Теми статті: історія України, матеріали для уроків, мистецтво, наскрізні змістові лінії, технології
22 Вересня 2025
2 892
0
Відразу зазначимо, що в українській назві свята – Покрова – наголос припадає на другий склад, тоді як у російській традиції наголошується останній склад.
Ці матеріали стануть у пригоді вчителям, методистам та завучам з виховної роботи при підготовці до свята. На їх основі можна провести як тематичні уроки з мистецтва, літератури, історії, так і виховні години в класах та загальношкільні заходи.
Пропонуємо вам великий вибір мистецьких творів, пісень про захист і захисників, мультфільми та фільми, класифіковані за різними віковими категоріями, а також ігрові вправи та опис творчих майстерок, які можна провести з дітьми у школі.
Підготувала підбірку Ярослава Музиченко, старша наукова співробітниця Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.
Атрибут свята – образ Покрова Пресвятої Богородиці, вишита хустина, рушник, кетяг калини.
Словничок: омофор, покров, Оранта, Мамай, Січ, Січові Стрільці, Українська Повстанська Армія.
Символічне значення свята – захист народу, покровительство війська, яке захищає народ.
Вшанування образу Богородиці-Покрови об’єднувало багато поколінь українського народу упродовж століть. Навіть ціле тисячоліття. До неї зверталися військові, щоб мати силу протистояти ворогові, матері – щоб чоловіки й сини скоріше поверталися з військових походів додому, а дівчата – щоб дочекатися коханих, для яких вони вишили хустину.
Українське свято базується на легенді з пам’ятки давньої візантійської літератури - “Житія Андрія Юродивого”. Вона датується IX - Х століттями. У XIII столітті ця легенда вперше увійшла до рукописного Київського літопису. З часом вона обростала деталями.
Колись, в давні часи, загарбники напали на місто Царгород. Це столиця стародавньої країни Візантії. Воїни мужньо боронили свою столицю. Та їхні сили виснажувались. Перелякані мирні жителі побігли до храму. Там молилися до Богородиці.
І тут один чоловік, на ім’я Андрій Юродивий, родом зі Скіфії - території, яку потім назвуть Україною, побачив видіння. Над усіма у храмі з’явилася Богородиця. Зі своєї голови вона зняла омофор і ним вкрила усіх людей. Жіночий омофор у ті часи — велика шаль, яка обгортала голову і плечі.
І як тільки над людьми розпростерся омофор Богородиці, сталося диво. Вороги не змогли побачити ні городян, ні самого храму. А воїни отримали таку силу, що прогнали нападників геть.
Джерело: “Україна молода”
Первісним джерелом легенди про видіння Андрія Юродивого вважається “Житіє святого Андрія Юродивого“
Відтоді у багатьох храмах стали зображувати Богородицю, яка здіймає руки до неба. Таке зображення називається Оранта.

Богоматір Оранта. Київ, Софійський собор. XI ст.
Богородиця ще від часів Київської держави вважається покровителькою українського війська. Київські князі – Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Ігор Святославович, галицький король Данило та інші дякували за свої перемоги Богові і Богородиці.
У 14 - 16 століттях територія України входила до складу польсько-литовсько-української держави, отже, українські лицарі воювали у складі об’єднаного війська. Одна з найвидатніших його перемог відбулася в Грюнвальдській битві 1410 року. Саме тоді була складена пісня-оберег цього війська – кант “Богородиця”.

Василь Лопата. За землю рідну.
Згодом Святу Покрову як заступницю шанували запорожці. Покровська церква була в центрі кожної Запорізькій Січі. А Січей загалом було, як відомо, вісім. У січовій церкві зберігалися військовий прапор та клейноди запорожців. Тут збиралися загальні або військові ради, обиралися кошові отамани, козацька старшина. Перша січ звалася Чортомлицька, бо стояла на річці Чортомлик. 1695 року гетьман Мазепа для Покровської церкви, що була в Чортомлицькій Січі подарував коштовний прапор з мистецьки вишитим на ньому образом Покрови Богородиці.
Остання січова Покровська церква була на річці Підпільна на Дніпропетровщині. Її малював Тарас Шевченко. До речі, ї рештки збереглися під водами Каховського водосховища. Після того, як російські агресори підірвали Каховську ГЕС, руїни церкви опинилися на суші.
У січовій церкві зберігалася ікона Покрови з написом: “Ізбавлю і покрию людей моїх…”. Перед військовими походами і після них запорожці молилися перед цією іконою.
У 17 столітті була утворена українська козацька держава ГетьмАнщина. Тоді вшановувати захисницю воїнства стали на державному рівні. Це об’єднувало суспільство і підкреслювало тяглість української історії від часів Русі.
У 18 столітті виник окремий тип ікон у стилі українського бароко – так звана “Козацька Покрова”. На ній зображувалася Мати Божа, яка покриває своїм омофором гетьмана, козацьку старшину, визначних козаків та українських церковних ієрархів.

Ікона “Покрова” з портретом гетьмана Богдана Хмельницького. Київщина, кінець XVII — початок XVIII століття (Національний художній музей України).
Свято Покрови стало символічним днем створення Української Повстанської Армії. Вважається, що вона заснована 14 жовтня 1942 року. На той час, за юліанським календарем, Покрову відзначали цього дня. Утім, відзначати річницю створення УПА на Покрову вирішили аж у 1947 році. Доти українські вояки відзначали 14 жовтня День зброї.
У листівці ОУН 1947 року йдеться, що свято УПА збігається з козацьким святом Покрови, що свідчить про “неперервність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії”.
У незалежній Україні з 1999 року на свято Покрови стали офіційно відзначати День козацтва. День УПА як свято українського війська молодь на той час відзначала ще неофіційно: на Покрову хлопці й дівчата в центрі Києва “Марш героїв” та інші акції.
У 2005 році Президент України Віктор Ющенко своїм Указом запровадив святкування річниці створення УПА на Покрову.
У 2014 році указом президента Петра Порошенка 14 (1 жовтня) було оголошено державним святом: Днем захисників України.
Лекція “Образ Покрови в українській культурі” (2024 рік)
Лекція для вчителів етнологині, наукової співробітниці Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Ярослави Музиченко у Музеї Івана Гончара розкриває тему Свята Покрови та образ Заступниці в українській історії, мистецтві, музиці, етнокультурі.
Твори мистецтва про Покрову
Поезія
Покрова
Надія Гуменюк
Пречиста Свята Покрово –
Козаків покровителько!
І наших звичаїв хранителько!
Молюся тобі, Богородице мила,
Щоб славою ти Україну покрила,
Як землю багрянцем дібров,
Щоб ворог її не зборов.
Даруй доброту і любов.
Візьми нас під свій
Материнський Покров!
Років тисяча минає
Роман Завадович
Років тисяча минає, як над Градом старовинним
Засіяло блиском сонце світла Божого хреста,
Років тисяча минає, як у храмах України
Тебе народ прославляє, Богоматір Пресвята.
Лицарі-князі могутні і бояри-воєводи —
У покорі на колінах перед образом Твоїм
Всі вимолювали ласку, щоб нещастя і негоди
Обминали стороною їхній рідний край і дім.
Підіймав до Тебе руки з кованого сріблом трону
Володар земель розлогих, князь великий Ярослав.
І Тобі, спасіння Мати, під опіку й охорону
Нарід свій і край-державу із довірою віддав.
І завзяті запорожці, що за рідний край і віру
У жертовному змаганні проливали піт і кров,
Віддали себе всякчасно, у часи війни і миру
Під Твою святу опіку, під Твій матерній покров.
І усе новітнє військо Української держави,
І стрілецтво, і вояцтво, і повстанські курені,
Генерали й отамани, як ішли в похід кривавий,
В Тебе помочі просили й оборони у борні.
За Вітчизну нашу
Роман Завадович
За Вітчизну нашу, землю Богом дану
Нашим славним предкам до віків кінця,
За країну славну гетьмана Богдана,
Віщого Тараса й Симона-борц
І за нарід рідний, завжди вірний Богу,
У його вишневих селах і містах,
За його спасіння, щастя й перемогу
Молимось до Тебе, Мати Пресвята.
Він в тяжкій неволі, чорні дні – як ночі,
І душа, і тіло скорчені в ярмі.
Там церкви закриті, там молитва – злочин,
Вірні Божі слуги нидіють в тюрмі.
На піски пустелі, у Сибір холодний,
Де під білим снігом мертво спить тайга,
Наші рідні, любі йдуть німі, голодні –
Змилуйся над ними, Діво Всеблага!
В боротьбі завзятій там стоять герої
За народ, за віру і за рідний край –
В обороні справи чесної, святої,
Опікунко мужніх, поміч їм подай!
Ти колись Почаїв чудом рятувала
Від ярма неволі, від терпінь і ран,
Ти над містом вражі кулі завертала
На турецьке військо, на турецький стан.
Поможи й Вітчизні нашій в горі лютім,
Під свою опіку Ти її прийми,
Подаруй їй силу розірвати пута
І на сонце волі вийти із тюрми.
Щоб у власній хаті та на власнім полі
З радістю у серці, не в тяжкій журбі
Український нарід в вільних націй колі
Вільними устами помоливсь Тобі.
1962.
Хлопці з лісу
(Автор невідомий)
Зайшли у ліс…
Хто звечора, хто зранку.
Як серце кликало.
Як кликала земля.
Набої, кріс, і пісня
Й ще, землянка,
Переплелись, як ниток вишиття.
Ніхто не нарікав
На біль, на жаль, на втому,
Зчерствілий хліб і загнане життя,
Тулились до смерек, як до коханок,
Як ті ловили кулі у віття.
Струмки шептали тиху їм молитву,
Як впав котрийсь,
І мох їх накривав,
І листям ліс розповідав про битву,
Про друзів, хто ще зброї з рук не склав.
Не був там час на довгі панахиди,
Їх проспівали кулі ворогам.
І лиш відлунням зойкали Бескиди
З гранат на кожен, лишений їм, шрам.
Їх ліс прийняв.
Вони зайшли у нього.
Був кожен iнший, лиш один наказ.
Не мовлений словами, тільки серцем.
Вони й там далі є
І дивляться на нас.
Повісті та оповідання про захисників України
Творів, що наведені нижче, немає у мережі Інтернет, але вони можуть бути доступні у бібліотеках:
Підбірка фільмів та мультфільмів за віковими категоріями
Від 3 років
Від 6 років
Від 8 років
Від 12 років
Документальне відео
Пісні про захист України
Активності та ігри
Ігрові вправи та мистецькі майстерки для шкільних та гурткових заходів з нагоди Дня захисників України
Від 3 років:
Котигорошко: воїн різних історичних епох України.
Лялька на руку, у якої змінюється головний убір – шолом руського витязя, козацька шапка, повстанська мазепинка.
Від 6 років:
Гра “Який я воїн?”
Ведуча пропонує дітям стати в коло і всім по черзі називати якусь рису характеру, що допомагає воїну здобувати перемоги. Діти називають, приміром: хоробрість; кмітливість; відповідальність і так далі.
Ігрова вправа “Знайди пару”
У грі 10 пар карток, тобто, два комплекти карток по 10 штук, які розраховані на 20 дітей. Якщо дітей менше – деякі пари карток варто відкласти. Якщо більше – роздати картки з таким розрахунком, щоб утворилися не пари, а трійки (для цього потрібно не два, а три комплекти карток).
Ведуча каже:
- Я зараз роздам вам картки, на яких написана назва зброї або захисних обладунків воїнів різних історичних епох України. І є відповідне зображення. З кожною назвою є по дві (або три – якщо група більше 20 осіб) картки. Отже, якщо вам дістанеться картка, на якій буде написано “меч”, знайте, що в когось іншого теж є картка з написом “меч”.
Прочитайте, що написано на вашій картці так, щоб напис бачили тільки ви. Тепер картку можна заховати. Завдання кожного - знайти свою пару, тобто того, в кого на картці таке ж слово. Для цього слід рухами показувати, яку зброю чи обладунок ви представляєте.
Увага: не можна нічого говорити, все слід показувати мовчки.
Важливе правило: цілитися в людину з вашої уявної зброї також заборонено.
Коли ви знайдете свою пару, залишіться поруч, але продовжуйте мовчати, не перемовлятися. Тільки коли всі пари будуть утворені, ми перевіримо, що у нас вийшло. Тоді кожна пара показуватиме свою зброю, а всі інші вгадуватимуть.
Слова роздаються такі: меч, рушниця, лук, спис, шабля, гармата, щит, шолом, бронежилет, ППО.
Картки для цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до гри "Знайди пару" .
Від 8 років:
Гра “Символи Запорізької Січі”
Матеріали для гри:
Наочність у залі: вигляд Запорізької Січі, зображення козаків, портрети українських гетьманів, клейноди козацької старшини.
Музичний супровід – поки вибирають предмети та об’єднуються в команди.
Хід гри
1. Діти по черзі підходять до коробки (або торбини), з якої витягують по одній картці із зображенням (булава, шабля, люлька, перо, бандура).
2.Діти об’єднуються в кілька команд по 3-5 осіб згідно з витягнутим зображенням (наприклад: команда булави, команда люльки).
3. Ведучий дає завдання кожній команді знайти в приміщенні інформацію про предмет своєї команди і підготувати про нього коротку творчу презентацію. Плакати з інформацією прикріплені до стін у коридорі.
4. Діти готують груповий проект і презентують його – розповіддю, піснею, пантомімою тощо – так, щоб решта дітей вгадали, про що йдеться.
Картки до цієї гри можна завантажити за посиланням Картки до гри "Символи Запорозької Січі" .
Від 11 років
Ігрова вправа: З’єднай слово та визначення”
Слова і визначення впереміш можна намалювати на ватмані і прикріпити до дошки – щоб увесь клас бачив і обговорював. Або можна з’єднати столи по чотири і дати картки на кожну малу групу.
Учитель/ка: У нас є два види карток. На коротших картках – слова. На довших – визначення. Нам потрібно з’єднати слова з їхніми визначеннями. Починаймо!
Після гри відбувається обговорення:
| Покривання | Весільний обряд, коли з нареченої знімають весільний вінок і вдягають хустку |
| Покровитель/покровителька | Людина, яка турбується, піклується про іншу – менш сильну чи заможну людину, сприяє їй у житті й праці |
| Покриття | Територія дії мобільної мережі |
| Покрівля | Те, що покриває будівлю, дах |
| Покривало | Шматок тканини, яким накриваємо постіль |
Картки для цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до вправи "З'єднай слово та визначення" .
Ігрова вправа “Образ Покрови в українському мистецтві”
Ведуча/ий:
А тепер дізнаємося, як українські художники зображували, власне, Покрову. Пограймо в гру.
Завдання гри — школярі та школярки розширять своє сприйняття образу Покрови, дізнаються про українських художників та художниць, попрактикуються в умінні доносити інформацію до інших.
Діти об’єднуються в малі групи по 3–5 людей.
Учителька чи вчитель роздає кожній групі аркуш із зображенням, на зворотному боці є короткий текст про художника чи художницю.
Учні та учениці в малих групах читають про художника чи художницю та обговорюють картину:
На опрацювання матеріалу кожній групі дається 5 хвилин.
Потім групи обирають своїх промовця чи промовицю і ця дитина розповідає для всього класу про художника чи художницю і про картину.
Всі картки до цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до вправи "Образ Покрови в українському мистецтві"
Творчі майстерки
Малярство на склі: Козак Мамай
Мамай – це ідеальний образ українського лицаря-козака.
Зображували Мамая на папері та полотні, на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту. Скажімо, на дверях та скринях.
Такі картини можна було побачити і в селянських хатах, і в розкішних садибах української шляхти.
Тарас Шевченко за історичними описами намалював резиденцію Богдана Хмельницького в тодішній українській столиці місті Чигирин офорт “Дари в Чигирині 1649 року”. На одній зі стін гетьманської вітальні висить картина “Козак Мамай”.

Козак Мамай. Кримський запорожець. Музей Івана Гончара. Джерело: baza.honchar.org.ua
Картина “Козак Мамай” має багато варіантів. Утім є незмінні деталі. На картині завжди є:
Матеріали:
Алгоритм:
У ході створення картини ведучий пояснює основні символи цієї народної картини: козак у молитовній позі, дерево-дуб, земля, чаша, кінь, рушниця на дубі, увіткнутий у землю спис, шабля, кобза.


Вибійка: хустина для воїна
За давньою традицією, хлопців-козаків випроводжали у військовий похід з вишитими хустками. Кожна дівчина вишивала хустку і дарувала її своєму нареченому. Це було знаком вірного кохання і оберегом.
Як ці дівочі пам’ятки-обереги пов’язані з образом Покрови? Пригадуєте, Богородиця захистила від зла мирних жителів у храмі своїм омофором. Українські жінки не носили омофору. Тому в українському образі Покрови омофор поєднався з народними уявленнями про “захисні” частини одягу: намітку, рушник і хустку.
Олекса Воропай зазначає, що українські вишиті хустки були завжди білого кольору. Вишивали їх шовком, сріблом та золотом. Якщо шовком, то брали такі барви: червону, синю, зелену, жовту, рожеву. До XVIII століття орнамент на хустках був геометричний, далі увійшов у моду рослинний. Вишивали в центрі хустини та по чотирьох її кутах. Художник Ілля Репин, перед тим як малювати свою відому картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, замалював багато пам’яток часів козаччини, які зібрав його друг, історик Дмитро Яворницький. Замалював він і кілька козацьких вишитих хусток – вони були вишиті квітами, з довгими китицями по краях.
У багатьох українських піснях ідеться про те, як дівчина вишила і подарувала своєму нареченому-воїну хустку.
Одна з таких пісень – “Їхав козак на війноньку“. Це пісня легіону Українських січових стрільців (УСС), тобто, стрілецька. Авторство її слів залишається спірним, а музику написав Михайло-Орест Гайворонський. Уперше пісня прозвучала в 1915 році. Пісня поширилася також серед наддніпрянців, де слово “стрілець” замінили на “козак”.
Матеріали:
Алгоритм:
![]() |
![]() |
![]() |
Фото: Василь Лопата. “За землю рідну”
Обговорення