії зафіксовано протилежну ситуацію — учні-іммігранти почуваються більш інтегрованими, ніж місцеві.

Загальна тенденція до послаблення приналежності стосується не лише учнів з іммігрантських родин. У більшості країн ОЕСР зниження соціальної залученості зафіксоване й серед тих, хто народився в цих державах.

Чому це важливо?

Почуття приналежності до школи — важливий фактор не лише для психологічного комфорту, а й для академічної успішності. Підлітки, які відчувають себе частиною шкільної спільноти, зазвичай більш мотивовані до навчання, демонструють кращі результати та мають вищу задоволеність життям.

Що можуть зробити школи?

Для запобігання соціальній ізоляції підлітків школи мають впроваджувати системні підходи до виявлення учнів із ризиком виключення з колективу та налагодження зв’язків між усіма учасниками освітнього процесу. Це можуть бути як індивідуальні програми підтримки, так і загальношкільні ініціативи, що сприяють розвитку довіри, поваги та взаємодії між учнями, учителями та батьками.

Найближчим часом очікується публікація результатів PISA-2018, які мають показати, чи продовжується негативна тенденція та що могло її зумовити. В умовах цифрової епохи освіта має не лише передавати знання, а й зберігати функцію живої спільноти, у якій кожен підліток відчуває себе важливим і прийнятим.

Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, як знайомство батьків із друзями їхніх дітей впливає на успішність та рівень булінгу у школі: результати дослідження PISA.

Фото – PISA Ukraine