В українських школах все менше дітей: війна спричинила виїзд за кордон не лише хлопців, але й дівчат - дослідження

В українських школах стрімко зменшується кількість учнів. За останні роки країну залишили сотні тисяч дітей шкільного віку. Більшість із них не планують повертатися — навіть після завершення війни. І якщо раніше йшлося переважно про виїзд 17-річних хлопців, які таким чином намагалися уникнути мобілізації, то нині серед тих, хто не бачить свого майбутнього в Україні, дедалі більше і дівчат. Про це пише NGL.media.

За інформацією Міносвіти, станом на 2024 рік за кордоном навчаються щонайменше 9,3% українських школярів — це приблизно 345 тисяч дітей. Але ці цифри не враховують тих, хто повністю втратив зв’язок з українською системою освіти. За оцінками ЮНЕСКО, за межами України може перебувати до 720 тисяч школярів, тобто майже кожен п’ятий учень.

Частина дітей навчається у двох школах одночасно — за місцем перебування і дистанційно в українській. Так вчиняють, наприклад, родини Журавльових у Німеччині та Шпак в Ірландії. Але є й ті, хто обирає залишитися виключно в іноземній освітній системі. Як каже Інна В. з Хмельниччини, яка з трьома дітьми нині мешкає у Польщі: “Не хочу ризикувати життям дітей. Вони самі бояться повертатись — пам’ятають вибухи”.

Дослідження RAI for Ukraine показує, що у 2022 році кожен десятий випускник складав НМТ за кордоном, а ще третина взагалі не реєструвалася на тестування, необхідне для вступу до українських вишів. І навіть ті, хто здає НМТ, часто не планують залишатися в Україні.

“Ми бачимо, що виїжджають не лише хлопці, які хочуть перетнути кордон до 18 років. Відтік іде і серед дівчат. Серед випускників ця різниця вже сягає 10%”, — коментує Тетяна Захарченко з Українського католицького університету.

Причини — очевидні: безпекова ситуація, обмеження з виїздом, відсутність офлайн-освіти в Україні, економічна невизначеність. А ще — переконання, що європейська освіта якісніша.

“Десять років тому до європейських вишів їхали за кар’єрою. Зараз — просто тікають, іноді вступають навіть у посередні заклади. Це тривожний сигнал”, — вважає засновник Unicorn School Володимир Страшко.

У 2024 році в українські університети вступило лише 197 тисяч студентів — найменше за дев’ять років. Університети намагаються втримати абітурієнтів: Київська школа економіки пропонує гранти та компенсацію проживання для тих, хто повертається в Україну. Але цього замало.

Загальна кількість школярів у країні знизилася до 3,74 млн — найменше за останні 30 років. Якщо тенденція не зміниться, країну чекає не лише демографічна криза, а й брак кваліфікованих фахівців у майбутньому.

“Після війни Україна має активно працювати над поверненням молоді. Можна вивчити досвід Балкан, де людям показували, що на них чекає вдома: житло, робота, освіта. Це має бути зважена державна політика”, — вважає соціолог Олексій Позняк.

Варто звернути увагу, що дослідження, про яке пише джерело, подекуди є маніпулятивним і не підтверджується фактами. Наприклад, одна із респонденток пише, що її донька “з гарними балами” не потрапила на бюджетне місце, бо “за все треба платити”. Але респондентка не пише, які саме ці “гарні бали” - і кому саме і за що вона мали би “заплатити”. Вочевидь, що якби бали були дійсно гарні, дівчина мала всі можливості навчатися на бюджеті, але була підготовлена гірше, ніж її ровесники, які отримали це право.

Нагадаємо, медіа “НУШ” оприлюднювало думку директорки Інституту демографії Елли Лібанової про важливі тенденції в освіті, пов’язані із демографічною ситуацією

Ілюстрація згенерована ШІ