Теми статті: директорам, дистанційна освіта, освітнім управлінцям
15 Липня 2025
3 576
0
З 1 вересня дистанційна освіта в Україні змінюється. МОН оновило чинні правила. Основні зміни стосуються дітей, які навчаються в дистанційних українських школах за кордоном. Тепер ці діти мають можливість вивчати не всі предмети з програми української школи, а лише 7 з них. Проте з таким підходом погоджуються не всі вчителі, які працюють в дистанційних школах.
“Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 р. № 1112 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” та Проєкт наказу “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів МОН щодо забезпечення здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану” обмежують з 1 вересня 2025 року права учнів, які знаходяться за кордоном, навчатися за повною освітньою програмою дистанційно, що суперечить Конституції та законам України.
Ці документи не враховують низку критичних аспектів, зокрема, особливості навчання українських дітей з тимчасово окупованих територій, які мешкають за кордоном: значна частина з них змушена навчатися в інтеграційних класах або навіть у класах нижчого рівня, що не передбачено українською системою освіти. До того ж навчальні програми закордонних шкіл не відповідають Державним стандартам освіти в Україні, освітні програми України та інших країн не синхронізовані”, - стверджують директори дистанційних шкіл Маріуполя, що об’єдналися для колективного звернення до депутата Верховної Ради Сергія Магери.
В своєму зверненні вчителі зазначають два моменти, які, на їхню думку, порушують права педагогів та дітей.
“Проблеми, зазначені вище, стосуються всіх шкіл, переміщених з окупованих та прифронтових територій, які працюють за Державними стандартами України, - йдеться у зверненні до депутата. - Вже з 1 вересня 2025 року велика кількість вчителів, працюючих у цих школах, втратять роботу, а тисячі українських дітей — можливість продовжити навчання за повною освітньою програмою”.
В муніципалітетах тимчасово окупованих міст вважають, що найголовніше зараз для них - зберегти кадровий резерв педагогів, для того щоб мати можливість відновити роботу шкіл після деокупації українських міст.
“Ми, звичайно, будемо користуватися тими можливостями, які надає нам МОН, щодо збереження кадрового складу шкіл. Будемо розвивати патронатну освіту для дітей на окупованих територіях, хтось долучиться до кадрового резерву, який створює МОН. Але все ж такий ми вважаємо, що дуже важливо зберегти можливість батькам вільно обирати форму навчання для своїх дітей”, - в коментарі для НУШ пояснив ситуацію начальник департаменту освіти Маріупольської міської ради Володимир Курський.
За його словами, попередні розмови з батьками учнів дистанційних маріупольських шкіл підтвердили: родини зацікавлені у повноцінному навчанні своїх дітей за українськими освітніми програмами.
“Ми в наших дистанційних школах спеціально починаємо навчання о 15.00, для того щоб діти могли повернутися з тих шкіл, де вони навчаються за кордоном.
Наші учні демонструють високі результати у навчанні. В середньому 60% дітей мають результати вище середнього рівня. І ми зацікавлені в тому, щоб це зберегти”, - резюмує Володимир Курський.
Заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова детально пояснила, чому МОН вимушений був запроваджувати українознавчий компонент для навчання дітей за кордоном.
Під час пресконференції в Українському Медіа Центрі вона розповіла, що українські діти, навчаючись одночасно в двох школах, локальній та українській, мають непосильне навантаження. Вони вимушені вчитися зранку до вечора. Часто таке навчання стає формальним через те, що дітям важко витримувати такий тиск.
Саме тому МОН і почало розробляти такий формат навчання, який дозволяв би українським дітям зберігати свій зв’язок з Україною, не втрачати мову, з одного боку, а з іншого - вчитися в школах тих країн, які приймають українських біженців.
Українознавчий компонент для навчання дітей за кордоном існує з 2023 року. Але він не користується поки що великою популярністю, зазначила заступниця міністра. Тому курс постійно тестується, оновлюється, покращується, адаптується до потреб дітей. За словами Надії Кузмичової, зараз робиться своєрідний апгрейд цього курсу.
Крім того, оновлюється типова освітня програма для 9-11 класу, де додаються години на ті предмети, які необхідні дитині для підготовки на НМТ.
“Це має зробити більш привабливим українознавчий компонент, тому що він позбавляє дитину подвійного навантаження, враховує особливості розкладу для дитини за кордоном і надає можливість, перебуваючи в іншій країні і навчаючись там, готуватися до Національного мультипредметного тесту”, - пояснила Надія Кузьмичова.
Тож не виключено, що освітяни, залучені до роботи дистанційних шкіл, занепокоєні передчасно.
Депутат Сергій Магера, до якого звернулися по допомогу директори дистанційних шкіл, переконаний, що наказ 1112 МОН треба скасувати, і скерував відповідне депутатське звернення очільнику уряду. Станом на зараз він отримав офіційну відповідь від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Народний депутат, який вважає ці рішення МОН дискримінаційними, повідомив медіа НУШ, що прем’єр-міністр дав доручення розглянути його депутатське звернення.
“До розгляду залучені міністр освіти Оксен Лісовий, віцепремʼєрка Ольга Стефанішина та голова Донецької ОДА Вадим Філашкін”, - уточнив пан Магера.
Нагадаємо, медіа НУШ розповідало про запуск Міністерством освіти єдиної платформи українознавчого компоненту для дітей за кордоном
Фото - halfpoint
Обговорення