Держбюджет-2026: освіта отримала рекордні кошти

15 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету України на 2026 рік і передав його на розгляд Верховної Ради. У цьому проєкті на освіту закладені рекордні 265,4 мільярди гривень, що на 66,5 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Як написала у своєму Facebook секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа, освітня сфера часто виживала “за залишковим принципом”.

За результатами нерепрезентативного опитування серед читачів медіа “Нова українська школа”, в якому вже взяло участь більше 350 педагогів, середня зарплата вчителя складає 14 187 грн. Найменшою зарплатою виявилася зарплата у вчительки з Києва зі стажем у 1 рік та педагога початкової школи з Полтавскої області зі стажем 2 роки. Їхня зарплата становить 5 000 грн. Водночас бажаною оплатою у значній більшості випадків освітяни вказували діапазон від 30 тис грн до 50 тис грн.

Головне: зарплати вчителів зростуть 

Найочікуваніша новина для педагогів — суттєве зростання заробітних плат, на що Уряд заклав у держбюджет-2026 53,8 млрд грн. Це окреме фінансування, яке не входить у традиційну освітню субвенцію. З 1 січня 2026 року оклади зростуть на 30 відсотків, а з 1 вересня 2026 року ще на 20 відсотків.

Ще важливий пункт – сертифікація вчителів. На неї у 2026 році виділяють 13,9 млн грн проти 9,6 млн у 2025 (+44%). Це означає, що буде більше можливостей пройти сертифікацію, підтвердити свою професійну майстерність і отримати надбавки до зарплати.

​​Уперше закладено 790 млн грн на спеціальну програму стійкості освіти. Це гроші, які мають допомогти школам і громадам продовжувати навчання навіть під час війни: дистанційно, у змішаному форматі, у випадку відключень чи обстрілів. У 2025 році такого фінансування взагалі не було.

На інвестпроєкт “Нова українська школа” закладають 3 млрд грн (+50%) субвенції місцевим бюджетам – кошти на інфраструктуру: ремонт класів, закупівлю сучасного обладнання, створення комфортного середовища для учнів.

Ще одне важливе рішення уряду — розширення програми шкільного харчування. На це у 2026 році виділено 14,4 мільярда гривень – на 307% більше ніж торік. Це рішення зменшить фінансовий тягар на родини – у середньому сім’я витрачає від 700 до 900 гривень на місяць на харчування однієї дитини в школі.

На облаштування укриттів виділяють 5 млрд грн – у 2025 було 6,2 млрд, тобто – зменшення на 19% порівняно з минулим роком. Але фінансування все одно суттєве. Укриття залишаються пріоритетом, бо без них школи не зможуть навчати офлайн. Ці кошти спрямують на будівництво підземних укриттів-шкіл, що дозволить проводити навчання навіть під час повітряних тривог.

На підтримку учнів з особливими освітніми потребами у 2026 році виділяють 450 млн грн (+48%). Це додаткові асистенти вчителя, навчальні матеріали, інклюзивні ресурси. Тобто школи матимуть більше можливостей реально підтримати дітей з ООП.

Бюджет Українського центру оцінювання якості освіти зростає з 401 млн до 479 млн грн (+19%). Йдеться не тільки про проведення НМТ, а й кращу підготовку тестів, моніторинг якості освіти. Для учнів це — більш зручні й сучасні умови складання тестів.

2 млрд грн виділено на програму “Безперешкодний доступ до якісної освіти” — на 25% вище, ніж торік. Це означає, що діти в сільських і віддалених громадах отримають доступ до навчання у безпечних умовах і з новими можливостями.

Звідки гроші: програма Ukraine Facility

В умовах війни Україна не могла б сама дозволити собі настільки масштабні видатки на освіту, тому важливу роль відіграє міжнародна допомога. Європейський Союз і партнери запустили програму Ukraine Facility на 2024–2027 роки обсягом 50 мільярдів євро.

Програма складається з трьох частин. Перша — 38,27 мільярда євро на пряме бюджетне фінансування, що дозволяє виплачувати зарплати вчителям, лікарям та соціальні виплати. Друга — 6,97 мільярда євро на інвестиції у відбудову, зокрема відновлення шкіл, садочків і університетів. Третя — 4,76 мільярда євро на технічну допомогу: реформи, навчання кадрів, підтримку громад.

У липні 2025 року в Римі відбулася конференція з відновлення України, де європейські лідери підтвердили: освіта є серед ключових сфер допомоги. А Європейська рахункова палата підрахувала, що від початку війни Україна отримала від ЄС і його держав-членів понад 158 мільярдів доларів, частина яких напряму йде на школи, підручники та зарплати освітянам.

Хто працював над питанням

Під час Години запитань до уряду Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий представив проєкт держбюджету на 2026 рік, де йшлося про сферу освіти. Головними пріоритетами міністр назвав підтримку учнів та педагогів, забезпечення безпеки шкіл, а також підтримку науки у сфері інновацій.

“Закладаємо 53,8 млрд грн на підвищення престижності праці вчителів. З 1 січня вони отримають підвищення зарплат на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%”, – повідомив міністр освіти. Він також додав, що загальний обсяг видатків на освіту та науку становить 257,4 млрд грн. “З них 72,9 млрд грн – це державний бюджет і 184,5 млрд грн – субвенції”, – уточнив Лісовий.

Примітно, що попередня Година запитань до уряду пройшла без оптимізму. На засіданні міністр пояснив, що у держбюджеті поки що немає достатнього фінансування для повного виконання статті 61 Закону “Про освіту”, яка визначає оплату праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Водночас він запевнив, що щомісячна надбавка у розмірі 2 тисяч гривень для вчителів залишиться й у 2026 році.

Як зазначає Наталія Піпа у розмові з медіа “Нова українська школа”, підвищення зарплат стало спільним рішенням: “Комітет вже багато років ініціює підвищення зарплат, розуміючи необхідність збереження якісної освіти. Важливу роль відіграло й масштабне дослідження від “Освіторії” та Fama, яке довело, що це не популізм, а реальна потреба, щоб найкращі вчителі не залишали галузь. Саме тому нинішній уряд також усвідомив цю проблему й підтримав підвищення”, – коментує парламентарка.

У педагогів щодо причин підвищення зарплат схожа думка. Директор Стрийської початкової школи №11 Сергій Запісов в коментарі медіа “Нова українська школа” зауважив, що ситуація із оплатою праці педагогів дійшла критичного рівня через дефіцит кадрів. “Чи може молодий учитель, який щойно закінчив інститут або педагогічний коледж, прожити на 10 700 гривень? Очевидно, ні. Цього року уряд отримав стільки петицій та депутатських звернень з цього питання, що ситуація стала критичною, і з нею необхідно було щось робити”, – вважає Сергій Запісов.

Джерела медіа “Нова українська школа” у Міносвіти також підтверджують, що підвищення стало можливим через політичне рішення. “Питання заробітних плат вчителям піднімалося в особистих розмовах Президента з міністром [освіти Оксеном Лісовим – ред.] в рамках підготовки Саміту перших леді та джентельменів та отримало підтримку”, – пояснює співрозмовник.

Напередодні внесення на розгляд парламенту законопроєкту прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко також наголосила на важливості змін в сфері освіти. “Оновили умови виплати щорічної грошової винагороди за сумлінну працю вчителям, і відтепер вона має виплачуватися усім педагогічним працівникам усіх закладів і установ незалежно від відомчого підпорядкування. Також на рівні Кабміну унормували право місцевих органів встановлювати інші види та розміри доплат педпрацівникам, ніж встановлено рішеннями Уряду.

Доплата установлена в розмірі 20% посадового окладу за організацію інклюзивного навчання вихователям-методистам у закладах дошкільної освіти”, – написала Юлія Свириденко у своєму Telegram.

Зазначимо, що медіа “Нова українська школа” зверталося до депутатів-членів освітнього комітету з проханням прокоментувати вклад всіх сторін в ухвалення рішення про підвищення доплат вчителям, у тому числі МОН. Утім, депутати утримувались від оцінки роботи Міносвіти. Водночас, МОН під час засідань комітету неодноразово піддавався критиці.

У розмові медіа “Нова українська школа” заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин зазначив, що профільний комітет вів комунікацію з різними гілками уряду — і з Міністерством освіти та науки, і з Міністерством фінансів. Посадовці неодноразово обговорювали питання підвищення заробітної плати, а також зміни в системі оплати праці. На його думку “суттєве збільшення заробітної плати мало б супроводжуватися і змінами в архітектурі системи оплати праці”. “Ось цю зміну системи оплати праці ми поки що не бачимо”, – зауважує депутат.

Але насправді МОН вже працює над розробкою проєкту змін в системі оплати праці. Про це під час Серпневої конференції повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Відповідаючи на питання журналістів, міністр зазначив:  йде розробка нової прозорої формули нарахування зарплат, де базова частина становитиме 80%, а 20% — доплати, премії та надбавки, і зміни почнуть впроваджувати у 2025 році у пілотних школах.

За словами Оксена Лісового, планується замінити погодинну тарифікацію роботи вчителя на 36-годинний тиждень.

Ризики і виклики

Попри рекордні цифри фінансування освіти, залишаються й слабкі місця. Сергій Запісов пояснив, що реальне підвищення зарплат для вчителів значно менше, ніж здається на перший погляд: “Тут ще один маленький нюанс, який чомусь ніхто не врахував: підвищили військовий збір. А відтак реальна заробітна плата вчителя буде менше [на розмір цього підвищення]”. Він також наголосив на поетапності підвищення і реальних фінансових ефектах для вчителів: “По-перше, це підвищення не буде таким дуже швидким і різким. Воно має етапи: з 1 січня 30%, з 1 вересня 20%. Пам’ятаємо, що за цей час будуть відбуватися інфляційні процеси, і відповідно ця зарплата не буде виглядати захмарно підвищеною. Хоча й за це, звісно, дякуємо”.

Крім того, Сергій Запісов звернув увагу на те, що цього фінансового року держава дає надбавку: з 1 січня — 1000 грн, з 1 вересня — 2600 грн, чистими – 1 997 гривень. “Але з якої суми буде додаватися все це? Я так думаю, що цю надбавку просто заберуть, і нарахують з відповідної реальної зарплати. А це означає мінус дві тисячі, а тоді вже підніматиметься зарплата на тих 20%. Якщо все порахувати у відсотках, це вже не 20%, а може, 12-13%”, – вважає Сергій Запісов.

Цієї ж думки дотримується і Сергій Колебошин: “Задеклароване підвищення на 50% поки що в мене не корелює з тим, що в нас є доплати – зараз тисяча, потім – ще одна тисяча, їх по-різному називають. І ми їх не бачимо зараз у проєкті бюджету. Тобто, якщо вони зашиті в ті додаткові 50 мільярдів, які додаються, то це не буде 50% підвищення”, – пояснює депутат.

“Теоретично такий ризик існує, адже уряд змінив підхід до надбавки за престижність. Зараз вона становить від 5% до 30%: одні громади платять 5%, інші – 30%. Але ті громади, які справді цінують освіту, як от Львів, забезпечують і максимальну надбавку (30%), і додаткові стимули – премії, конкурс “Вчитель року”, доплати директорам тощо”, – вважає Наталія Піпа. Утім, парламентарка наводить приклад підвищення фінансування: “Торік на зарплати було передбачено 103 млрд грн плюс додатково 12 млрд, тобто всього 115 млрд. А цього року – вже 156 млрд. Це означає зростання на 41 млрд грн порівняно з минулим роком і на 53 млрд грн – порівняно з позаминулим”, – коментує Наталія Піпа.

Зазначимо, що міністр освіти та науки Оксен Лісовий, відповідаючи у четвер, 25 вересня, на запитання журналістів, за яким механізмом буде проводитися анонсоване поетапне підвищення зарплат вчителям в 2026 році, зазначив наступне:

“Ми маємо в проекті додаткову суму в 53 млрд грн. Ми сьогодні з урядом працюємо над механізмом, в який спосіб ці кошти будуть використані для зростання зарплат”, - сказав міністр.

Він додав, що підвищення уже задеклароване, а питання механіки буде представлено до голосування проєкту держбюджету на 2026 рік в парламенті, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Ми будемо мати механізм в який спосіб ми робимо підвищення: чи ми заходимо глибоко в структуру заробітної плати, чи робимо простішу модель. Про це ми пізніше повідомимо”, - заявив міністр.

На уточнююче запитання агентства “Інтерфакс-Україна”, чи при збільшенні зарплат педагогів у 2026 році паралельно збережеться і існуюча “вчительська доплата” (2 тис. грн/міс.), Лісовий зазначив: “Щодо того, чи збережеться доплата, яку ми сьогодні маємо, то власне про це і мова, якою буде майбутня структура збільшення заробітної плати. Ми над цим зараз працюємо”.

Інший виклик — довгострокове фінансування. Декларація бюджету на 2026–2028 роки вже показує прогалини у фінансуванні деяких програм, зокрема Нової української школи та шкільного харчування після 2026 року. Також актуальним залишається питання скорочення мережі шкіл, що може вплинути на доступність освіти у сільських громадах та ставить під сумнів захищеність обіцяних надбавок.

“Ці додаткові 50 мільярдів не зашиті в освітню субвенцію. І в мене виникає питання: а чому? Який тоді механізм їхнього нарахування? Чому це не освітня субвенція, яка захищена Бюджетним кодексом, яка є заробітною платою для всіх вчителів та є перехідною з року в рік?, – ділиться Сергій Колебошин. - Може бути такий ризик, що в бюджеті наступного року цього рядка вже не буде”, – резюмує парламентар.

Ключовим питанням, на думку Сергія Колебошина, є те, що нинішня система оплати праці в освіті потребує реформування, а запропоновані підвищення зарплат виглядають переважно механістично: “Всіма, назвемо так, гравцями на цьому ринку визнається, що нинішня система оплати праці потребує змін. А ми бачимо просто механістичне підвищення заробітної плати”.

Він додав, що вже не перший рік Міносвіти та Мінфін декларують необхідність реформ, але реальних результатів поки не видно: “Вони працюють, існують різні робочі групи, але поки ми не бачили жодного результату такої реформи. Хоча б пропозиції для обговорення”, – додає Сергій Колебошин.

Сергій Запісов зазначив, що нинішня система оплати праці вчителів має серйозні структурні проблеми через порушення закону: “У нас не виконується єдина тарифна сітка. ЄТС, міжтарифні розряди — вони знівельовані. І тому вчитель другої категорії чи молодий спеціаліст потрапляє на рівень того ж самого техпрацівника, робітника або навіть завгоспа в школі. Навіть більше може інколи отримувати техпрацівниця через доплату за шкідливі умови праці — 10% за роботу з деззасобами, тоді як вчитель її не має”, – пояснює директор школи.

На думку Сергія Запісова, необхідно відновити функціонування єдиної тарифної сітки. “Раніше уряди, навіть до початку війни, робили лише небезпечні кроки: підвищували мінімальну зарплату, оскільки від неї залежали соціальні виплати, але при цьому не змінювали оклад першого тарифного розряду за ЄТС”, – розповідає він.

Як зауважує Сергій Запісов, варто відійти від поняття “надбавки” та перейти до “підняття заробітної плати”, адже основна оплата праці має бути повноцінною і зрозумілою частиною зарплати. На його думку, надбавки часто виглядають як виплати “з панського плеча”: “Перед виборами будуть давати. Після виборів – одразу забудуть, почнуть економити, і, як завжди – на освіті”, – вважає директор школи.

Тим не менш депутат Сергій Колебошин не вважає підвищення зарплат політичним кроком перед виборами: “Це радше вимушений і необхідний мінімальний крок”, – пояснює він. “Якщо хтось досі вважає, що вчителі – це наївні люди, яких можна стимулювати до певних політичних рішень подарунками чи обіцянками перед виборами чи між ними, то мушу сказати: ці політики погано вчилися і в школі, і у вишах. Учитель – це професія, але водночас кожен учитель – громадянин. І їхні політичні рішення, повірте, майже не залежать від таких ситуативних кроків” , – додає він.

Раніше медіа “Нова українська школа” писало про пріоритети Уряду при формуванні бюджетної декларації на 2026-2028 роки.

Фото – Freepik