Resiliency 2025: Сила зв’язків — український досвід на світовій онлайн-події

У вересні відбулася масштабна онлайн-конференція Resiliency 2025: Сила зв’язків, яка об’єднала понад 40 спікерів та більше 110 країн світу. Подія була присвячена розвитку стійкості, психічного благополуччя та стратегіям процвітання в умовах невизначеності. Цього року організатори зосередилися на силі людських зв’язків — із собою, іншими людьми та навколишнім світом — як головному джерелі стійкості.

В умовах війни освіта зазнає найбільших випробувань. Більшість учнів та учениць уже відчули на собі наслідки вторгнення — від дистанційного навчання й розриву дружніх зв’язків до вимушеного переїзду, втрати рідних, тривоги за близьких на фронті чи погіршення здоров’я та умов життя. А понад 70% вчительства спостерігають професійне вигорання у своїх колег.

Тим не менш, дослідження Юнеско, про яке раніше писало медіа “НУШ”, показало, що українська молодь продемонструвала високий рівень соціальної взаємодії. 95% молоді стверджували, що мають людей, які про них піклуються. І це не тільки батьки, а й вчителі.

А відтак соціально-емоційні навички (СЕН) виявилися надзвичайно важливими для дітей: вони допомагають їм краще вчитися, ладнати з іншими, піклуватися про себе та планувати своє майбутнє.

Війна наклала свій відбиток: вона допомогла загартуватися, допомагаючи контролювати емоції та зберігати оптимізм, але водночас вона і знижує залученість дитини у шкільне життя та академічні успіхи. Тому підтримка педагогів і відчуття належності до шкільної спільноти сьогодні стають надважливими для сфери освіти. Складні умови гальмують розвиток соціально–емоційних навичок, тож Україна під час Resiliency 2025 ділилася досвідом підтримки освітян зі світовою спільнотою.

Як український досвід резонує у світі

Україну на міжнародній конференції представив Олександр Елькін – засновник та голова правління EdCamp Ukraine – потужної професійної спільноти педагогів.

Напередодні свого виступу Олександр Елькін написав у Facebook: “Уявіть, що ви опинилися за кермом авто в дивну погоду і намагається втримати баланс. Життя сьогодні схоже на подорож у складних умовах. Уміти втримати дорогу свого життя стає не просто мистецтвом, а щоденною необхідністю. Для мене це про стійкість.”

Олександр Елькін під час проведення Національного EdCamp “Точка стійкості” у 2024 році

За словами Олександра Елькіна, повномасштабне вторгнення росії змусило його сконцентруватися на теперішньому, адже майбутнє неможливо передбачити.

“Ті, хто вірили, що це скоро закінчиться, зламалися першими. Наступними були ті, хто вважав, що це ніколи не скінчиться. А ті, хто вижив, зосереджувалися на своїх діях у сьогоденні”, — почав свою промову Олександр Елькін, цитуючи ув’язненого концентраційного табору, психіатра Віктора Франкла. Ці слова набувають особливого значення для України сьогодні. Адже їх автор, Віктор Франкл, сам пройшов крізь жахи нацистських концтаборів у часи Другої світової війни. Переживши геноцид і особисті втрати, він зміг перетворити власний досвід на основу нового напряму психотерапії — логотерапії. Її головна ідея полягає у тому, що пошук сенсу життя допомагає людині витримати навіть найтяжчі випробування.

Варто наголосити, що Олександр Елькін очолює найбільший незалежний рух учительок і вчителів України — понад 50 000 освітян, які працюють майже в половині шкіл країни. Під час війни Громадська організація EdCamp Ukraine разом із колегами впроваджувала програми соціально-емоційного й етичного навчання (СЕЕН), щоб підтримати освітян та учнівство у найскладніші часи.

Олександр Елькін, Слава Фролова, Елейн Міллер–Керес та Наталія Рудзинська під час Толоки стійкості у 2022 році

Цінність СЕЕН, за словами Олександра Елькіна, полягає в тому, що програма допомагає дітям справлятися з емоціями та будувати здорові стосунки навіть у кризових умовах. Він навів кілька простих вправ, які можна виконувати щодня, щоб повернути відчуття спокою та контролю:

• Усвідомлені дії у повсякденності — виконувати звичні справи свідомо, без внутрішніх оцінок.
• Концентрація на подиху — один усвідомлений вдих, два-три подихи ще ефективніші.
• Запитання: “Я присутній?” — миттєво повертає у момент.
• Спокій у щоденних діях — водіння, прогулянки, покупки можуть стати вправою для присутності.
• Вправа 5-4-3-2-1 — сприйняття світу через п’ять сенсорів, щоб повернутися у “зону стійкості”.

Спікер підкреслив, що стійкість проявляється у рівновазі між свободою та відповідальністю. Без цього балансу людина або втрачає орієнтири, або виявляє менше мотивації діяти.

Цей принцип перегукується з ідеями популярного німецького філософа, духовного наставника і автора “Сили теперішнього” Екгарта Толле “Що є, те є”. Це ідея прийняття реальності як основа для свідомих дій – тут і зараз. “Ці слова запрошують нас прийняти момент таким, яким він є — не здаватися, а свідомо обирати, як реагувати. Прийняття — це не пасивність. Це основа для позитивних, змістовних дій, бо воно ґрунтується на ясному бачення реальності”, – зазначив Олександр Елькін.

Стійкість у дії: перші кроки під час кризи

EdCamp Україна має значний досвід впровадження та розвитку стійкості. Ще з 2019 року організація співпрацює з Trauma Resource Institute (TRI — Інститут травмостійкості), міжнародною організацією, що спеціалізується на методах подолання наслідків травм і підтримки психічного благополуччя.

Вже у 2024 разом із колегами: співведучою Resiliency 2024, CEO та засновницею Resiliency Джой Міллер (Joy Miller), співзасновницею інституту Елейн Міллер-Керес (Elaine Miller-Karas) та психотерапевтинею, авторкою багатьох бестселерів Едіт Еґер (Edith Eger) EdCamp Ukraine розпочав програму допомоги українським учителькам і вчителям, учнівству і батькіству будувати стійкість через СЕЕН. А ще – відновлювати внутрішні ресурси у реальному часі, навіть під час обстрілів чи евакуацій.

Елейн Міллер-Керес на Пʼятій національній (не)конференції EdCamp Ukraine “Хороша людина. Зрощуємо в Україні” в 2019 році

“У четвер, 24 лютого 2022 року, група українських освітян із EdCamp Україна, які впроваджують програму соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), звернулися до Інституту травмостійкості з проханням про термінову гуманітарну допомогу для організації серії вебінарів за моделлю стійкості спільноти (Community Resiliency Model, CRM) для українського населення у зв’язку з російським вторгненням. Інститут одразу мобілізував команду, до складу якої увійшли учасники нашої глобальної міжнародної мережі викладачів та перекладачі. Протягом 24 годин було створено програму та розроблено спеціально адаптовану навчальну програму, призначену саме для цієї кризової ситуації”, – розповідають в Інституті травмостійкості.

Як зазначила Елейн Міллер-Керес в інтерв’ю, присвяченому спільному з EdCamp Ukraine проєкту, основна ідея її моделі зводиться до поняття “зони стійкості”: “Це стан, коли людина може переживати весь спектр емоцій – від радості до гніву чи суму – і при цьому залишатися ефективною та відчувати себе добре. Але інколи ми виходимо з цієї зони через стресові чи травматичні події. Висока зона характеризується дратівливістю, фізичним дискомфортом, імпульсивними вчинками, низька – депресією, ізоляцією та втомою. Модель допомагає повернутися в “зону стійкості””, – розповідає Елейн Міллер-Керес.

Елейн Міллер-Керес: “Модель стійкості спільнот — це набір шести навичок благополуччя, які можна застосовувати у будь-якому віці та в різних культурах. Кожна людина може навчитися цим навичкам, щоб покращити своє відчуття гармонії розуму, тіла та духу.”

Модель включає:

• tracking, або зчитування – допомагає помічати відчуття тіла, розрізняти стрес та благополуччя;
• resourcing, або ресурсність – це усвідомлення того, що приносить спокій, силу чи радість: люди, місця, предмети, спогади, музика, традиції;
• grounding, або заземлення – допомагає повернутися в “тут і зараз” через контакт із тілом або опорою;
• gesturing, або жести — жестикуляція/використання жестів;
• shift and stay, або “змістити і зафіксувати” — переключитися й залишатися/переключення та утримання уваги;
• help now strategies, або стратегії миттєвої допомоги — допомога зараз включає прості дії для швидкого відновлення, наприклад, склянка води, перелічування кольорів, дотик до поверхні чи легкі фізичні вправи.

Зазначимо, що EdCamp Ukraine з 2015 року підтримує професійний розвиток педагогів, адаптує найкращі світові практики до українських реалій.

Громадська організація пропонує освітянам різні формати програм, щоб кожен міг обрати зручний спосіб участі. Серед них — практичні зустрічі та толоки, заняття з хібукі-терапії, навчання за Моделлю Стійкості Спільнот, програми з інтернет-грамотності, розмовної англійської, відкриті простори стійкості, тематичні матеріали з чутливих тем, освітні ініціативи на тему війни, а також літні табори та онлайн-курси для розвитку потенціалу.

Нагадаємо, що медіа “Нова українська школа” раніше писало про інші ініціативи громадської організації: безкоштовну програму підвищення кваліфікації з інклюзії, СЕЕН та Хібукі-терапії для вихователів дошкілля та освітню платформу ПОВІР, яка допомагає долати освітні прогалини.

Фото Миколи Карпенка та Уляни Рудич