Кінець “підручникової одіссеї”: чому 1 вересня більше не буде стресом для шкіл

Вересень без підручників — це, на жаль, вже майже національна традиція. Щороку батьки та вчителі мають дежавю: діти за партами, а книжки ще “в дорозі”. Цю проблему роками “носив у зубах” Комітет з питань освіти, науки та інновацій ВР, вимагаючи пояснень, але ситуація залишалася патовою. Аж поки цього року крига не скресла.

Міністерству освіти і науки вдалося змінити саму філософію процесу. На засіданні профільного Комітету 19 листопада було представлено дорожню карту стратегічних змін, що мають забезпечити системний порядок та своєчасність:

1. Логістична революція. Книги від видавництв тепер їдуть напряму до дверей школи, оминаючи посередників. Пілотний запуск довів ефективність — понад 90% шкіл оцінили його позитивно.
2. Дворічний цикл. Україна відмовляється від “аврального” написання підручників. Тепер на створення та апробацію відводиться два роки, що гарантує якість.
3. “Школа авторів” та нові обличчя. Запущено масштабний проєкт для залучення нових авторів (445 учасників), щоб контент був сучасним, а не переписаним з радянських посібників.

Анатомія “Чорної діри”: куди зникали книжки раніше

Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова пояснює це так званим “людським фактором”. До 2024 року Міністерство бачило рух книги лише до обласної бази. Далі починалася “сліпа зона”.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки.

“Функція доставлення належала громадам. Механізми відстеження були ручними. Ми фізично не могли переконатися, коли саме підручник потрапляв до дитини”, — зазначила заступниця міністра.

В результаті експерименту з прямим доставленням (який охопив 30% накладу) система стала прозорою. Якщо видавництво виконало підготовчу роботу, то доставлення займає від 14 до 21 дня. Більше того, це економія для бюджету. Стара система “з’їдала” до 14,5% вартості накладу. У новій моделі МОН встановило стелю витрат на рівні 7,5%, а обласним бюджетам більше не треба утримувати резервні фонди та склади.

Якість замість поспіху: перехід на дворічний цикл

Мабуть, найголовніша новина для батьків, які втомилися від помилок у підручниках: ми перестаємо поспішати.

Вже у січні 2026 року МОН планує оголосити потребу на підручники для 1-х та 5-х класів. Але друкуватимуться вони лише у 2027 році (для доставки на 2028-й).

• Що це дає? 9 місяців на спокійний друк і доставку (січень-серпень) замість шаленого “серпневого спринту”.
• Нова експертиза. Замість купи окремих перевірок (антидискримінаційна, гендерна, предметна), вводиться єдина наскрізна комплексна експертиза. Експерти супроводжуватимуть підручник від початку апробації до фіналу.

“Дворічний цикл фактично вже має нормативне підґрунтя. Порядки оновлені та заюстовані. Це дозволить вчителям реально, а не фіктивно, ознайомитися з матеріалами перед вибором”, — підкреслила Надія Кузьмичова.

“Школа авторів”: 445 надій на зміни

Логістика — це добре, але що всередині книжки? Щоб оновити зміст, Міністерство запустило проєкт “Школа авторів”. Зараз у ньому вже 445 учасників. Щоб змінити якість контенту, а не лише логістику, запущено “Школу авторів”. Цей проєкт має залучити сотні нових фахівців, які створюватимуть конкурентні та сучасні підручники у рамках нового, більш якісного дворічного циклу. Особливий акцент — на інклюзію.

Серед учасників є 73 автори, які спеціалізуються на підручниках для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Це критично важливо, адже саме тут потрібні нові підходи, а не просто передрук старого. Також посилюються вимоги до електронних додатків — вони стають обов’язковим і якісним елементом навчання.

Інклюзія: чому були затримки і як це виправити

Окрема “больова точка” — підручники для дітей з ООП. Чому виникали затримки? Надія Кузьмичова була відвертою: видавництва не були готові.

“Апробація для підручників ООП мала стартувати синхронно з оригінальними, але на анонсовані дати видавництва банально не мали готових макетів”, — пояснила вона.

Зараз ситуацію вирівнюють у ручному режимі. Апробація для ООП проходить у прискореному, але інтенсивному форматі (вересень-грудень для дітей). Мета на майбутнє: повна синхронізація. Підручник для незрячої дитини має потрапляти на парту в той самий день, що і звичайний підручник. Цикл апробації на наступний рік зміщено на грудень, щоб уникнути затримок.

Старша школа: виклик 10-го класу

Реформа НУШ доросла до старших класів. Це величезний виклик, адже 10-й клас — це початок профільної школи.

Тут поки що зберігається однорічний цикл, але з нюансами:

• Вже затверджено типову освітню програму.
• На грифування подано понад 80 модельних програм.
• 31 програма вже пройшла експертизу (13 з них — обов’язкові предмети).

Пілотування матеріалів розпочнеться у вересні 2026 року, а повноцінний друк заплановано на 2027 рік. Зараз ці програми вже тестують 30 шкіл, які йдуть “в авангарді” реформи.

Зміни, озвучені на засіданні Комітету, свідчать про те, що ера “ручного керування” підручниками добігає кінця. Скасування норми про доставку за 30 днів розв’язує руки видавцям (можна везти частинами), цифровізація через “Всеукраїнську школу онлайн” пришвидшує експертизу вдвічі, а “Школа авторів” дає надію на якісний контент.

Так виглядає дорожня карта змін з кабінетів Міністерства. А як ці новації переживає ринок?

Віктор Круглов, генеральний директор видавництва “Ранок”.

Ми вирішили дізнатися думку “з іншого боку барикад” і поговорили про нову логіку фінансування та уроки пілотного запуску з генеральним директором видавництва “Ранок” Віктором Кругловим.

“Підручникова логістика”: як розірвали замкнене коло

Для Міністерства освіти і науки “сакральна дата” 1 вересня завжди була точкою болю. Роками шлях книги нагадував складний квест: друкарня → обласна база → очікування → громада → школа. Як пояснювала заступниця міністра Надія Кузьмичова, інструменту контролю за реальною доставкою до закладу освіти просто не існувало, а відповідальність була розмита.

Саме тому МОН вирішило прибрати посередників, запустивши експеримент із прямим доставленням. Він охопив 30% накладу (понад 2 млн книг), а видавництва отримали завдання доставити книги “під двері” школи.

Видавництво “Ранок“ підтверджує ефективність цієї “логістичної революції”

“Парадоксально, але наші підручники, які ми везли напряму, опинилися в школах раніше за ті, що йшли через старі обласні бази”, — констатує Віктор Круглов, чиє видавництво доставило 750 тисяч примірників до 12 вересня.

За його словами, затримки за старою схемою були значними: “Нам навіть телефонували директори шкіл із претензіями: “Де решта книг?”, а ми пояснювали, що ті застрягли саме в лабіринтах старої логістики, де чекали доукомплектування”. Пряма доставка дозволила оминути цей “сліпий” етап.

Ціна питання: економія для держави та виклики для бізнесу

Зміна логістики — це передусім про ефективність використання бюджетних коштів. У МОН підрахували, що стара система “з’їдала” до 14,5% вартості накладу.

“У новій моделі ми встановили граничну вартість доставки на рівні 7,5%. Тобто для зведеного бюджету країни це мінімум на 5% дешевше. На 2026 рік ми вже закладаємо кошти, щоб держава на 100% покрила доставку, розвантаживши обласні бюджети”, — коментувала Надія Кузьмичова.

Бізнес приймає ці умови, хоча й називає їх “інвестицією в реформу”. За словами Віктора Круглова, у великих містах тариф 7,5% покриває витрати, але доставлення у віддалені села часто є збитковою. Втім, видавець бачить у цьому соціальну місію:

“Я був би щасливий, якби громади спрямували зекономлені на логістиці кошти на закупівлю художньої літератури. Окрім підручників, фонди бібліотек майже не поповнюються. Без читаючих дітей ми ризикуємо втратити майбутнє”.

“Польовий” досвід: дашборди проти паперової тяганини

Нова система дозволила МОН бачити рух кожної книги в реальному часі.

“Тепер у нас працює дашборд, де можна подивитися ситуацію до рівня кожного закладу: хто, куди і коли доставив. Ми маємо щоденний контроль і чітку відповідальність”, — констатувала заступниця міністра.

Але на практиці ідеальна цифрова картина зіткнулася з людським фактором. Віктор Круглов розповідає, що “головним викликом пілотного запуску стала комунікація: помилки в адресах, відсутність пошти в селах та необхідність цифрових підписів (КЕП) від директорів, які у вересневій метушні не завжди мали на це час“.

“Головний урок пілоту — це необхідність масштабного інформування. У теорії менеджменту це аксіома: готувати учасників треба заздалегідь. Сподіваюся, ми зробили роботу над помилками, запровадимо верифікацію через SMS, і наступного року процес піде легше”, — додає видавець.

Якість контенту: новий цикл та “живі” технології

У 2026 році реформа масштабується на 100% накладу. Та зміни стосуються не лише того, як везти, а й що везти. Як анонсувала Надія Кузьмичова, вводиться дворічний цикл створення підручників.

“Це змінить якість. У авторів буде більше часу на написання. Апробація триватиме не місяць в авральному режимі, а повноцінний навчальний рік. Вчителі працюватимуть з матеріалами, даватимуть зворотний зв’язок, і в масовий друк піде вже перевірений, якісний продукт”, — пояснювала представниця МОН.

Також Міністерство планує підтримати інноваційні підручники, знизивши поріг накладу для друку за держкошт, щоб дати шанс новим авторським колективам.

Зі свого боку видавці наполягають на технічній актуальності контенту: “Електронні додатки — це перевага, але лише якщо вони працюють”.

Видавництво має нести відповідальність за оновлення QR-кодів протягом усіх 5 років життя підручника. Інтерактивні елементи не повинні вести “в нікуди””, — підкреслює Віктор Круглов.

Ми вже неодноразово піднімали питання цифрової гігієни навчальних матеріалів та технічних викликів, з якими стикаються вчителі та учні. Зокрема, раніше ми детально розбирали алгоритм дій у випадках, коли посилання в підручниках виявляються неробочими. Докладніше про це читайте в нашому матеріалі: Посилання, які ведуть в нікуди. Що робити з некоректними QR-кодами у підручниках

Погляд у майбутнє

Наступного року на галузь чекає виклик — рекордні 14 мільйонів підручників. І в МОН, і у видавництві “Ранок” впевнені: українські друкарні впораються самотужки, без залучення закордонних підрядників.

“Це питання безпеки, — резюмує пан Віктор. — Тримати всі книги на одному складі під час війни — це ризик. Пряма, децентралізована доставка гарантує, що навіть в умовах обстрілів діти отримають свої книги”.

А Надія Кузьмичова підсумовує стратегічну мету реформи: “Ми будуємо систему, де прозорість логістики та якість контенту йдуть пліч-о-пліч. Щоб 1 вересня було святом знань, а не нагадуванням про відсутні підручники“.

Нагадаємо, раніше медіа НУШ розповідало про те, що “З 2026 року 100% накладу підручників видавництва будуть напряму доставляти до шкіл”.

Фото Віктора Круглова, Facebook Надії Кузьмичової, головне фото – Freepik.