Перша країна в ЄС запроваджує повну заборону соцмереж для дітей. Що про це думають в Україні

Данія запроваджує обмеження доступу дітей та молоді до соціальних мереж, пише “Європейська правда”. Уряд країни вивчив досвід Австралії, яка запровадила подібні обмеження в листопаді цього року, і визнав їх дієвими.

Минулого місяця данський уряд оголосив, що досяг угоди між трьома партіями урядової коаліції та двома опозиційними політсилами в парламенті про заборону доступу до соціальних мереж для всіх осіб віком до 15 років. Закон планують ухвалити в середині 2026 року. Уряд розглядає можливість надавати батькам право дозволяти своїм дітям доступ до соціальних мереж, але тільки з 13 років.

Такий захід стане найрадикальнішим кроком, зробленим країною Євросоюзу для обмеження використання соцмереж підлітками та дітьми.

За межами ЄС радикальна заборона діє лише в Австралії (заборона на соцмережі для підлітків молодше 16 років; платформи зобов’язані блокувати акаунти, штраф за порушення заборони - до 50 млн австралійських доларів) та у Малайзії (аналогічна заборона для дітей молодше 16 років, оголошена у листопаді 2025 року на тлі австралійського прикладу).​

В США окремі штати (наприклад, Арканзас, Флорида) вводять обмеження, але вони часто блокуються судами.

В країнах ЄС поки що діють обмежувальні заходи, але не повна заборона. Наприклад, у Франції з 2023 року платформи потребують згоди батьків для дітей молодше 15 років. В Іспанії з 2024 року дозвіл батьків для підключення дітей до соцмереж потрібен для молоді до 16 років. В Італії з 2018 року згода батьків обов’язкова для дітей молодше 14 років.

Проте в ЄС зазначають, що така часткова заборона недієва, і молоді люди знаходять можливість обходити батьківські дозволи.

“Коли ми йдемо в місто вночі, там є охоронці, які перевіряють вік молодих людей, щоб переконатися, що ніхто з неповнолітніх не потрапить на вечірку, на яку їм не можна. У цифровому світі у нас немає охоронців, а вони нам точно потрібні”, – каже міністерка цифрових питань уряду Данії Керолайн Стейдж, пояснюючи радикальне рішення, ухвалене в країні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто підтримує обмеження соцмереж для дітей і доручила групі експертів до кінця року подати звіт про заходи, які можна вжити на рівні ЄС.

Такі рішення, які ухвалюють уряди різних країн, демонструють загальний тренд на боротьбу з тотальною залежністю від соцмереж, особливо в юному віці, та кібербулінгом, маніпулятивними впливами на молодь.

В українському суспільстві тема заборони соцмереж також обговорювалася неодноразово. Зараз це питання актуалізувалося ще й через питання національної безпеки. Справа в тому, що до традиційних загроз, які існують для підлітків у всьому світі, в українському контексті соцмережі стали одним із каналів вербування підлітків російськими спецслужбами. За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми; значна частина з них була завербована саме через месенджери й соцмережі (передусім Telegram).

Тому останнім часом все більше дорослих виступають за заборону соцмереж, в тому числі і у професійному середовищі.

Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті в коментарі для “Детектора медіа” сказала, що вона вбачає проблему в тому, як сьогодні діти користуються соцмережами, адже саме зараз діти та підлітки використовують ці сервіси неконтрольовано: “Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для телеграму та вайбера це 17 років, для вотсапу — 12. Проте так уже культурно склалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості. Тому батьки толерують обхід правил. Толерує і школа. Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим”.

Ми звернулися до аудиторії медіа НУШ і спитали, а що вони думають про можливість заборони соцмереж для дітей.

60% опитаних зазначили, що абсолютно підтримують вікові обмеження. Вони вважають, що соцмережі шкодять дітям.

Вчитель історії Руслан Шеремета – один з тих, хто підтримує заборону. “Так співпало, - пише він в коментарі, - що вчора після прочитання цієї новини про заборону в Австралії, в мене в одному з восьмих класів був урок з Громадянської освіти саме на тему участі в соцмережах, безпечного Інтернету тощо. Діти самі в більшості проти, особливо ті, котрі дійсно вчаться. Аргументація: кібербулінг, забирає час, там майже нічого немає дійсно повчального… І ще багато було аргументів - але я описав найзагальніші”.

32% респондентів медіа НУШ підтримують заборону частково. Вони вважають, що обмеження потрібні, але вони мають бути у форматі часткового регулювання.

“Обмеження мають бути часткові. Наприклад, в моєму місті навчання дистанційне. Як мені підтримувати зв’язок з усім моїм класом одночасно? Має бути група в телеграм або вайбер.

Але, безперечно, безконтрольне користування соцмережами неприйнятне для наших дітей, бо вони лізуть куди треба, а ще більше - куди не треба”, - вважає освітянка Олена Дініц.

Проте є люди, які категорично проти заборон і вважають їх наступом на свободу. Таких людей небагато (згідно з опитуванням, 1% респондентів категорично проти введення будь-яких обмежень, а 7% опитаних зазначили, що в цьому питанні потрібен індивідуальний підхід), але вони є.

Тож на сьогодні дискусії тривають. І вони розгортаються не тільки навколо, власне, ідеї заборони соцмереж, а і навколо технічних можливостей це зробити.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ публікувало результати дослідження про ціннісний вибір українських підлітків.

Фото - freepik