Модель кар’єрного зростання та принцип “Гроші ходять за вчителем”. Що це означає на практиці

З нового календарного року Міністерство освіти та науки запроваджує нову модель фінансування системи підвищення кваліфікації - “Гроші ходять за вчителем”. Вона базується на дослідженні, яку провела робоча група, створена МОН для розробки нової стратегії кар’єрного зростання українського вчительства.

Що це означає на практиці, розповідаємо.

Вертикальна структура більше не працює

Наразі в Україні діє вертикальна структура кар’єрного зростання вчительства. Вона виглядає як шлях від вчителя-початківця до вчителя вищої категорії.

На цьому шляху перехід від початківця до вчителя є обов’язковим. А ось подальші шаблі кар’єрного зростання залежать від сертифікації.

За результатами дослідження робочої групи МОН, в яку увійшли вчителі-практики, представники закладів вищої освіти та громадського сектору, значна частина вчительства незадоволена рівнем сертифікації.

Але є ще одна проблема, чому вертикальна структура кар’єрного зростання погано працює. За даними проректорки Харківського національного університету імені Каразіна, експертки Проєктного офісу впровадження Нової української школи Лілії Гриневич, нині 58% учителів мають вищу кваліфікаційну категорію, тобто більша частина педагогів вже досягла її межі, і вертикальна структура більше не стимулює кар’єрного зростання.

Нова модель, яку зараз винесено на громадські обговорення, вирішує проблему.

На Серпневій педагогічній конференції нову модель кар’єрного зростання презентувала учасниця робочої групи МОН, завідувачка кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою “Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області”, кандидат педагогічних наук Ірина Унгурян.

Модель представляє 4 кар’єрні етапи вчителя або вчительки:

1. Вчитель-початківець

2. Вчитель

3. Сертифікований вчитель

4. Вчитель-експерт

“Перехід з рівня на рівень може відбуватися на основі внутрішнього оцінювання та на основі зовнішнього оцінювання. Внутрішнє оцінювання допомагає вчителю-початківцю перейти на рівень учителя. І це є обов’язковий перехід. А от коли ми говоримо про перехід від учителя до сертифікованого учителя і від сертифікованого - до вчителя-експерта — це вже добровільна річ. Вчитель відчуває в собі сили, він хоче йти, хоче далі просуватися, відповідно, він робить ті чи інші кроки”, - пояснює Ірина Унгурян.

Вона пропонує звернути увагу на додаткові стрілки на схемі: кожному етапу кар’єрного зростання в новій моделі, запропонованій МОН, притаманні додаткові ролі, які за бажанням може брати на себе вчитель або вчителька (наприклад, вчитель-супервізор, розробник навчальних матеріалів, кар’єрний освітній радник та ін.). І ці додаткові ролі мають приносити додаткове фінансове забезпечення для вчителя.

Механізми оновлення системи оплати праці вчительства вже опрацьовані міністерством і серед кроків, закладених у дорожню карту нової моделі, вони стоять на першому місці, зокрема:

• поетапне підвищення зарплати та оновлення системи оплати праці;
• більше практики та дуальна форма у підготовці вчителів;
• кваліфікаційний іспит для присвоєння професійної кваліфікації вчителя;
• якісна педагогічна інтернатура з індивідуалізованою підтримкою;
• нова модель фінансування системи підвищення кваліфікації.

Останній пункт - нова модель “Гроші ходять за вчителем” - починає діяти вже з осені цього року.

Як буде працювати система “Гроші ходять за вчителем”

За словами заступниці міністра освіти Надії Кузьмичової, “Гроші за вчителем” – це інструмент (цифрова платформа), який змінить чинні правила.

Якщо раніше вчитель не знав, скільки коштують курси підвищення кваліфікації, не платив за них і не мав права вибору курсу, то завдяки новому фінансовому інструменту, він стає самостійним актором, який буде обирати і впливати на послугу.

Щорічно держава виділяє близько 150 млн гривень на підвищення кваліфікації вчителів. Але частина цих грошей не використовується.

“Грошей більше, ніж запитів вчителів. Чи означає це, що у вчителів немає запиту на підвищення кваліфікації? Ні. Але на такий формат, який є чинним зараз, запит знижується з кожним роком. Проте зверніть увагу на інше: 60% вчителів витрачають власні кошти, щоб оплатити навчання тому, що їм дійсно потрібно. Висновок достатньо очевидний”, - каже Надія Кузьмичова.

Саме тому і виникла ідея – віддати гроші, які витрачає держава на підвищення кваліфікації вчителів, - безпосередньо вчителям.

Що ж передбачатиме ця єдина цифрова платформа, і які кроки потрібно буде зробити вчителю та провайдеру послуги?

Функціонал платформи передбачатиме створення кабінетів педагогічних працівників і суб’єктів підвищення кваліфікації.

На платформі будуть розміщені:

• Каталог курсів, з яких вчительство і буде обирати. Він наповнюється провайдерами послуг.
• Інструменти для самооцінювання.
• Генерація і збереження документів про підвищення кваліфікації. Це означає, що не треба буде шукати сертифікат. Він буде формуватися і зберігатися на платформі автоматично.

“У проєкті, в якому гроші ходять за вчителем у, нас передбачається єдине вікно для входу реєстрації для всіх учасників. Тобто іншого шляху, окрім цієї цифрової платформи, не буде. Це дає прозорість, зрозумілість, простоту і відсутність зайвих запитань. Спрощена взаємодія між суб’єктами підвищення кваліфікації та державою, тому що все прозоро і на одному майданчику”, - пояснює Надія Кузьмичова.

Для вчительства рух за новою моделлю взаємодії починається з оголошення, яке дає МОН, про пріоритетну групу та напрямки підвищення кваліфікації на поточний рік.

“Ці напрямки не є вичерпним переліком курсів, але це є ті сфери, на які нам потрібно додатково звернути увагу, і, розуміючи нагальність тих або інших питань, стимулювати вчительство та проводити підвищені кваліфікації саме за ними”, - каже заступниця міністра.

Після оголошення, вчитель або вчителька подає заявку та отримує підтвердження в своєму кабінеті. Після цього, тут же, на платформі, треба пройти самооціювання і отримати рекомендації, які напрямки варто обрати. Тобто платформа допоможе скласти індивідуальний план навчання, за яким може рухатися вчитель, базуючись на результатах самооцінки.

Отримання коштів на картку – наступний етап.

Маю гроші, маю проведене самооцінювання, маю план - знаю, куди рухатись, тож починаю обирати провайдера курсу, який хочу вивчати.

Проходжу навчання і завершую цикл зворотнім зв’язком, який надаю своєму провайдерові.

Ось як це виглядає схематично:

• Вчитель реєструється на цифровій платформі;
• Проходить тестове самооцінювання там же;
• На базі результатів самооцінювання програма пропонує індивідуальний план навчання;
• На основі цього плану вчитель або вчителька обирають цікавий для них курс, який зареєстрований на платформі;
• На віртуальну картку вчителя або вчительки держава перераховує гроші;
• Вчитель або вчителька оплачують курс;
• Проходять навчання;
• Далі – зворотній зв’язок, враження, зауваження, для того щоб провайдер послуги міг скорегувати програму, а також для того, щоб інші вчителі могли на основі відгуків колег скласти власне уявлення, чи потрібний їм той чи інший курс.

Терміни запровадження

Пілотний проєкт із запровадження нової системи фінансування “Гроші ходять за вчителем” має охопити від 6 до 100 тисяч вчителів. Це фактично та кількість освітян, які щороку проходять курси підвищення кваліфікації. Тобто пілот буде покривати практично всю сферу.

Діяти нова програма почне з нового календарного року. Але для того, щоб проєкт був запроваджений з нового року, певні кроки всі мають зробити вже зараз.

Вересень – це задача для МОН: там завершують роботу над розробкою цифрової платформи.

В жовтні міністерство оголосить про початок роботи.

В листопаді-грудні вчительство зможе реєструватися у персональних кабінетах, проходити самооцінювання, обирати курси.

Також в листопаді-грудні провайдери послуг будуть реєструвати свої послуги в каталозі.

В січні 2026 року гроші почнуть надходити на рахунки.

З січня 2026 року почнеться навчання.

В листопаді 2026 року міністерство буде збирати аналітику по пілоту і робити певні корегування.

Важливий момент: МОН залишає за вчителем право не брати участь у проєкті.

“Право не долучатись завжди залишається і в жодному випадку не обмежує можливість кожного провайдера надавати свої курси на платній або іншій основі вчительству. Тобто нова модель - це не обмеження руху, а навпаки, додавання нових інструментів до вже існуючих”, - наголосила Надія Кузьмичова.

Згідно з опитуванням, яке провело МОН, 50% освітян підтримує цю реформу, ще 43% зазначили, що допускають використання нової моделі, але не мають зараз достатньо інформації.

“Це нормально. Але якщо ми підсумуємо, ми дуже чітко побачимо, що запит і потреба в подібному цифровому режимі фінансування є”, - зазначила заступниця міністра.

Нагадаємо, що нова модель “Гроші ходять за вчителем” запроваджується, базуючись на “Концептуальних засадах професійного розвитку вчительства”. Основні положення цього документу Лілія Гриневич пояснювала у своїй промові під час Серпневої конференції.

Фото – медіа НУШ