Теми статті: конкурс, освітнім управлінцям
8 Липня 2025
Чинне законодавство прямо говорить: конкурси на посади керівників закладів освіти мають проводитися за участі представників громадськості. Але на практиці це часто лише красива вивіска, за якою ховається банальне ігнорування і закону і самої ідеї участі громадянського суспільства.
Я хочу поділитися нашим досвідом у Житомирі, де вже не перший рік ми стикаємося з цією проблемою.
Ще з березня 2020 року на рівні закону було внесено важливу зміну: до складу конкурсних комісій мають входити в рівних пропорціях депутати місцевої ради, державні службовці та представники інститутів громадянського суспільства. Зверну увагу, що участь працівників органів виконавчої влади, наприклад, департаменту освіти, у складі таких комісій не передбачена законом. (ч. 4 ст. 39 Закону України “Про повну загальну середню освіту”)
Представляти інтереси громадськості можуть громадські організації, профспілки, професійні об’єднання педагогів, а також окремі експерти у сфері освіти. Здавалося б, прозорий і справедливий механізм.
У вересні 2020 року Житомирська міська рада внесла зміни до свого Положення про конкурс. Тепер комісія має складатися з дев’яти осіб, тобто три місця призначені для представників громадськості. Ми як громадське об’єднання, яке працює у сфері освіти, маємо повне право претендувати на одне з них.
Але реальність виявилася іншою. У міському Положенні про конкурс закріпили два “постійні” місця — для представника міської профспілки педагогічних працівників та працівника департаменту освіти. Тобто дві з трьох позицій від громадськості від самого початку зайняті “своїми” для місцевих чиновників людьми.
Наприклад, у конкурсах на посади директорів ліцеїв № 22 і № 25 (2021 рік) і ліцеїв № 27 і № 30 (2024 рік) у комісіях працювали голова профспілки Тамара Чугаєвська та працівниця департаменту освіти Ольга Єрмакова.
Особливо цинічним виглядає те, як працівника департаменту освіти записали у міському положенні як “фахівця”, ніби він представляє громадянське суспільство. Фактично змінили сенс норми закону — у тексті закону пересунули дужку, винесли “фахівця” із списку інститутів громадянського суспільства. Ця підробка змісту норми закону призвела до легалізації участі чиновника в комісії під виглядом громадськості.
Таким чином із трьох місць для громадськості вільним залишається одне — але навіть тут немає прозорих правил.
Закон вимагає, щоб місцеве Положення про конкурс визначало порядок формування комісії. У Житомирі цей порядок виглядає так: “Міський голова формує і затверджує склад комісії”. І хоча Положення передбачає оголошення конкурсу, а після цього - публічне формування комісії, у нас це відбувається навпаки.
Ми бачимо, як заздалегідь і кулуарно визначають потрібних людей. У 2021 році до складу комісій увійшли директорка ліцею № 19 Лариса Білоконь та завідувачка садочку № 39 Галина Шиманська, які представляють “свої” громадські організації. У 2024 році — завідувачка садочку № 73 Світлана Остапчук, голова ГО “Освітяни Житомира”.
Формально вони мають право на участь. Проблема не в їх особах, а в тому, як це відбувається: без відкритого вибору між громадськими організаціями.
У 2021 році ми зрозуміли, що комісії формують до публічного оголошення конкурсу. Тому в 2024 році завчасно подали заяву про включення нашого представника до складу комісій закладів, де були відкриті вакансії на посаду керівника. Міська рада нам відмовила, пояснивши, що їм не підходить форма написання заяви. Хоча вимог до форми заяви не встановлено.
Ми подали позов до адміністративного суду. У суді доводили, що коли на одне місце претендують два об’єднання, влада зобов’язана провести публічний відбір. Але суд вирішив, що міська рада діяла “згідно із Положенням”, а законом не заборонено затверджувати склад комісії ще до оприлюднення оголошення про конкурс.
Результат такий: навіть якщо громадська організація подає заявку вчасно, це не гарантує їй не тільки участі в роботі комісії, а й навіть участі у відборі для цього. Бо влада заздалегідь підбирає для участі в роботі комісій лояльних людей.
Свіжий приклад — конкурс на посаду директора ліцею № 34, оголошений у липні 2025 року. Попри зареєстровані ще з березня наші заяви, комісію знову сформували без будь-якої процедури відбору, включивши тих самих людей: Тамару Чугаєвську, Ольгу Єрмакову і Світлану Остапчук.
Тамара Чугаєвська очолює профспілку 15 років, Ольга Єрмакова і Світлана Остапчук призначені на свої посади департаментом освіти. Чи можуть вони бути незалежними у прийнятті рішень - питання риторичне.
Які ми бачимо шляхи виходу?
Без прозорості та рівного доступу до участі в конкурсах для всіх громадських організацій говорити про справжню реформу у сфері управління освітою безглуздо. То ж ми продовжуємо роботу в цьому напрямку - освіта має бути в законному руслі.
Наталія Слободянюк, Правозахисна громадська спілка “Освіту — в законне русло”
Матеріали, які розміщуються у рубриці “Погляд”, відображають особисту позицію автора. Думки і оцінки, які висловлені автором у цій рубриці, не обов’язково поділяються редакцією медіа “Нова українська школа”. У випадку, якщо в авторській публікації згадуються конкретні установи чи особи, медіа “Нова українська школа” готове надати їм можливість висловити свою позицію.
Фото - сторінка автора у Фейсбуці
Фото - freepik
Обговорення