Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

НМТ - не самоціль, але став культом

НМТ – не ціль і не культ. Але, фактично, став таким. До речі, десь поруч і культ оцінки.

На жаль, НМТ як процедура викликає у багатьох випускників та їх батьків сильну електризацію. Але тестування саме по собі – це один із інструментів перевірити на виході зі школи базові (окремі і не всі) знання і важливий інструмент для вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Зараз бачу велику кількість пропозицій у соцмережах для підготовки до НМТ.

У мене є запитання до випускників: якщо ви можете зібратися із силами і замотивувати себе пройти ВЕСЬ курс шкільної програми за один рік (здебільшого), то чому ви не починаєте робити це раніше, хоча б з 8 класу? Хіба не простіше системно навчатися протягом 4-5 років, аніж гнати все за рік і сподіватися, що вийде зазубрити і запам’ятати всі алгоритми за такий короткий час?

Очевидно, що коли на підготовку лишається один рік, то решта шкільних предметів стають “неважливими”. А якщо випускник навчається ще і з репетитором, то і школа в принципі “неважлива”, навіть і з оцінками. Бо виходить, що середній бал свідоцтва майже нічого не вирішує, зовсім малий коефіцієнт. Це наслідок того, що оцінки у школі аж надто необʼєктивні, як у бік завищення, так і заниження. Тому ці факти створюють умови, коли сама школа як така у сьогоднішніх реаліях не сильно і потрібна, хіба що для соціалізації.

Що робить школа у відповідь на цю проблему? Школа “звужує” предмети та матеріал до того, що прямо стосується тесту. Все, що поза форматом – ігнорується або подається поверхнево. 

Саме тому зміни у 10-11 класах дуже на часі, а реформа профільної середньої освіти дійсно потрібна. 

Так, додається 12 клас, і є шанс, що старші класи у школі будуть дійсно про майбутнє професійне самовизначення, а не лише про НМТ. 

Підготовка до тестів має ризики, на які часто не зважають у погоні за балами НМТ.

І ці бали далеко не завжди високі, “аби поріг пройти”. Це призводить до втрати широти знань і комплексного розвитку. Фокус на результатах тесту часто викликає підвищену тривожність, страх помилитися, що погіршує психологічний стан і може знизити ефективність навчання. Знання стають вузькими і короткочасними, до моменту іспиту. 

Втрачається інтерес до навчання, бо воно зводиться до тренування “на результат”, учні втрачають внутрішню мотивацію і цікавість до предметів, бо вони сприймаються як “нудні” чи “корисні лише для оцінок”. 

Як наслідок, учні погано адаптуються в реальних ситуаціях, де завдання не мають готових відповідей. А в університети приходять студенти, які не здатні навчатися, бо ключових навичок “навчитися вчитися” і власні стратегії навчання у школі не були сформовані, а вміти знаходити правильні відповіді на тести із обмеженим переліком тем – це аж занадто мало, щоб успішно здобувати вищу освіту. Але це ще не все. Тести не вимірюють навички критичного мислення, емоційного інтелекту, творчості, комунікації – саме цих компетенцій часто бракує в реальному житті та роботі.Тому сьогодні ми говоримо про важливість компетентнісного навчання, коли головним результатом є не просто знання, а вміння застосовувати їх у реальних ситуаціях, разом з необхідними навичками, цінностями та досвідом.

Я не закликаю відміняти НМТ - це важливий інструмент оцінки. Проте я є амбасадоркою системного, комплексного навчання, де тест - лише один із елементів великої освітньої картини. 

НМТ має бути інструментом, а не сенсом навчання

Якщо учень розуміє предмет і вміє застосовувати знання, скласти тест для нього - це лише справа техніки. Не треба відмовлятися від НМТ, але й не слід робити з нього культ. Баланс важливий в усьому, і в школі також: тестування є важливою, але не домінуючою частиною освітнього процесу.

Цінність якісної освіти у суспільстві нарешті має перестати ігноруватися. Адже у дорослому житті ми не шукаємо людей для спілкування і роботи, які просто знають відповіді на тести.

Інна Дьоміна, засновниця та директорка ліцею “Домініон”, PhD з публічного управління та адміністрування, вчителька вищої категорії біології, хімії та інтегрованих курсів з природничих наук

Фото: Facebook авторки

Матеріали за темою

Обговорення