14 657
0
Під час поїздки на Тернопільщину заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків пояснив, як відбуватиметься реорганізація та оптимізація шкіл у сільській місцевості. За його словами, Міністерство не має повноважень закривати навчальні заклади — це виключно компетенція територіальних громад, передає Суспільне Тернопіль.
“Міністерство в жодному випадку не зобов’язує закривати школу. Рішення в будь-якому випадку за територіальними громадами”, — наголосив він.
Сташків підкреслив: навіть у селах, де кількість учнів постійно зменшується або їх немає, заклади не обов’язково мають закриватися. Вони можуть бути реорганізовані — наприклад, змінити формат чи функціонування.
Початкові школи (1–4 класи) мають залишатися максимально наближеними до місця проживання дітей. Навіть якщо учнів у них небагато, навчання можна організувати у класах-комплектах, зведених класах чи інших формах. Міністерство підтримує такі формати.
Для базової школи (5–9 класи) потрібна більша кількість учнів, оскільки на цьому етапі починається викладання предметів природничого циклу — фізики, хімії, біології — що вимагає лабораторій та відповідного обладнання. Якщо громада готова інвестувати у створення таких умов — школа може продовжувати працювати.
“Засновником закладів освіти є не МОН і не обласні адміністрації, а територіальні громади. Якщо вони готові інвестувати — школа працює”, — зазначив заступник міністра.
Він додав, що МОН не змушує громади закривати чи укрупнювати заклади, але стимулює створення опорних шкіл — коли учнів 5–9 (а іноді й 1–4) класів підвозять до більшої школи з кількох сіл. Такі рішення теж приймаються на місцях.
Для підтримки цього процесу держава фінансує закупівлю шкільних автобусів. У 2024 році на це виділено майже 2 мільярди гривень — придбано понад 600 автобусів. Торік сума становила 1,5 мільярда — тоді закупили майже 500 автобусів.
Окремо Сташків зупинився на реформі старшої профільної школи (10–12 класи), яку планують запровадити з 2027 року. За новою моделлю учні зможуть обирати предмети для поглибленого вивчення у великих ліцеях із кількома паралельними класами.
“Зараз у типовому сільському ліцеї один десятий і один одинадцятий клас. Учні не мають можливості вибору — є лише один розклад. А профільна освіта передбачає, що дитина сама визначає, що хоче вивчати поглиблено — наприклад, інформатику чи англійську”, — пояснив він.
Водночас заступник міністра наголосив: реформа ще не запущена, оскільки відповідний законопроєкт Верховна Рада ще не ухвалила. Після цього МОН зможе детальніше говорити про формат профільних ліцеїв.
Нагадаємо, медіа “НУШ” писало, що МОН перегляне рішення про закриття прифронтових шкіл і скорочення вчителів.
Фото – Суспільне Тернопіль
Обговорення