“Точно вступлю сюди за 2 роки”. Як і навіщо у Львові школярі залюбки регулярно відвідують профтех

Керувати вантажівкою на симуляторі, програмувати роботів і керувати ними, гравіювати на дереві, шкірі чи пластику, віртуально зварювати, друкувати на 3D-принтері чи випробовувати елементи віртуальної реальності – це й більше можна робити в профорієнтаційному хабі у Львові.

Профорієнтаційний хаб – це презентаційний простір, у якому школярі 5-9 класів можуть не просто послухати про професії, яких навчають у профтесі, а і спробувати себе в різних спеціальностях. Усе відбувається під наглядом майстрів виробничого навчання та студентів закладу профтехосвіти.

У цій публікації ми розкажемо:

• Як все влаштовано та працює у львівському профтесі.
• Які професійні локації користуються найбільшим попитом.
• Як вдало побудувати схему зустрічі зі школярами.
• Що роблять педагоги профтеху, щоб не втрачати звʼязок і налагоджувати нові домовленості з закладами освіти.
• Пропонуємо приєднатися до захопливих вражень.
• Поговоримо про індекс майбутнього профтехнічного напряму.

Освітній простір запрацював на базі Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва в межах реалізації напряму “Підтримка реформи професійної освіти в Україні” Швейцарсько-українського проєкту DECIDE у співпраці зі Львівською міською радою.

Загальний бюджет проєкту становить понад 8,5 млн грн, з яких понад 2 млн – співфінансування від Львівської міської ради.

“Мало – просто створити академічні та професійні ліцеї в межах реформи старшої школи. Треба ще і сформувати відповідні умови, щоб діти мали змогу зробити свідомий вибір. Профорієнтаційний хаб – яскравий приклад такого кроку. Усе це робиться задля дітей, які матимуть змогу обрати професію до душі та яка буде даруватиме їм упевненість і незалежність”, – сказав під час відкриття Олег Паска, директор Департаменту освіти і науки Львівської ОВА

Таких локацій є 10 у шести областях: Київська, Львівська, Чернігівська, Полтавська, Одеська й Івано-Франківська. Після пілотування таких хабів у закладах профтехосвіти ставатиме ще більше.

“Цей проєкт є частиною великої програми з пілотування системи профорієнтації. Хаб у Львові – найбільший. Ми розраховуємо, що діти все частіше обиратимуть робітничі професії, розумітимуть, що це, зокрема, про високі зарплати, високу затребуваність і швидкий вихід на ринок праці. До того ж ми надзвичайно вдячні народу Швейцарії за великий внесок у реформи у сфері освіти. Швейцарія – країна, де професійну освіту обирають 70 % дітей щороку, тому вони як ніхто підтримують нас у прагненні підвищити цей відсоток в Україні”, – каже Валентина Полторак, менеджерка Швейцарсько-українського проєкту DECID

Які локації є у львівському профтесі та як це працює

На 274 квадратних метрах Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва розмістили кілька локацій із різноманітним сучасним обладнанням:

• Локація сантехнічної освіти. Тут стоїть тепловий насос, газові котли, бойлери, облаштована тепла підлога та тепла стіна. Механізм і трубопроводи видно через прозорі люки, які спеціально залишили під час монтажу. А також є тренінгова зона, у якій можна попрактикуватись з’єднувати трубопроводи.

Локація сантехнічної освіти.

“Ми стараємося показати, що професія сантехніка має попит і вимагає навичок роботи із сучасним обладнанням. Адже сьогодні змінювати різні температурні режими в житлі можна навіть зі смартфона”, – ділиться Назар Закаль, директор Міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівництва.

• Симулятор водіння вантажного автомобіля дає змогу відчути габарити авто й нерівності дороги.
• Зона віртуального зварювання, де на спеціальних тренажерах, використовуючи VR-окуляри та комп’ютер, можна спробувати себе в професії зварника.

Назар Закаль розповідає про локації.

• Технології віртуальної реальності (VR) та роботи. Так, з допомогою VR-окулярів можна уявити себе машиністом крана або програмувати роботів та керувати ними.
• Локація оператора з обробки інформації та програмного забезпечення. Тут можна спробувати створити 3D-моделі та фігурки.

Школярі під час майстер-класу в профорієнтаційному хабі.

“Сучасним дітям важливо, щоб навчання давало видимий і відчутний результат. У цій локації школярі мають змогу втілювати власні проєкти. Наприклад, наші студенти виготовляють сувенірну продукцію, яку реалізують через соціальну майстерню. Так під час навчання вони опановують не тільки техніку 3D-друку, а й основи підприємництва”, – розповідає Назар Закаль.

• Деревообробка. Тут є змога створити виріб або сувенір із дерева або гравіювати на дереві, пластику чи шкірі з допомогою верстата лазерного різьблення. Спроєктувати виріб можна на комп’ютері, а пристрій виготовить цей предмет.
• У зоні металообробки є можливість спробувати себе в роботі з металом: свердлінні, різанні за допомогою інструментів тощо.
• Локація токарів та верстатників.

Хаб – окрім усього, майданчик співпраці між освітою, бізнесом і громадою. Профтех уже має понад 20 резидентів – серед них як національні (ОККО, Кернел), так і місцеві компанії. Їх запрошуватимуть до хабу, щоб студенти і школярі могли знайомитися з потенційними роботодавцями, а бізнес – краще розуміти освітній процес.

“Працівники закладів професійної освіти добре знають, як навчати дітей. Але нам потрібна зовнішня експертиза, яка допоможе визначити, чого саме потрібно навчати. Тож корисно чути голоси роботодавців, бізнесу, стейкхолдерів, до яких нові технології приходять швидше”, – впевнений Назар Закаль.

Школам достатньо заздалегідь домовитися з адміністрацією училища про зручний час – і діти можуть потрапити на майстер-класи – запис ведуть на наступний тиждень. За профорієнтаційним хабом закріплена відповідальна людина, яка організовує весь процес, займається комунікацією із закладами освіти і складає план-графік.

“Ми гнучкі, стараємося запропонувати зручний для всіх час або підлаштуватися під час, який підходить школі. Якщо учнівство добирається до нас із сусіднього населеного пункту, відповідно, треба більше часу на дорогу. А отже, майстер-клас плануємо пізніше. Якщо школа у Львові, їм не треба витрачати час на дорогу, тому приходять швидше. Немає чіткої години, це індивідуальна історія”, – каже Назар Закаль.

Школяр під час майстер-класу в профорієнтаційному хабі.

У закладі профтехосвіти вже розробили схему зустрічі зі школярами:

• Починають із лекційної зали та тренінгової зони. Там учнівству показують відеопрезентацію про навчальний заклад, професійну освіту і її можливості. Два педагоги розказують, що таке професійне освіта, яке є навчання і демонструють цікаві речі, як-от програмування, створення 3D-моделей.
• Після цього розказують про всі вісім локацій, які є в хабі, щоб діти зрозуміли, що їм цікаво.
• Оскільки учнів та учениць зазвичай приблизно 10, їм пропонують поділитися на 2–3 групи, щоб усі не були в одній точці.
• За кожною локацією закріплений майстер виробничого навчання, який допомагає дітям спробувати свої сили на тому чи іншому обладнанні.
• До проведення майстер-класів також доєднуються студенти профтеху. Це – про довіру, коли людина на 2–3 роки старша розповідає і демонструє, чого вона вже тут навчалися, що саме їй цікаво та скільки вона вже заробляє на стажуванні.

“Всі 7 локацій мало хто випробовує. Бо як немає до цього інтересу, то для чого заставляти? Ми стежимо, що дитині цікаво, що її захоплює – і стараємося підживити цей інтерес. Але часто трапляються історії, коли, наприклад, дитині не була цікавою локацію зварювання. А потім вона бачить, як однокласники на цій локації щось роблять, їх багато, вони кажуть: “Подивись, який тут прикол”. Й ось усі діти підтягуються в локацію, яку на початку й не планували. Це вільний процес”, – розповідає директор.

Найбільший захват в учнівства викликає симулятор водіння великогабаритної техніки, окуляри віртуальної реальності та деревообробка.

Після профорієнтації в хабі учнівству пропонують екскурсію навчально-практичними центрами, де мають змогу навчатися студенти. Школярам показують реальні навчальні майстерні – і якщо когось зацікавило, наприклад, справжнє зварювання, то можна також спробувати, а ще можна спробувати відкрутити колесо від авто, як на СТО.

Учень в окулярах віртуальної реальності в одній з локацій.

Профорієнтаційний хаб використовують різносторонньо – шукають різноманітні й часом креативні методи, як можна залучити й охопити якомога більше людей. Так, жовтень був місяцем літніх людей у Львові. Поки в школярів були канікули, до хабу запросили літніх людей з онуками. Понад дві години вони разом тестували різноманітні цікавинки на локаціях.

“Бабусі й дідусі – це люди, які так чи інакше можуть впливати на вибір професії дитини чи підказати щось її батькам. Також ми проводили профорієнтаційні зустрічі для педагогів із Харкова, Чернігівської та Київської областей та зі Львова. У них був час під час шкільних канікул, і ми презентували їм можливості співпраці з профтехами. Також наочно показували, що тут роблять діти, коли йдуть зі школи, що тут справді класно, і не всі хочуть залишатися до 11 класу”, – говорить Назар Закаль.

Щоб не втрачати звʼязок і налагоджувати нові домовленості, педагоги профтеху періодично ходять у школи міста, щоб розказати про заклад, презентувати себе, показати зацікавленість. Зазвичай контакт тримають із педагогом-організатором або відповідальною людиною, яка в школі займається профорієнтацією. Представник профтеху обмінюється контактами, за можливості одразу домовляється про наступну зустріч, майстер-клас чи екскурсію.

“Ми про себе нагадуємо, розказуємо, запрошуємо школи до нас. Ми готові працювати п’ять днів на тиждень, аби тільки якомога більше молоді побачило, що профтехосвіта – це не “другий вибір”, а можливість розвиватися та бути успішними. І профорієнтаційний хаб допомагає активно відчути професію. Сучасному поколінню треба все помацати, вони не мають часу вичитувати й шукати. Їх треба швидко “зачепити”, зацікавити. Відповідно, найлегший і найшвидший спосіб – це дати спробувати”, – каже Назар Закаль.

Які результати та відгуки має профтех

Назар пригадує випадок, як школярі робили фотографію зі вчителькою біля входу в профтех після майстер-класу в хабі. Він проходив повз і запропонував сфотографувати.

“Вони не знали, хто я, а я запитую: “Ну, як, чи вам тут сподобалося, що робили?” А один хлопець із таким захватом каже: “Там так круто, йдіть подивіться, я за три роки точно прийду сюди вчитися”. Напевно, це були одні з найщиріших слів”, – каже директор.

Результати не змусили себе чекати. Кілька батьків із дітьми вже в жовтні-листопаді приходили з дітьми в заклад профтехосвіти з прохання написати заяву на вступ.

“Щоб ми точно вступили”, – кажуть. А я їм пояснюю, мовляв, вступна кампанія ще не почалася. Давайте хоч після Нового року. Я не можу сказати, що в якомусь із попередніх років у листопаді до нас уже приходили охочі вступити”, – розповідає директор профтеху.

У закладі профтехосвіти ведуть журнал відвідувань, у якому, зокрема, охочі можуть залишити відгуки. Усі як один пишуть подяки і висловлюють захват:

“Профорієнтаційний хаб – це цікава інтерактивна пізнавальна локація, що дає можливість учням на практиці пізнати виробничі професії. Зацікавлювати учнів “живими” практичним інструментами – дуже важливо в наш час”, – залишили відгук представники 90 школи Львова.

Тоді як поділитися враженнями про недавню екскурсію виявило бажання пів девʼятого класу 68 школи Львова. Тут профорієнтацією займаються давно і прицільно. Соціальна педагогиня, серед обовʼязків якої, зокрема, налагодження профорієнтації, займається домовленостями із закладами освіти, які готові провести тренінги/екскурсії/майстер-класи або завітати до школи.

“Профорієнтація в школі дуже важлива. Учні мають змогу познайомитися з різними видами професій не на слух, а спробувати. І відчувши, побачивши, як це виглядає, на яких сучасних інструментах навчаються учні та із чим працюватимуть, вони можуть змінити свою думку. Це допомагає учням обрати майбутню професію і суттєво економить їхній час, аби з меншою ймовірністю в майбутньому сталося так, що вони вирішать змінити фах”, – каже Уляна Соханьчак, соціальна працівниця.

Власне, девʼятикласник Олексій Булка після майстер-класу в профорієнтаційному хабі Міжрегіонального училища вирішив, ким саме хоче стати:

“Мені сподобалося зварювати у VR-окулярах, симулятор із кермом і педалями. Але найбільше – локація сантехнічної освіти, де можна було спробувати з’єднувати трубопроводи. Я планував вступати в профтех, але тепер точно зрозумів, що хотів би займатися монтажем опалення в будинках”.

А от Матвія Кошло вразило керування дроном у VR-окулярах:

“Я ще не впевнений, куди буду вступати, але мене це зацікавило. Загалом такі екскурсії дуже важливі та цікаві. Адже, якби цього не було, ми б не знали, що нас може чекати в тому чи іншому закладі. А так можна зрозуміти, чи підходить той чи інший напрям саме для нас”.

Вікторія Кулеба розповідає, що майстер-клас тривав близько трьох годин для всього класу. Дівчина пробувала “їздити” на фурі, керувати дроном та робити вироби на 3D-принтері.

“Класно, що можна подивитися, як це працює зсередини. А ще в мене трішки змінилася думка про “дівчачі професії”, бо нам розповідали, що дівчата навчаються в профтесі на абсолютно різноманітних напрямах, які їм цікаві”.

Школярі під час майстер-класу в профорієнтаційному хабі.

Аліна Шалик ділиться, як пробувала зварювати з допомогою VR-окулярів – і їй вдалося.

“Також нам показували різні проєкти, моделювання. Найбільше запамʼяталося, як студент, наприклад, змоделював літак. Мені це цікаво, адже я теж працюю в додатку Blender, і мені ця сфера подобається”, – розповідає Аліна.

Соціальна працівниця також розповідає, як у вересні з іншим класом була на ярмарку професій у цьому ж закладі профтехосвіти.

“Знаєте, навіть я була вражена, бо була там уперше. Памʼятаю, в одній із майстерень стояло розрізане навпіл авто. Можна було все спробувати, роздивитися. Навіть якщо відкрити капот в авто, однаково стільки не побачите, як у розрізі. Дуже класно, що студенти вчаться з такими технологіями. Відповідно, людина приходить на роботу й має колосальний досвід, її не треба перенавчати”, – каже Уляна Соханьчак.

Для чого це потрібно і які має перспективи

“Власне, одне із завдань профорієнтації – дати підліткам розуміння, як досліджувати ринок праці та виявляти, які можливості для них є в Україні. Бо часто діти і їхні батьки, які мають значний вплив на вибір дитини, просто не знають про можливості, що є в громадах, де вони живуть. Не розуміють, як виглядає виробництво, думають, що робітничі професії – це завжди про важку працю, погані умови, низьку зарплату. А це далеко не завжди так. Зарплати кваліфікованих робітників часто в кілька разів перевищують рівень оплати праці, наприклад, юристів та економістів. Так, зарплата операторів ЧПК (числового програмного керування) – у середньому 50-60 тисяч гривень, а фахівців цих професій бракує. Власне, комплексна система профорієнтації покликана зруйнувати ці стереотипи та дати можливість підліткам обирати майбутнє усвідомлено”, – каже Валентина Полторак.

Захоплений школяр під час майстер-класу в профорієнтаційному хабі.

Показовим також є Індекс майбутнього від Фундації Олени Зеленської. Під час цього дослідження експерти Проєкту DECIDE ділилися практичним досвідом.

Так, в Україні на сьогодні 1,3 мільйони підлітків віком від 13 до 16 років, більшість із яких замислюється про своє майбутнє і те, яку професію хоче мати, – 8 з 10 дітей. Проте лише 30% – можуть назвати конкретну професію чи різновид зайнятості, які хочуть мати. Це вдвічі менше за середній показник у інших країнах. Водночас підлітки, з якими батьки обговорюють майбутнє, частіше задумуються про майбутню професію. Йдеться про 83% проти 60%.

Профорієнтаційні хаби зʼявилися у шести областях України – Чернігівській, Полтавській, Одеській, Івано-Франківській, Львівській і Київській – не випадково. 9 громад, 10 профтехів, і 22 школи із цих регіонів є частиною ініціативи з пілотування системи профорієнтації учнів та учениць. Так, у кожній із цих громад є координатор із профорієнтації, чиє завдання налагоджувати співпрацю між бізнесами, школами і профтехами. А в школі – карʼєрний радник, який/яка допомагає дітям досліджувати та розуміти себе, виявляти свої сильні сторони та схильності до певної професії чи спрямування – медіа НУШ розповідало, “Як у школах шести областей пілотують роботу карʼєрних радників”.

“Діти, які вчаться у 8-9 класах цих шкіл, упродовж року відвідували різноманітні екскурсії на локальні підприємства, наприклад, в агросфері, сфері відновлювальних видів енергії, металообробки, харчової промисловості тощо. Паралельно вчителі-карʼєрні радники викладали їм курс “Професії”, розроблений експертами Цюріхського педагогічного університету, у межах якого учні й учениці виконували вправи й завдання на самовизначення, самопізнання, аналізували свої здібності й дізнавалися про ази вибору професії”, – каже Валентина Полторак.

Окрім усього, карʼєрні радники працюватимуть і в профорієнтаційних хабах. Сюди підлітки завжди зможуть прийти й обговорити з представниками бізнесу та самим радником різноманітні кар’єрні можливості.

У межах пілоту вже долучили понад 14,5 тисяч дітей та підлітків. У цьому навчальному році запланували ще більше інтенсивної роботи – понад 400 громад долучилися до національного дворічного пілоту. Наразі завершується підготовка тренерів для вчителів, які починаючи з 2026 року, будуть готувати карʼєрних радників для шкіл в усіх регіонах України. Окрім того, паралельно запускаються програми з підготовки кар’єрних координаторів територіальних громад.

Все це для того, щоб побудувати систему підтримки дітей і підлітків у виборі професії.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про те, що “В Україні - кадровий голод у виробничих спеціальностях. Профтех змінює програми навчання” та “У межах проєкту “100 майстерень” в Україні оновили вже 73 профтехмайстерні: студенти навчаються на сучасному обладнанні”.

Фото – Ольга Гриців