До свята Покрови та захисників України: матеріали для уроків історії, літератури, мистецтва

У минуле відходять згадки про “23 фєвраля” та про його інерцію, коли на Покрову батьківські комітети закуповували подарунки для школярів-хлопців: шкарпетки та краватки. Сьогодні це свято стає все більш відповідним саме українським взірцям пошанування захисників, які зі зброєю в руках боронять рідний народ і свою країну. І це нагода розповісти школярам про українські військові традиції та про культурний образ, який поєднує українських захисників усіх періодів нашої історії, ще від часів Київської держави – образ Покрови.

Відразу зазначимо, що в українській назві свята – Покрова – наголос припадає на другий склад, тоді як у російській традиції наголошується останній склад.

Ці матеріали стануть у пригоді вчителям, методистам та завучам з виховної роботи при підготовці до свята. На їх основі можна провести як тематичні уроки з мистецтва, літератури, історії, так і виховні години в класах та загальношкільні заходи.

Пропонуємо вам великий вибір мистецьких творів, пісень про захист і захисників, мультфільми та фільми, класифіковані за різними віковими категоріями, а також ігрові вправи та опис творчих майстерок, які можна провести з дітьми у школі.

Підготувала підбірку Ярослава Музиченко, старша наукова співробітниця Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Атрибут свята – образ Покрова Пресвятої Богородиці, вишита хустина, рушник, кетяг калини.

Словничок: омофор, покров, Оранта, Мамай, Січ, Січові Стрільці, Українська Повстанська Армія.

Символічне значення свята – захист народу, покровительство війська, яке захищає народ.

Коротка інформація про свято

Вшанування образу Богородиці-Покрови об’єднувало багато поколінь українського народу упродовж століть. Навіть ціле тисячоліття. До неї зверталися військові, щоб мати силу протистояти ворогові, матері – щоб чоловіки й сини скоріше поверталися з військових походів додому, а дівчата – щоб дочекатися коханих, для яких вони вишили хустину.

Українське свято базується на легенді з пам’ятки давньої візантійської літератури - “Житія Андрія Юродивого”. Вона датується IX - Х століттями. У XIII столітті ця легенда вперше увійшла до рукописного Київського літопису. З часом вона обростала деталями.

Колись, в давні часи, загарбники напали на місто Царгород. Це столиця стародавньої країни Візантії. Воїни мужньо боронили свою столицю. Та їхні сили виснажувались. Перелякані мирні жителі побігли до храму. Там молилися до Богородиці. 

І тут один чоловік, на ім’я Андрій Юродивий, родом зі Скіфії - території, яку потім назвуть Україною, побачив видіння. Над усіма у храмі з’явилася Богородиця. Зі своєї голови вона зняла омофор і ним вкрила усіх людей. Жіночий омофор у ті часи — велика шаль, яка обгортала голову і плечі.

І як тільки над людьми розпростерся омофор Богородиці, сталося диво. Вороги не змогли побачити ні городян, ні самого храму. А воїни отримали таку силу, що прогнали нападників геть.

Джерело: “Україна молода”

Первісним джерелом легенди про видіння Андрія Юродивого вважається “Житіє святого Андрія Юродивого“

Відтоді у багатьох храмах стали зображувати Богородицю, яка здіймає руки до неба. Таке зображення називається Оранта.

Богоматір Оранта. Київ, Софійський собор. XI ст.

Богородиця ще від часів Київської держави вважається покровителькою українського війська. Київські князі – Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Ігор Святославович, галицький король Данило та інші дякували за свої перемоги Богові і Богородиці.

У 14 - 16 століттях територія України входила до складу польсько-литовсько-української держави, отже, українські лицарі воювали у складі об’єднаного війська. Одна з найвидатніших його перемог відбулася в Грюнвальдській битві 1410 року. Саме тоді була складена пісня-оберег цього війська – кант “Богородиця”.

Василь Лопата. За землю рідну.

Згодом Святу Покрову як заступницю шанували запорожці. Покровська церква була в центрі кожної Запорізькій Січі. А Січей загалом було, як відомо, вісім. У січовій церкві зберігалися військовий прапор та клейноди запорожців. Тут збиралися загальні або військові ради, обиралися кошові отамани, козацька старшина. Перша січ звалася Чортомлицька, бо стояла на річці Чортомлик. 1695 року гетьман Мазепа для Покровської церкви, що була в Чортомлицькій Січі подарував коштовний прапор з мистецьки вишитим на ньому образом Покрови Богородиці.

Остання січова Покровська церква була на річці Підпільна на Дніпропетровщині. Її малював Тарас Шевченко. До речі, ї рештки збереглися під водами Каховського водосховища. Після того, як російські агресори підірвали Каховську ГЕС, руїни церкви опинилися на суші.

У січовій церкві зберігалася ікона Покрови з написом: “Ізбавлю і покрию людей моїх…”. Перед військовими походами і після них запорожці молилися перед цією іконою.

У 17 столітті була утворена українська козацька держава ГетьмАнщина. Тоді вшановувати захисницю воїнства стали на державному рівні. Це об’єднувало суспільство і підкреслювало тяглість української історії від часів Русі.

У 18 столітті виник окремий тип ікон у стилі українського бароко – так звана “Козацька Покрова”. На ній зображувалася Мати Божа, яка покриває своїм омофором гетьмана, козацьку старшину, визначних козаків та українських церковних ієрархів.

Ікона “Покрова” з портретом гетьмана Богдана Хмельницького. Київщина, кінець XVII — початок XVIII століття (Національний художній музей України).

Свято Покрови стало символічним днем створення Української Повстанської Армії. Вважається, що вона заснована 14 жовтня 1942 року. На той час, за юліанським календарем, Покрову відзначали цього дня. Утім, відзначати річницю створення УПА на Покрову вирішили аж у 1947 році. Доти українські вояки відзначали 14 жовтня День зброї.

У листівці ОУН 1947 року йдеться, що свято УПА збігається з козацьким святом Покрови, що свідчить про “неперервність збройної боротьби українського народу на протязі нашої історії”.

У незалежній Україні з 1999 року на свято Покрови стали офіційно відзначати День козацтва. День УПА як свято українського війська молодь на той час відзначала ще неофіційно: на Покрову хлопці й дівчата в центрі Києва “Марш героїв” та інші акції.

У 2005 році Президент України Віктор Ющенко своїм Указом запровадив святкування річниці створення УПА на Покрову.

У 2014 році указом президента Петра Порошенка 14 (1 жовтня) було оголошено державним святом: Днем захисників України.

Поштова марка “День захисника України”. Дизайн: Володимир Таран

Лекція “Образ Покрови в українській культурі” (2024 рік)

Лекція для вчителів етнологині, наукової співробітниці Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” Ярослави Музиченко у Музеї Івана Гончара розкриває тему Свята Покрови та образ Заступниці в українській історії, мистецтві, музиці, етнокультурі.

Твори мистецтва про Покрову

Зображення на тему Покрови

• Богородиця-Оранта в Софії Київській
• Василь Лопата. “За рідну землю”. Ілюстрація до поеми “Слово о полку Ігоревім”. 1986.
• Козацька Покрова (із Богданом Хмельницьким). І пол. 18 ст. Церква Покрови, с. Дешки Канівського повіту (Київщина). НХМУ.
• Козак Мамай. Кримський запорожець. Музей Івана Гончара.
• Бандура. Початок 20 ст. МІГ.
• Мамай. Веніамін Кушнір
• Мамай. Орест Скоп
• Мамай. Андрій Пушкарьов
• Покрова. (Василь Дядинюк). Поч. 20 ст.
• Поштова марка “День захисника України”. Дизайн: Володимир Таран
• Марина Соченко. Під покровом Богородиці
• Марія Соченко та її вікони
• Юрій Нікітін. Богородиця воїнська.

Поезія

Покрова

Надія Гуменюк

Пречиста Свята Покрово –
Козаків покровителько!
І наших звичаїв хранителько!
Молюся тобі, Богородице мила,
Щоб славою ти Україну покрила,
Як землю багрянцем дібров,
Щоб ворог її не зборов.
Даруй доброту і любов.
Візьми нас під свій
Материнський Покров!

Років тисяча минає

Роман Завадович

Років тисяча минає, як над Градом старовинним
Засіяло блиском сонце світла Божого хреста,
Років тисяча минає, як у храмах України
Тебе народ прославляє, Богоматір Пресвята.
Лицарі-князі могутні і бояри-воєводи —
У покорі на колінах перед образом Твоїм
Всі вимолювали ласку, щоб нещастя і негоди
Обминали стороною їхній рідний край і дім.
Підіймав до Тебе руки з кованого сріблом трону
Володар земель розлогих, князь великий Ярослав.
І Тобі, спасіння Мати, під опіку й охорону
Нарід свій і край-державу із довірою віддав.
І завзяті запорожці, що за рідний край і віру
У жертовному змаганні проливали піт і кров,
Віддали себе всякчасно, у часи війни і миру
Під Твою святу опіку, під Твій матерній покров.
І усе новітнє військо Української держави,
І стрілецтво, і вояцтво, і повстанські курені,
Генерали й отамани, як ішли в похід кривавий,
В Тебе помочі просили й оборони у борні.

За Вітчизну нашу

Роман Завадович

За Вітчизну нашу, землю Богом дану
Нашим славним предкам до віків кінця,
За країну славну гетьмана Богдана,
Віщого Тараса й Симона-борц
І за нарід рідний, завжди вірний Богу,
У його вишневих селах і містах,
За його спасіння, щастя й перемогу
Молимось до Тебе, Мати Пресвята.
Він в тяжкій неволі, чорні дні – як ночі,
І душа, і тіло скорчені в ярмі.
Там церкви закриті, там молитва – злочин,
Вірні Божі слуги нидіють в тюрмі.
На піски пустелі, у Сибір холодний,
Де під білим снігом мертво спить тайга,
Наші рідні, любі йдуть німі, голодні –
Змилуйся над ними, Діво Всеблага!
В боротьбі завзятій там стоять герої
За народ, за віру і за рідний край –
В обороні справи чесної, святої,
Опікунко мужніх, поміч їм подай!
Ти колись Почаїв чудом рятувала
Від ярма неволі, від терпінь і ран,
Ти над містом вражі кулі завертала
На турецьке військо, на турецький стан.
Поможи й Вітчизні нашій в горі лютім,
Під свою опіку Ти її прийми,
Подаруй їй силу розірвати пута
І на сонце волі вийти із тюрми.
Щоб у власній хаті та на власнім полі
З радістю у серці, не в тяжкій журбі
Український нарід в вільних націй колі
Вільними устами помоливсь Тобі.

1962.

Хлопці з лісу

(Автор невідомий)

Зайшли у ліс…
Хто звечора, хто зранку.
Як серце кликало.
Як кликала земля.
Набої, кріс, і пісня
Й ще, землянка,
Переплелись, як ниток вишиття.
Ніхто не нарікав
На біль, на жаль, на втому,
Зчерствілий хліб і загнане життя,
Тулились до смерек, як до коханок,
Як ті ловили кулі у віття.
Струмки шептали тиху їм молитву,
Як впав котрийсь,
І мох їх накривав,
І листям ліс розповідав про битву,
Про друзів, хто ще зброї з рук не склав.
Не був там час на довгі панахиди,
Їх проспівали кулі ворогам.
І лиш відлунням зойкали Бескиди
З гранат на кожен, лишений їм, шрам.

Їх ліс прийняв.
Вони зайшли у нього.
Був кожен iнший, лиш один наказ.
Не мовлений словами, тільки серцем.
Вони й там далі є
І дивляться на нас.

Повісті та оповідання про захисників України

• Леся Храплива-Щур. У темряві. Нариси з життя воїнів УПА
• Олександр Виженко. “Кінь вороний і ясна зброя…”

Творів, що наведені нижче, немає у мережі Інтернет, але вони можуть бути доступні у бібліотеках:

• Михайло Петренко. “Пливла у небо казка”. Повість у новелах про дітей у визвольній боротьбі українського народу.
• Леонід Полтава. “Маленький дзвонар з Конотопу”. Історичні оповідання.
• Лісові хлопці. Проза про УПА.

Підбірка фільмів та мультфільмів за віковими категоріями

Від 3 років

• Мультфільм “Покрово, Покрівонько”. Укранімафільм. 1996.
• Ой у лузі червона калина. Тракторець.

Від 6 років

• Змієві вали. Мультсеріал “Легенди України”
• Савур-гора. Мультсеріал “Легенди України”
• Петро і меч-гартованець. Мультсеріал “Легенди України”
• Ексампей і скіфський казан. Мультсеріал “Легенди України”
• Пухнастий батальйон. Із мультсеріалу “Книга-мандрівка”
• Пекельна хоругва або Різдво Козацьке. Український художній фільм-казка 2019 року режисера Михайла Кострова. Сценарій до фільму базується на казці українського сценариста та казкаря-лірника Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги та козацький рід”. Герої потрапляють у часи Запорізької Січі.

Від 8 років

• Історія свята Покрови Божої Матері для дітей. Міні фільм-презентацію створили викладачі школи Анни Ярославни при Відкритому православному університеті.
• Майкл Щур про короля України. Із серіалу “Книга-мандрівка”
• Сторожова застава. Український художній фільм, за яким створено серіал. Режисер – Юрій Ковальов. Сценарист – Сашко Дерманський. За однойменною повістю Володимира Рутківського. Хлопчик Вітько потрапляє в часи Київської Русі, де пререживає небезпечні та важливі для оборони рідного краю пригоди.
• Чорний козак. Український художній фільм-фентезі. 2018 р. Режисер Владислав Чабанюк. Сценарій базовано на казці Сашка Лірника “Про вдову Ганну Шулячку, Чорного Козака і страшне закляття”.
• Секретна зброя УПА. Із мультсеріалу “Книга-мандрівка. Україна”. Про художника УПА Ніла Хасевича
• Воїни лісу. Мультфільм

Від 12 років

• Захар Беркут. Український художній фільм, 2019 р. Режисер – Ахтем Сейтаблаєв. За однойменною повістю Івана Франка про боротьбу з монголо-татарським ігом у XIII ст.
• Дорога на Січ. Український художній фільм, 1994 р. Режисер – Сергій Омельчук. За мотивами роману Спиридона Черкасенка “Пригоди молодого лицаря”, про події визвольної боротьби під проводом гетьмана Петра Сагайдачного. Заторога: є складний для психіки момент, де показано страту на палі – хвилини 06:05 – 07:26, бажано скачати фільм з ютуба і цю частину вирізати перед тим, як демонструвати фільм дітям.
• Документальний фільм про козацьку “чайку” “Пресвята Покрова”
• Крути. 1918. Історична драма режисера Олексія Шапарєва. В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли чотири сотні українських студентів і гімназистів стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію.
• Нескорений. Українсько-американський художній фільм, 2000 р. Режисер Олесь Янчук. Про командувача УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича.
• Жива. Український художній фільм про зв’язкову Української повстанської армії з неординарною долею. Знятий за реальними подіями. Режисер Тарас Химич,  2017 р. Засторога: деякі кадри фільму можуть стати тригером для дітей, які стали свідками воєнних дій та пережили втрати.
• Пекельна хоругва або Різдво Козацьке. Художній фільм 2019 року, базований на казці Сашка Лірника “Про старого козака, різдвяного чорта, чотири роги і козацький рід”.
• Генерал наших надій. Мультфільм із серіалу “Книга-мандрівка” про Валерія Залужного.

Документальне відео

• УПА. Кліп.
• За що боролася УПА? Розповідає Володимир В’ятрович.
• День створення УПА

Пісні про захист України

• Кант “Богородиця” Співає Тарас Компаніченко і гурт “Хорея Козацька”. Ця пісня в різні часи була бойовим славнем українського лицарства, піснею-оберегом литовсько-руських та польських військ. Її співали у битві під Грюнвальдом ще у 1410 році. Він повертає Україну в родину європейських народів.
• Богородице, вірним обороно (виконує гурт “Хорея Козацька”).
• Зродились ми великої години. Гімн ОУН.
• Під Покров Святий. Співає Софія Хома (перегляд кліпу – після 12 років, є кадри руйнувань і вибухів).
• Запорозький марш. Євген Адамцевич.
• Сім шляхів (Сім вітрів) Сучасна дитяча пісня. Автор А.Мигай.
• Наша Земля Піккардійська Терція. Із фільму “Сторожова Застава”, 2017 р.
• Наш отаман Гамалія. На слова Тараса Шевченка, виконує гурт “Орфей”.
• Засвіт встали козаченьки: NAVKA, Гурт “Експрес”
• Ой на горі та женці жнуть Співає Тарас Компаніченко.
• Чорна рілля ізорана (козацька поминальна). Співає Василь Жданкін.
• Стоїть явір над водою (козацька поминальна)
• Гей, соколи
• Гей, там на горі Січ іде (пісня Січових Стрільців)
• Гей, на горі, на Маківці (пісня Січових Стрільців)
• Ой у лузі червона калина (Гімн Січових Стрільців)
• Ми йдем вперед (стрілецька). Слова – Левко Лепкий. Співає Тарас Чубай.
• Повіяв вітер степовий (стрілецька). Співає Тарас Чубай.
• Розпрощався стрілець із своєю ріднею (стрілецька). Виконує Піккардійська терція, кліп про історію сина Івана Франка – Петра Франка, українського льотчика, одного із засновників Національної скаутської організації України “Пласт”.
• Повстань, народе мій!  Пісня криворізьких вояків армії УНР, 1919 р. Виконує Євген Маляревський.
• “Ой як станем, друже…”.Виконує гурт “Рутенія”, автор Анатолій Сухий.
• Іду на Січ (повстанська). SANNA і Олег Собчук (SKAI).
• Я сьогодні від вас від’їжджаю (повстанська): Зоряна Коновалець і друг Шульц, гурт “Хвилю тримай”
• Ой у лісі на полянці (повстанська). Halorka-band.
• Ой у лісі на полянці. Пісню часів УПА виконує боєць 80-ї бригади Юрій Федорко (позивний “Банкір”) разом з побратимами. Грудень, 2014 р., Старобільськ.
• Йшли селом партизани. Слова: Ярослав Нудик, музика: Сергій Самолюк. Виконання: Хор Тернопільської Вищої Духовної Семинарії. Відео: фрагмент фільму “Залізна сотня”.
• Світить Місяць. Марш Куреня Бойків (УПА): Старий запис. Квартет “Три деруни”.
• Гей, степами, темними ярами. Національна капела бандуристів України.
• Хтось та й вродиться з нас нещасливий…  Дует “Курінь”. Молитва молодого козака. Слова Ігоря Чернюка, музика Андрія Чернюка, вперше прозвучала на фестивалі “Червона Рута” у Чернівцях, 1989 р.
• Козацький марш. (Хтось та й вродиться з нас нещасливо)
• Мій лицарський хрест. ТарТак, Сашко Положинський.
• Меч Арея (гурт Тінь сонця). Співає Святослав Бойко.
• Пісня про Мамая. Гурт “Воанергес” та Марія Віксніна.
• На покинутих згарищах. МетаНоя.
• “Іду на Ви!” кліп про ССО України.
• Хлопці із лісу. Сотня “Леви”

Активності та ігри

Ігрові вправи та мистецькі майстерки для шкільних та гурткових заходів з нагоди Дня захисників України

Від 3 років:

Котигорошко: воїн різних історичних епох України.

Лялька на руку, у якої змінюється головний убір – шолом руського витязя, козацька шапка, повстанська мазепинка.

Від 6 років:

Гра “Який я воїн?”

Ведуча пропонує дітям стати в коло і всім по черзі називати якусь рису характеру, що допомагає воїну здобувати перемоги. Діти називають, приміром: хоробрість; кмітливість; відповідальність і так далі.

Ігрова вправа “Знайди пару”

У грі 10 пар карток, тобто, два комплекти карток по 10 штук, які розраховані на 20 дітей. Якщо дітей менше – деякі пари карток варто відкласти. Якщо більше – роздати картки з таким розрахунком, щоб утворилися не пари, а трійки (для цього потрібно не два, а три комплекти карток).

Ведуча каже:

- Я зараз роздам вам картки, на яких написана назва зброї або захисних обладунків воїнів різних історичних епох України. І є відповідне зображення. З кожною назвою є по дві (або три – якщо група більше 20 осіб) картки. Отже, якщо вам дістанеться картка, на якій буде написано “меч”, знайте, що в когось іншого теж є картка з написом “меч”.

Прочитайте, що написано на вашій картці так, щоб напис бачили тільки ви. Тепер картку можна заховати. Завдання кожного - знайти свою пару, тобто того, в кого на картці таке ж слово. Для цього слід рухами показувати, яку зброю чи обладунок ви представляєте.

Увага: не можна нічого говорити, все слід показувати мовчки.

Важливе правило: цілитися в людину з вашої уявної зброї також заборонено.

Коли ви знайдете свою пару, залишіться поруч, але продовжуйте мовчати, не перемовлятися. Тільки коли всі пари будуть утворені, ми перевіримо, що у нас вийшло. Тоді кожна пара показуватиме свою зброю, а всі інші вгадуватимуть.

Слова роздаються такі: меч, рушниця, лук, спис, шабля, гармата, щит, шолом, бронежилет, ППО.

Картки для цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до гри "Знайди пару" .

Від 8 років:

Гра “Символи Запорізької Січі”

Матеріали для гри:

• Предмети-символи: булава, шабля, люлька, перо, бандура;
• для карткової гри: по 20 карток із зображенням кожного з 5 предметів;
• плакати формату А3 із зображенням предметів-символів та короткими текстами про них;
• для маркування часу під час гри – Дзвін (барабан).

Наочність у залі: вигляд Запорізької Січі, зображення козаків, портрети українських гетьманів, клейноди козацької старшини.

Музичний супровід – поки вибирають предмети та об’єднуються в команди.

• Козацький марш Адамцевича.
• Сім шляхів

Хід гри

1. Діти по черзі підходять до коробки (або торбини), з якої витягують по одній картці із зображенням (булава, шабля, люлька, перо, бандура).

2.Діти об’єднуються в кілька команд по 3-5 осіб згідно з витягнутим зображенням (наприклад: команда булави, команда люльки).

3. Ведучий дає завдання кожній команді знайти в приміщенні інформацію про предмет своєї команди і підготувати про нього коротку творчу презентацію. Плакати з інформацією прикріплені до стін у коридорі.

4. Діти готують груповий проект і презентують його – розповіддю, піснею, пантомімою тощо – так, щоб решта дітей вгадали, про що йдеться.

Картки до цієї гри можна завантажити за посиланням Картки до гри "Символи Запорозької Січі" .

Від 11 років

Ігрова вправа: З’єднай слово та визначення”

Слова і визначення впереміш можна намалювати на ватмані і прикріпити до дошки – щоб увесь клас бачив і обговорював. Або можна з’єднати столи по чотири і дати картки на кожну малу групу.

Учитель/ка: У нас є два види карток. На коротших картках – слова. На довших – визначення. Нам потрібно з’єднати слова з їхніми визначеннями. Починаймо!

Після гри відбувається обговорення:

• Який спільний корінь в усіх цих словах?
• Який спільний сенс в усіх цих слів?
• Яким чином розуміння цих слів розширює наше уявлення про образ Покрови в українській культурі?

Картки для цієї вправи можна завантажити  за посиланням  Картки до вправи "З'єднай слово та визначення" .

Від 14 років

Ігрова вправа “Образ Покрови в українському мистецтві”

Ведуча/ий:

А тепер дізнаємося, як українські художники зображували, власне, Покрову. Пограймо в гру.

Завдання гри — школярі та школярки розширять своє сприйняття образу Покрови, дізнаються про українських художників та художниць, попрактикуються в умінні доносити інформацію до інших.

Діти об’єднуються в малі групи по 3–5 людей.

Учителька чи вчитель роздає кожній групі аркуш із зображенням, на зворотному боці є короткий текст про художника чи художницю.

Учні та учениці в малих групах читають про художника чи художницю та обговорюють картину:

• Це живопис чи графіка?
• Це картина, ікона, книжкова ілюстрація чи монументальне мистецтво?
• У чому самобутність, унікальність саме цього образу Покрови, який створив художник чи художниця?
• Як гадаєте, що саме художник чи художниця хоче сказати через цю картину?

На опрацювання матеріалу кожній групі дається 5 хвилин.

Потім групи обирають своїх промовця чи промовицю і ця дитина розповідає для всього класу про художника чи художницю і про картину.

Всі картки до цієї вправи можна завантажити за посиланням Картки до вправи "Образ Покрови в українському мистецтві"

1. Олена Кульчицька. Покрова.
2. Юліан Буцманюк. Козацька Покрова.
3. Данило Нарбут. Покрова.
4. Василь Лопата. Покрова.
5. Сергій Якутович. Покрова.
6. Олексій Штанко. Ілюстрація до видання “Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика”.
7. Роман Барабах. Ікона Богородиця-Покрова для 103 батальйону територіальної оборони Львівської області.

Творчі майстерки

Малярство на склі: Козак Мамай

Мамай – це ідеальний образ українського лицаря-козака.

Зображували Мамая на папері та полотні, на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту. Скажімо, на дверях та скринях.

Такі картини можна було побачити і в селянських хатах, і в розкішних садибах української шляхти.

Тарас Шевченко за історичними описами намалював резиденцію Богдана Хмельницького в тодішній українській столиці місті Чигирин офорт “Дари в Чигирині 1649 року”. На одній зі стін гетьманської вітальні висить картина “Козак Мамай”.

Козак Мамай. Кримський запорожець. Музей Івана Гончара. Джерело: baza.honchar.org.ua

Картина “Козак Мамай” має багато варіантів. Утім є незмінні деталі. На картині завжди є:

• Козак, який сидить по-турецьки і грає на бандурі.
• За ним – дерево-дуб. Дуб – символ сили, мужності.
• На дереві висить шабля – зброя лицаря.
• Під деревом – припнутий кінь. Кінь – вірний товариш козака і провідник між світами.
• Поряд з конем увіткнутий у землю спис. Це означає, що він хоче не війни, а миру. Він мирний воїн і лише коли потрібно захистити когось чи рідну землю – він бере до рук спис.
• Перед козаком на землі – шапка.

Матеріали:

• Скло 10х15 см, затесане шмаргелевим папером або обклеєне кольоровою клейкою стрічкою.
• Зображення лінійне картини Козак Мамай.
• Тримачі.
• Маркери перманентні чорні тонкі (1, 1,5 мм).
• Фарби акрилові, 5 тюбиків (жовта, червона, зелена, синя, біла).
• Пензлики тоненькі.
• Палітри пластикові або одноразові пласкі тарілки.
• Серветки сухі.
• Серветки вологі.

Алгоритм:

• На столі перед дітьми розкладені зразки зображення Козака Мамая 10х10 см і шматки затесаного скла відповідного розміру.
• Діти прикріпляють шматок скла до паперового зразка біндером так, щоб зразок був унизу під склом.
• Потім тонким перманентним чорним маркером обводять по склу контур зображення.
• Тим часом ведуча майстерки готує палітри: вичавлює на одноразові пластикові тарілки акрилові фарби 5-ти кольорів – червону, зелену, синю, жовту, коричневу, білу.
• Намалювавши контур, діти розмальовують зображення, поглядаючи на кольоровий зразок.

У ході створення картини ведучий пояснює основні символи цієї народної картини: козак у молитовній позі, дерево-дуб, земля, чаша, кінь, рушниця на дубі, увіткнутий у землю спис, шабля, кобза.

Вибійка: хустина для воїна

За давньою традицією, хлопців-козаків випроводжали у військовий похід з вишитими хустками. Кожна дівчина вишивала хустку і дарувала її своєму нареченому. Це було знаком вірного кохання і оберегом.

Як ці дівочі пам’ятки-обереги пов’язані з образом Покрови? Пригадуєте, Богородиця захистила від зла мирних жителів у храмі своїм омофором. Українські жінки не носили омофору. Тому в українському образі Покрови омофор поєднався з народними уявленнями про “захисні” частини одягу: намітку, рушник і хустку.

Олекса Воропай зазначає, що українські вишиті хустки були завжди білого кольору. Вишивали їх шовком, сріблом та золотом. Якщо шовком, то брали такі барви: червону, синю, зелену, жовту, рожеву. До XVIII століття орнамент на хустках був геометричний, далі увійшов у моду рослинний. Вишивали в центрі хустини та по чотирьох її кутах. Художник Ілля Репин, перед тим як малювати свою відому картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, замалював багато пам’яток часів козаччини, які зібрав його друг, історик Дмитро Яворницький. Замалював він і кілька козацьких вишитих хусток – вони були вишиті квітами, з довгими китицями по краях.

У багатьох українських піснях ідеться про те, як дівчина вишила і подарувала своєму нареченому-воїну хустку.

Одна з таких пісень – “Їхав козак на війноньку“. Це пісня легіону Українських січових стрільців (УСС), тобто, стрілецька. Авторство її слів залишається спірним, а музику написав Михайло-Орест Гайворонський. Уперше пісня прозвучала в 1915 році. Пісня поширилася також серед наддніпрянців, де слово “стрілець” замінили на “козак”.

Матеріали:

• Скатертина паперова;
• шматок білої бавовняної тканини квадратної форми, 25х25 см;
• кліше для вибійки з українськими традиційними візерунками;
• фарби акрилові;
• сонжики або губки поролонові (розрізані начетверо, для кожного кольору окрема губка);
• вологі серветки;
• паперові рушнички.

Алгоритм:

• Розкладаємо на столі штампи для вибійки, акрилові фарби і шматочки губки.
• Поряд хай будуть серветки, щоб за потреби витирати руки.
• Клапоть тканини складаємо вдвоє, потім учетверо. Лінії згину допоможуть нанести візерунок рівно.
• Вичавлюємо трохи фарби на губку.
• Швиденько намащуємо цією губкою штамп для вибійки. Штамп не має бути сухий, але й фарби не має бути забагато.
• Тепер приміряємо, де зробити відтиск на тканині. І прикладаємо штамп. Притискаємо.
• Знову намащуємо фарбою штамп і робимо наступний відтиск. І так – поки наша хустина буде готова.

Орієнтовний план заняття для початкової школи

1. Актуалізація знань – 5 хв.
2. Розповідь про свято Покрови – 10 хв.
3. Котигорошка у головних уборах воїнства – 5 хв.
4. Козак Мамай – показ фото-презентації – 5 хв.
5. Перегляд мультфільму “Покрово, Покрівонько!” - 10 хв.
6. Розмальовка “Козак Мамай” - 10 хв.

Фото: Василь Лопата. “За землю рідну”